Рішення № 98274236, 12.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року м. Київ № 640/15616/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури міста Києва

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури міста Києва в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 96дп-20 від 28.05.2020 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури міста Київ ОСОБА_1.» у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-1430дс-169дп-19 (після перерозподілу присвоєно № 07-145дс-81дп-20);

- визнати протиправним та скасувати наказ № 985к від 11.06.2020р. прокуратури міста Києва «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури міста Київ ОСОБА_1. застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани з 28.05.2020р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Офісом Генерального прокурора та Прокуратурою міста Києва прийнято протиправне рішення, а в подальшому і наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки в її діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а саме суб`єктивної сторони. Більше того наголошує, що її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за межами встановлених законом строків та за наявності підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження.

Відповідачами подано відзиви на адміністративний позов в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки під час прийняття оскаржуваного рішення та наказу діяли у порядку та спосіб визначений Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з липня 2008р.

Відповідно до наказу Прокуратури міста Київ від 07.08.2015р. № 2959к позивача призначено на посаду прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури міста Київ.

24.11.2018р. позивачем отримано дохід в сумі 360 000, 00 грн. від продажу належного їй автомобіля «КІА Спортедж», який нею відчужено відповідно до договору купівлі-продажу.

На виконання ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» позивач у десятиденний строк зобов`язана була у встановленому порядку повідомити Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані.

06.03.2019р. позивачем подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік (https://public.nazk.gov.ua/declaration/42819b34-4445-408f-a5d0-43217108cfab) у розділі 11 якої «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено як дохід «гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовим правочинами» у розмірі 360 000, 00 грн. від продажу транспортного засобу.

02.07.2019р. старшим уповноваженим відділу протидії корупції Департаменту захисту економіки Національної поліції України винесено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 446 щодо позивача за порушення останньою вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2019р. у справі № 757/34483/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу 1700, 00 грн.

Водночас, постановою Київського апеляційного суду від 28.10.2019р. у справі № 757/34483/19 вищевказану постанову скасовано, а справу

закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

03.09.2019р. рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 1152дс-19 «Про відмову у відкритті дисциплінарного провадження» у відкритті дисциплінарного провадження відносно позивача відмовлено, з огляду на не надання скаржником висновків НАЗК, яким встановлено у діях ОСОБА_1 факту порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання та рішення апеляційного суду з цього приводу.

Водночас, до третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» (невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики).

Рішенням кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 28.05.2020р. № 96дп-20 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури міста Київ ОСОБА_1.» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніви у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

На підставі вищезазначеного рішення наказом Прокуратури міста Києва від11.06.2020р. № 985к «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани з 28.05.2020р.

Позивач вважаючи рішення кадрової комісії та наказ прокуратури протиправними, звернулась до суду з позовом для захисту с своїх прав, свобод та законних інтересів до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1697-VII).

Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1700-VII) прокурор є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.

За приписами ч. 1 ст. 65 Закону № 1700-VII, за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 65 Закону № 1700-VII).

За диспозицією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є порушенням вимог фінансового контролю та утворює склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України 13 квітня 2017 року № 111 (далі - Порядок № 111) вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції» віднесено до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та вчинення таких дій, відповідно до пункту 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п.п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 43 Закону №1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, за порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а також за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Як встановлено ч. 1 ст. 44 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

У відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Стаття 46 Закону №1697-VII регламентує порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги.

Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (ч. 4 ст. 46 Закону №1697-VII).

Відповідно до ч. 6, 10, 11 ст. 46 Закону №1697-VII, під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Згідно ч. 1, 2 ст. 47 Закону №1697-VII, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Вимогами ст. 48 Закону №1697-VII передбачений порядок прийняття рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора.

Так, відповідно до ч. 1, 3, 4, 6 ст. 48 Закону №1697-VII, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VII, на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, догана.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення виходив з того, що допущене позивачем порушення має триваючий характер, у зв`язку з чим останній вважає, що строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пропущено.

Водночас, суд вважає такі доводи відповідача помилковими, з огляду на таке.

Так, суд повторно наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.

Згідно з згідно з ч. 4ст. 48 Закону №1697-VII, рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Враховуючи ту обставину, що транспортний засіб позивач продала 24.11.2018р., що не заперечується сторонами, то, відповідно, обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, згідно з частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», у позивача виник у період з 00:00 год. 25.11.2018р. по 23:59 год. 04.12.2018р.

Отже, річний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення десятиденного строку повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, тобто з 05.12.2018р. по 05.12.2019р.

При цьому, відповідно до висновку члена кадрової комісії від 10.03.2020р. № 11/2/4-1430дс-19 «Про відсутність дисциплінарного проступку» позивач з дня вчинення дисциплінарного проступку перебувала у відпустках: у період з 14.12.2018р. по 28.12.2018р. - 15 днів; у період з 04.06.2019р. по 27.06.2019р. - 24 дні та у період з 25.11.2019р. по 08.12.2019р. - 14 днів.

