Рішення № 98272946, 12.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року Справа № 480/2132/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №480/2132/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2;

- скасувати рішення, оформлене листом №1800-8302-8/58004 від 16.11.2020 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами)» на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи в ПАТ «Центролит» з 03.08.1992 по 29.03.1998, з 30.03.1998 по 22.12.2005 на посаді «землероба 3 розряду в ливарному цеху № 3, 34 та 235», а також врахувати відомості щодо наступних періодів стажу роботи у колгоспі ім. «Кірова» з 01.08.1985 по 21.08.1988;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Позивач у листопаді 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами)» на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, листом № 1800-8302-8/58004 від 16.11.2020 року, надано відповідь про відмову у призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи у ВАТ «Центроліт», оскільки відсутнє рішення Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області. Крім того, до страхового стажу не зараховані періоди роботи у колгоспі імені «Кірова, оскільки необхідна уточнююча довідка з кількістю встановлених та відпрацьованих вихододнів.

25.11.2020 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, листом від 05.01.2021 №1800-0801-8/248, повідомило позивача, що згідно з прийнятим рішенням від 05.01.2021 № 8 не зараховано до пільгового стажу за списком № 2 періоди роботи у Сумському акціонерному товаристві «Центроліт»: з 03.08.1992 по 29.03.1998, оскільки з 03.08.1992 було переведено перед пологами на посаду підсобною робочою 2 розряду, а наказ про переведення землеробом 3 розряду в ливарному цеху №3 був виданий 30.03.1998; та з 30.03.1998 по 22.12.2005 на посаді землероба 3 розряду в ливарному цеху №3, 34 та 235 у зв`язку з відсутністю інформації за відпрацьований час та тривалість робочого дня.

На переконання позивача, рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними, оскільки ним дотримані всі вимоги встановлені законодавством для призначення вказаного виду пенсії. В зв`язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 16.03.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/2132/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , у листопаді 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, листом № 1800-8302-8/58004 від 16.11.2020 року, надано відповідь про відмову у призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи у ВАТ «Центроліт», оскільки відсутнє рішення Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області. Крім того, до страхового стажу не зараховані періоди роботи у колгоспі імені «Кірова, оскільки необхідна уточнююча довідка з кількістю встановлених та відпрацьованих вихододнів.

25.11.2020 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, листом від 05.01.2021 №1800-0801-8/248, повідомило позивача, що згідно з прийнятим рішенням від 05.01.2021 № 8 не зараховано до пільгового стажу за списком № 2 періоди роботи у Сумському акціонерному товаристві «Центроліт»: з 03.08.1992 по 29.03.1998, оскільки з 03.08.1992 було переведено перед пологами на посаду підсобною робочою 2 розряду, а наказ про переведення землеробом 3 розряду в ливарному цеху №3 був виданий 30.03.1998; та з 30.03.1998 по 22.12.2005 на посаді землероба 3 розряду в ливарному цеху №3, 34 та 235 у зв`язку з відсутністю інформації за відпрацьований час та тривалість робочого дня.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" "в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року ( далі – Закон №1058-IV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом б статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком" незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Частиною 1 і частиною 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №673 відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом третім Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком № 637.

Згідно з п.п.1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок №442), на підприємствах незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до п.4.5 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Відповідно до положень Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Згідно із зазначеними нормами права, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до абз.2 п.4 Порядку №442 проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 року, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що в трудовій книжці позивача містяться записи про періоди роботи в ПАТ «Центролит» з 03.08.1992 по 29.03.1998, з 30.03.1998 по 22.12.2005 на посаді «землероба 3 розряду в ливарному цеху № 3, 34 та 235», а також у колгоспі ім. «Кірова» з 01.08.1985 по 21.08.1988 (а.с.41-44). Крім того, вказаний період робити підтверджується архівними довідками, наказами та ін. (а.с.11-40). На переконання суду, ці докази є належними та достатніми для підтвердження роботи ОСОБА_1 у вказані періоди на посаді, яка надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування».

У зв`язку з цим, суд вважає доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не підтвердження пільгового стажу позивача в період роботи в ПАТ «Центролит» з 03.08.1992 по 29.03.1998, з 30.03.1998 по 22.12.2005 на посаді «землероба 3 розряду в ливарному цеху № 3, 34 та 235», а також у колгоспі ім. «Кірова» з 01.08.1985 по 21.08.1988 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на приписах законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У даній справі, за подання позовної заяви ОСОБА_1 , згідно з квитанцією від 16.03.2021 (а.с.8), сплатила судовий звір в розмірі 908, 00 грн. Тобто, вказана сума судового збору, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оформлене листом №1800-8302-8/58004 від 16.11.2020 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами)» на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи в ПАТ «Центролит» з 03.08.1992 по 29.03.1998, з 30.03.1998 по 22.12.2005 на посаді «землероба 3 розряду в ливарному цеху № 3, 34 та 235», а також врахувати відомості щодо наступних періодів стажу роботи у колгоспі ім. «Кірова» з 01.08.1985 по 21.08.1988.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик