Рішення № 98272984, 07.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/3068/21

07 липня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача адвоката Дячук С.І.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" (далі - позивач, ТОВ "Пуск і наладка") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2021/600140/2 від 16.04.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Пуск і наладка" для здійснення митною оформлення виробів для оснащення електричних освітлювальних приладів, подало до Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA209220/2021/007739 від 15.04.2021. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а тому, на думку позивача, у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №№UA209000/2021/600140/2 від 16.04.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у справі призначено судове засідання на 05.07.2031.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву

На виконання вимог ухвали суду 15.06.2021 Галицькою митницею Держмитслужби до суду подано відзив на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та не подано до митного оформлення повного пакету документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: страхові документи, якщо здійснювалось страхування та додаткових документів, згідно із частиною третьою статті 53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, каталоги, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості згідно митної декларації №UA100070/2021/312056 від 01.02.2021 на рівні 0,74 дол. США/кг, що на момент подання митної декларації становить 56,33 RUB/кг, та є вищою за заявлену позивачем.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600140/2 від 16.04.2021 прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

30.06.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій з посиланням на норми МК України та обставини справи вважає, що спірне рішення є таким, що не ґрунтується на фактично поданих документах та суперечить положенням Митного кодексу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві і відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з мотивів викладених у відзиві, просила у задоволенні позову відмовити. Звернула увагу, що до закінчення митного оформлення декларантом документи (чи відомості), що підтверджують митну вартість товарів у повному обсязі надані не були, а відтак відповідачем обґрунтовано та законно здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

На виконання зовнішньоекономічного договору від 01.07.2020 №07/20/19, укладеного між ООО "Чернятинский стекольный завод" (Росийская Федерация) та ТОВ "Пуск і Наладка" (Україна), згідно із рахунком-фактурою від 12.04.2021 №151, CMR №б/н від 12.04.2021 позивачем на митну територію України ввезено товар: "вироби для оснащення електричних освітлювальних приладів...".

15 квітня 2021 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Маркевичем В.В. , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №UA209220/2021/007739, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар "Вироби для оснащення електричних освітлювальних приладів: ковпак ПРАЦ.756461.018 матовий - 2160 шт.; розсіювач АГ. 150.004 б/кол - 1260 шт.; розсіювач ПТ-04 - 6900 шт.; розсіювач ПТ-05 - 3772 шт. Виробництво ООО "Чернятинсъкий стекольный завод". Країна виробництва: Російська Федерація (RU). Торговельна марка: немає даних".

Згідно інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист №б/н від 12.04.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) №151 від 12.04.2021;

- автотранспортна накладна №б/н від 12.04.2021;

- сертифікат про походження товару №1091000153/9854747 від 12.04.2021;

- банківський платіжний документ №б/н від 05.04.2021;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 13.04.2021;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 12.01.2021;

- розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 12.01.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 24.12.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.01.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 26.03.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу №07/20/19 від 01.07.2020;

- договір про надання послуг митного брокера №14 від 01.02.2012;

- договір (контракт) про перевезення №1 від 07.04.2021;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації - №6845263 від 13.04.2021;

- інші некласифіковані документи - лист №б/н від 13.04.2021;

- судове рішення в справі №500/2241/20 від 17.11.2020;

- копія митної декларації країни відправлення від 12.04.2021 № 10131010/120421/0227010.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару ".

Під час здійснення митного контролю за МД №UA209220/2021/007739 від 15.04.2021 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено розбіжності та невідповідності в поданих документах, зокрема:

- у прайс листі, який представлений до митного оформлення не вказано кому і на яких умовах запропонована ціна продажу товару;

- згідно даних довідки про транспортні витрати №1 від 13.04.2021 роботи по навантаженню проводилися за рахунок відправника, проте це суперечить положенням пункту 2.5 зовнішньоекономічного договору №07/20/19 від 01.07.2020, згідно із яким до ціни включається вартість упаковки та маркування.

Митний орган направив декларанту вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи:

- рахунок-проформа (за наявності);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновок щодо вартісних характеристик підготовлений спеціалізованою експертною організацією".