Крім того, у період з 28.01.2019р. по 05.02.2019р. (9 днів) та з 08.07.2019р. по 19.07.2019р. (12 днів) перебувала на лікарняному.

Таким чином, загальний строк тимчасової непрацездатності та перебування позивача у відпустці склав 74 дні, який не підлягає врахуванню при обчисленні річного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VII.

Отже, з огляду на вищевикладене, останній день прийняття рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення є 18.02.2020 (06.12.2019+74 дні). Натомість оскаржуване рішення прийнято 28.05.2020р., тобто з порушенням річного строку для його прийняття, що є безумовною підставою для скасування останнього.

При цьому, доводи відповідача про те, що позивачем допущено триваюче порушення, а тому річний термін щодо прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення з урахуванням положень статті 48 Закону України «Про прокуратуру» не сплинув, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, по-перше, допущене позивачем порушення частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» не містить ознак триваючого правопорушення, так як вказаною нормою чітко встановлено, що обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані виникає у десятиденний строк з моменту придбання майна, після спливу якого у разі неповідомлення вважається, що правопорушення є вчиненим.

По-друге, початок перебігу річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, згідно з частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VII, пов`язується з днем вчинення проступку, а не з днем його виявлення.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі № 9901/480/18, адміністративне провадження №П/9901/480/18, яке набрало законної сили 12.05.2018р.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, оскаржуване рішення прийнято не в межах повноважень, визначених законом, несвоєчасно, з порушенням річного строку для його прийняття, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 28.05.2020 № 96дп-20 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача підлягають задоволенню.

При цьому, з огляду на те, що наявність рішення № 96дп-20 від 28.05.2020 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів є безумовною підставою для прийняття прокуратурою міста Києва наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а вказане рішення в ході судового розгляду визнано незаконним та скасовано, то позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу також підлягають задоволенню.

Водночас, доводи позивача про те, що оскаржуване рішення кадрової комісії є протиправним оскільки в силу вимог п. 5 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» були наявні підстави для відмови у відкритті дисциплінарного провадження, суд вважає помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру», член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку.

При цьому, процедуру розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження, прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України "Про прокуратуру" (далі - Закон), про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласної (регіональної), окружної (місцевої), військової прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора визначено Порядком розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження затвердженою наказом Генерального прокурора України від 04.11.2019р. № 266 (далі - Порядок № 266).

Так, відповідно до п. 6 Порядку № 266, дисциплінарне провадження передбачає:

- відкриття дисциплінарного провадження;

- проведення перевірки дисциплінарної скарги;

- розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.

Згідно з п.п. 1 п. 14 Порядку № 266, член кадрової комісії своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього кадровою комісією або Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів прийнято рішення, яке не скасовано у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 15 Порядку № 266, після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень:

про накладення дисциплінарного стягнення;

про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;

про закриття дисциплінарного провадження.

З аналізу вищевикладених вимог вбачається, що однією з підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження є наявність не скасованого у встановленому законом порядку рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого за результатом перевірки дисциплінарного проступку зазначеного у дисциплінарній скарзі.

В контексті вказаного, суд наголошує, що складовими частинами дисциплінарного провадження є, серед іншого, проведення перевірки дисциплінарної скарги та як наслідок прийняття рішення.

Однак, як вбачається з вимог п. 6 Порядку № 266, етапу перевірки дисциплінарної скарги та прийняттю рішення має передувати відкриття дисциплінарного провадження.

При цьому, з аналізу вказаних вимог вбачається, що рішення, яке в силу вимог п. 5 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження повинно відповідати вимогам п. 15 Порядку № 266 , тобто предметом такого рішення має бути накладення дисциплінарного стягнення; неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора або закриття дисциплінарного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом поданої 19.08.2019р. в.о. керівником Генеральної інспекції Генеральної прокуратури дисциплінарної скарги про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, 03.09.2019р. членом Кваліфікаційно-дисицплінарної комісії прокурорів прийнято рішення № 1152дс-19 «Про відмову у відкритті дисциплінарного провадження» відносно позивача.

Таким чином, з огляду на той факт, що за результатом розгляду дисциплінарної скарги поданої 19.08.2019р. в.о. керівником Генеральної інспекції Генеральної прокуратури дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 не відкривалось, перевірка скарги не проводилась та рішення про накладення дисциплінарного стягнення, про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора або про закриття дисциплінарного провадження не приймалось, підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження за результатом подання 22.11.2019р. скарги керівником Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України, не було.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що законодавством не обмежено право уповноваженого органу на повторне подання скарги.

З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов має бути задоволено.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 77, 122, 123, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 28.05.2020р. № 96дп-20 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури міста Київ ОСОБА_1.» у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-1430дс-169дп-19 (після перерозподілу присвоєно № 07-145дс-81дп-20).

3. Визнати протиправним та скасувати наказ від 11.06.2020р. № 985к прокуратури міста Києва «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури міста Київ ОСОБА_1. застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани з 28.05.2020р.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури міста Києва.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська