Рішення № 98272971, 08.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1555/21

08 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 01.08.1972 по 31.08.1974, з 01.08.1977 по 31.12.1978, 01.05.1981 по 31.12.1999 в колгоспі ім.Шевченка с.Дунів Заліщицького району Тернопільської області, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.08.1972 по 31.08.1974, з 01.08.1977 по 31.12.1978, з 01.05.1981 по 31.12.1999 в колгоспі ім.Шевченка с.Дунів Заліщицького району Тернопільської області з дати призначення пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак відповідач відмовив йому, так як в документах архівного фонду колгоспу прізвище зазначене як " ОСОБА_1 ", що не відповідає паспортним даним. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає, що порушені його права, оскільки робота позивача підтверджується безперервними записами у трудовій книжці колгоспника , яка є основним документом для призначення пенсії. Просить врахувати, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Ухвалою суду від 01.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно довідки Б-319 від 10.06.2020, виданої Заліщицьким районним трудовим архівом Заліщицької районної ради Тернопільської області, зарахувати до страхового стажу період роботи в колгоспі ім.Т.Шевченка, с.Дунів Заліщицького району з 01.08.1972 по 31.08.1974, з 01.08.1977 по 31.12.1978, з 01.05.1981 по 31.12.1999 підстав немає, оскільки в документах архівного фонду колгоспу прізвище зазначене як " ОСОБА_1 ", що не відповідає паспортним даним. Таким чином, просить врахувати, що у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи, призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підстав немає.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав наступне. Вважає, що у відзиві не міститься заперечення по суті позову, а викладено текст аналогічний викладеному у листі від 29.10.2020 №1900-0321-8/18093 про те, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком. Крім цього, на думку представника позивача, відзив на позовну заяву не містить підпису начальника Головного управління І.Москалика, а тому його слід вважати неподаним.

Ухвалою суду від 05.05.2021 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 01.06.2021 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 01.06.2021 розгляд справи відкладено до 08.07.2021 о 10:00 год.

Позивач та його представник у відкрите судове засідання не прибув, подав письмове клопотання, в якому просив розгляд даної справи проводити за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив справу розглянути без участі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі із мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи положення частиною третьою ст.194, частиною дев`ятою ст.205, частиною четвертою ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що у відповідь на заяву позивача від 17.07.2020 №1267 для призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідач листом від 29.10.2020 №1900-0321-8/18093 повідомив, на момент звернення за призначенням пенсії страховий стаж складає 10 років 04 місяці 00 днів, що є меншим з необхідний, а отже для призначення пенсії за віком підстав немає.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, оформленою листом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі, Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі, Закон №1058).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058).

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788 постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Водночас, відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника.

Відповідно до пункту 2 Основних положень трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно пункту 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людино-днів ділиться на 25,4.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є виконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

При цьому, суд вважає, що обчислення страхового стажу колгоспника у разі невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві проводиться за фактичною тривалістю у визначеному порядку.

Робота позивача в періоди з періоди роботи з 01.08.1972 по 31.08.1974, з 01.08.1977 по 31.12.1978, з 01.05.1981 по 31.12.1999 в колгоспі ім.Шевченка с.Дунів Заліщицького району Тернопільської області підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 .

Згідно довідки від 06.08.2020 №425 Дунівської сільської ради, ОСОБА_1 працював в колгоспі імені Т.Шевченка с.Дунів Заліщицького району Тернопільської області.

У відповідності до архівної довідки Заліщицького районного трудового архіву Тернопільської області від 10.06.2020 №Б-319, в книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспника архівного фонду колгоспу ім.Т.Шевченка с.Дунів Заліщицького району Тернопільської області значиться, що ОСОБА_1 , 1960 року народження, працював в колгоспі ім.Т.Шевченка с.Дунів з 01.08.1972 по 31.08.1974, з 01.08.1977 по 31.12.1978, з 01.05.1981 по 31.12.1999.

Виконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві позивачем підтверджується також архівною довідкою від 10.06.2020 №Б-318.

Доводи відповідача щодо неможливості зарахування спірних періодів роботи до загального страхового стажу через відсутність "по батькові" позивача, скорочення "по батькові позивача" не беруться судом до уваги, оскільки, на думку суду, такі є формальною неточністю, а формальні неточності в документах за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку, що в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Водночас, вирішуючи даний спір по суті, суд приймає до уваги те, що у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 від 1972 року, у графі "прізвище, ім`я, по батькові", зазначено ОСОБА_1 , та 19.01.2001 відповідальною особою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" зроблено виправлення прізвища з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", з поміткою "виправленому вірити, виправлено згідно паспорта НОМЕР_2 виданого 19.01.2001".

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що частиною четвертою ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.08.1972 по 31.08.1974, з 01.08.1977 по 31.12.1978, з 01.05.1981 по 31.12.1999 в колгоспі ім.Шевченка с.Дунів Заліщицького району Тернопільської області та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 17.07.2020.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку, передбаченому ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 29.10.2020 №1900-0321-8/18093 щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 01.08.1972 по 31.08.1974, з 01.08.1977 по 31.12.1978, 01.05.1981 по 31.12.1999 в колгоспі ім.Шевченка с.Дунів Заліщицького району Тернопільської області.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.08.1972 по 31.08.1974, з 01.08.1977 по 31.12.1978, з 01.05.1981 по 31.12.1999 в колгоспі ім.Шевченка с.Дунів Заліщицького району Тернопільської області та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 17.07.2020.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн., сплачений згідно квитанції №0.0.2067874265.1 від 23.03.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 08 липня 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.