На вимогу митного органу уповноваженою особою позивача додатково надано копію митної декларації країни відправлення від 12.04.2021 №10131010/120421/0227010, рахунок на оплату №130 від 26.03.2021, товарна накладна №147 від 12.04.2021;

Також, листом від 16.04.2021 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару, додаткові документи для підтвердження класифікації товару та країни походження надані із митною декларацією; додаткових документів надати не може.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2021/600140/2 від 16.04.2021.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 16.04.2021 UA209000/2021/600140/2 зазначено "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено, а також, у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: у прайс листі, який представлений до митного оформлення не вказано кому і на яких умовах запропонована ціна продажу товару; відповідно до довідки про транспортні витрати №1 від 13.04.2021 роботи по навантаженню проводилися за рахунок відправника, однак це суперечить пункту 2.5 зовнішньоекономічного договору №07/20/19 від 01.07.2020, де до ціни включається вартість упаковки та маркування. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України, а саме: каталоги, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно ЕМД №UA100070/2021/312056 від 01.02.2021 на рівні 0,744 дол. США/кг, що на момент подання ЕМД становить 56,33 RUB/кг.".

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA209000/2021/600140/2 від 16.04.2021 відповідачем відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209220/2021/00315, якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів.

Вважаючи дії митного органу протиправними та не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, частиною першою статті 52 МК України визначено, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною другою даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, подані декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) №151 від 12.04.2021 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України ТОВ "Пуск і наладка" представлено договір поставки продукції №07/20/19 від 01.07.2020 разом з додатками до нього - додатковими угодами №1, №4, протоколом погодження цін №4 від 12.01.2021 та специфікацією №4 від 26.03.2021.

Наданий банківський платіжний документ від 05.04.2021 про перерахування авансу у розмірі 50% від загальної вартості товару у розмірі 182384,10 RUB передбачений пунктом 4 частини другої статті 53 МК України.

Також митному органу надано документи зазначені в пунктах 1, 6 частини другої статті 53 МК України декларація митної вартості №5570 від 16.04.2021, а також заявка-договір на міжнародне перевезення вантажу №1 від 07.04.2021 та транспортна накладна від 12.04.2021).

Разом з цим, на виконання вимог пунктів 6, 7, частини третьої статті 53 МК України до митного оформлення було представлено прайс-лист від 12.01.2021 та митну декларацію країни відправлення №10131010/120421/0227010 від 12.04.2021.

Згідно з частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини другої коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини третьої статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно частини п`ятої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

У відповідності до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Згідно частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша статті 54 МК України).

У відповідності до частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом частина п`ятої статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Серед іншого, відповідно до частини другої статті 246 МК України, з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або як електронний документ розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672 (далі - Порядок №631).

Згідно з пунктом 4.5.4 Порядку №631, при здійсненні митного оформлення МД, зокрема, виконуються такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Відповідно до пункту 4.9.1 Порядку №631, під час завершення митного оформлення посадовими особами проводиться перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за МД із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі за допомогою АСАУР.

У разі коли під час виконання відповідно до пункту 5.4 цього розділу за попередньою МД митних формальностей, визначених пунктом 4.5 розділу IV цього Порядку, у тому числі за результатами спрацювання АСАУР, встановлено необхідність надання додаткових документів та/або відомостей про товари, проведення митного огляду товарів, взяття їх проб (зразків), посадова особа ПМО митного органу у строк, визначений частиною п`ятою статті 259 Кодексу, за допомогою АСМО надсилає зазначену інформацію Декларанту на відповідну електронну адресу (пункту 5.6 Порядку №631).

З метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій розроблено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466 (далі - Порядок №684).

Відповідно до абзацу 2 та 6 пункту 3 розділу І Порядку №684 автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів; модуль АСУР - одна з підсистем АСУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСУР під час митного контролю товарів і транспортних засобів.

Згідно з розділом VІІІ Порядку №684, з метою прискорення митних формальностей у пунктах пропуску через державний кордон України при здійсненні аналізу та оцінки ризиків перевага надається такому підходу: у пунктах пропуску через державний кордон України переважно здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності нефіскальних ризиків, а також ризиків недоставки товарів до митниці призначення або їх підміни; у митницях призначення при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності фіскальних та нефіскальних ризиків.

