Ухвала суду № 98274232, 12.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 липня 2021 року м. Київ № 640/11162/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5), третя особа: Шостий апеляційний адміністративний суд (01601, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо обмеження нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 із застосуванням статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»;

- стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 533873,68 грн суддівської винагороди в частині суми обмеження, встановленої частиною першою статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», за період з 18.04.2020 по 28.08.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/11162/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

31.05.2021 до суду від представника відповідача Сердіченка С.А. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, у вказаному відзиві відповідач, з посиланням на, зокрема, статтю 257 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд здійснювати розгляд зазначеної справи у порядку загального позовного провадження, зазначаючи, що позивач є суддею апеляційного суду, справа має істотне значення для сторін та становить значний суспільний інтерес, а тому відповідач просить суд здійснювати розгляд адміністративної справи № 640/11162/21 за правилами загального позовного провадження.

Вивчивши заяву представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Згідно частини другої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Так, згідно пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою наведеної статті передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Таким чином, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься у частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, предмет спору у даній справі не визначений частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України як спір, який не може бути розглянутий за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви представника відповідача на даний час.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 259, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Заяву Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Катющенко