Відповідно до пункту 1 розділу IX Порядку №684, з метою забезпечення повноти збереження інформації щодо форм та обсягів митного контролю посадова особа митниці (митного поста) ДФС, визначена для здійснення митних формальностей, фіксує за допомогою АСМО або іншого ПІК ДФС у Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР усі митні формальності, виконані під час здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів (окрім митних формальностей, які автоматично фіксуються у графі E/J митної декларації), а також внесення інформації про результати виконання митних формальностей відповідно до пунктів 12, 13 розділу VIІ цього Порядку (далі - зворотна інформація про застосування СУР).

Щодо роботи посадових осіб відповідача розроблено методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та затверджені наказом ДФС 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, за змістом розділу 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №UA209220/2021/007739 від 15.04.2021, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Вартість придбаних у ООО "Чернятинский стекольний завод" виробів для оснащення електричних освітлювальних приладів підтверджується договором поставки продукції №07/20/19 від 01.07.2020, разом з додатками до нього - додатковими угодами №1, №4, протоколом погодження цін №4 від 12.01.2021 та специфікацією №4 від 26.03.2021, рахунком - фактурою (інвойс) №151 від 12.04.2021, банківським платіжним документом від 05.04.2021, транспортною накладною від 12.04.2021 а також відповідає даним декларації митної вартості №5570 від 16.04.2021 та митної декларації країни відправлення №10131010/120421/0227010 від 12.04.2021.

Суд звертає увагу також на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Щодо твердження представника відповідача стосовно того, що у прайс листі, який представлений до митного оформлення не вказано кому і на яких умовах запропонована ціна продажу товару, суд зазначає, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс - лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), кінцеву ціну з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, дата його складання, контактна інформація про продавця та будь - які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Уся необхідна для потенційного покупця інформація у прайс-листі від 12.01.2021 вказана, а зазначати реквізитів клієнта при відсутності спрямування оферти на якогось конкретного клієнта є беззмістовним та таким, що суперечить суті даного документу.

Крім того представником відповідача вказано, що згідно даних довідки про транспортні витрати №1 від 13.04.2021 роботи по навантаженню проводилися за рахунок відправника, проте це суперечить положенням пункту 2.5 зовнішньоекономічного договору №07/20/19 від 01.07.2020, згідно із яким до ціни включається вартість упаковки та маркування, однак суд звертає увагу, що в пункті 2.5 вказаного договору зазначається, що ціна товару поставки (з урахуванням упаковки, маркування) узгоджується сторонами договору в Специфікаціях та рахунках для оплати, які продавець надає покупцеві на основі таких Специфікацій.

Також згідно пункту 3.4. Договору поставки відвантаження здійснюється саме продавцем, тобто ООО "Чернятинский стекольний завод", з приміщення складу продавця за адресою: РФ, Бердянская обл., Дятьковский р-н., пос. Старь. Відповідно до умов поставки FCA за Правилами ІНКОТЕРМС- 2010, згідно із якими здійснюється поставка товарів за вищевказаним договором, якщо відвантаження товарів на транспортний засіб здійснюється безпосередньо на складі продавця, то саме на продавця покладаються витрати щодо його навантаження.

Тому суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною, яка вказана в договорі поставки продукції №07/20/19 від 01.07.2020 та рахунку-фактурі (інвойс) №151 від 12.04.2021, з огляду на надання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору, та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливість застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Суд критично оцінює факт того, що відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію згідно з митною декларацією №UA100070/2021/312056 від 01.02.2021, оскільки з такої неможливо належним чином ідентифікувати товар, який імпортувався, щоб визначити чи порівнюються ідентичні або подібні (аналогічні) товари.

Суд відзначає, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтованість визначення позивачем митної вартості імпортованого товару.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600140/2 від 16.04.2021 є необґрунтованим, винесеним без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, з порушенням вимог частини другої статті 2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

При цьому суд враховує роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2270,00 грн. згідно платіжного доручення №1029 від 26.05.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600140/2 від 16.04.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" судовий збір в розмірі 2270,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення №1029 від 26.05.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 липня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" (місцезнаходження: вул. Польова, 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728, код ЄДРПОУ: 22601817);

відповідач:

- Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79005 код ЄДРПОУ: 43348711).

Головуючий суддя Мартиць О.І.