Ухвала суду № 98272825, 05.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 липня 2021 року Справа № 818/2712/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненко О.В.,

суддів - Шаповала М.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача - Кравченка П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Сумського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Сумського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 у справі №818/2712/15, яким відмовлено у задоволенні його позовних вимог до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Сумської області про визнання відмови у виплаті вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Відмовляючи у задоволенні позову судом застосовано положення закону України від 27.03.2014 № 1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”, яким виключено ст. 136 закону України “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачала виплату вихідної допомоги судді при виході у відставку.

Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2 ор (II)/2020 у справі № 3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано неконституційним положення п.п. 1 п. 28 розділу закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”.

Відповідно до ст. 361 ч. 1 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень є встановлена Конституційним Судом України неконституційність ( конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст. 92 ч. 1 п. 14 Конституції України виключно законами визначаються судоустрій, судочинство та статус суддів. Статтею 48 закону України “Про судоустрій і статус суддів” гарантується незалежність суддів, яка забезпечується, серед іншого, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, правом судді на відставку. При прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією гарантій незалежності судді. Позивач мав законні правомірні очікування отримати задекларовану державою вихідну допомогу як один з елементів гарантій суддівської незалежності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося 65 років. Вищою радою юстиції 26.11.2013 прийнято рішення про внесення подання до Верховної ради України про звільнення позивача з посади судді апеляційного суду Сумської області. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 закону України “Про судоустрій і статус суддів” у редакції на момент подання ОСОБА_1 заяви про відставку, судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Право на відставку позивачем було реалізовано до набрання чинності законом України від 27.03.2014 № 1166-VII, яким виключено статтю 136 закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

27.03.2014 був прийнятий та набув чинності з 01.04.2014 року закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”. Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 20 закону України “Про Регламент Верховної Ради України “ до порядку денного сесії включаються позачергово без голосування питання про звільнення з посад. У період з грудня 2013 року по 01.04.2014 Верховною Радою України проведено 41 пленарне засідання. На кожному з них могло бути вирішено питання про звільнення ОСОБА_1 у відставку, але не було вирішено з причин, що від позивача не залежать. Його було звільнено лише у грудні 2014 року, більше ніж через рік після подання заяви.

Просить переглянути за виключними обставинами постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 у справі № 818/2712/15. Скасувати постанову та позов задовольнити у повному обсязі.

ДСА України у письмовому відзиві проти задоволення заяви та перегляду постанови суду заперечила. Пояснила, що позивача звільнено у відставку постановою Верховної Ради України від 25.12.2014. Наказом від 05,01.2015 виключено зі складу суддів Апеляційного суду Сумської області. У зв`язку з відсутністю законних підстав при звільненні не була виплачена вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У зв`язку з набранням з 01.04.2014 року чинності законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”, яким ст. 136 закону України “Про судоустрій і статус суддів” виключено. У період з 01.04.2014 до 30.09.2016 виплата вихідної допомоги законодавством не передбачалась. Позивачу не була виплачена правомірно. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у ряді постанов. Виплата вихідної допомоги відновлено у зв`язку з набранням 30.09.2016 чинності законом України № 1402-VII, її розмір визначений у 3 місячні суддівські винагороди.

Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 визнано неконституційним положення п.п. 1 п. 28 розділу II закону України № 1166-VII. Відповідно до ст. 152 Конституції України закони або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самими рішеннями, але не раніше дня його ухвалення. За цим принципом закони мають юридичну силу до дня визнання їх неконституційними. Рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише тих правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом.

Відповідно до ст. 361 ч. 5 п. 1 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) застосованого нормативного акту, якщо рішення суду не виконане.

Зазначена норма роз`яснена Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 № 808/2492/18. Суд дійшов висновку, що наявність рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв`язанні спору. У контексті п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову, не може вважатися не виконаним, оскільки не передбачає примусового виконання.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду, яку просить переглянути позивач, у задоволенні його позову відмовлено. Постанова суду не підлягала виконанню, а тому відсутні підстави для його перегляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України. Просить залишити заяву ОСОБА_1 без задоволенні, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 у справі 818/2712/15 без змін.

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримав у повному обсязі. Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною відмову Державної судової адміністрації у виплаті вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою. Зобов`язати нарахувати та виплатити вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що на момент подання позивачем у листопаді 2013 року заяви про відставку він не набув право на виплату йому вихідної допомоги. Норма закону, якою передбачалась виплата вихідної допомоги, припинили свою дію з 01.04.2014. На момент виходу у відставку ОСОБА_1 , прийняття постанови Верховною Радою України у грудні 2014 року, виплата вихідної допомоги діючим законодавством не передбачалась. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 постанову Сумського окружного адміністративного суду скасовано, позов задоволено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.10.2016 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 скасовано, залишено в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.5, ч.6 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. При перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до ст. 368 ч. 4 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ст. 152 ч.ч.1, 2 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду України 15 квітня 2020 року N 2-р(II)/2020 (справа N 3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року N 1166-VII. Положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року N 1166-VII, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, підпункт 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" втратив чинність з 15.04.2020 .

За таких обставин Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р (ІІ)/2020 в справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) не може вплинути на спірні правовідносини, оскільки вони виникли до ухвалення такого рішення. Аналогічна позиція щодо оцінки, як виключної обставини, рішень Конституційного Суду України викладена Верховним Судом у постановах від 25.07.2019 в справі №804/3790/17, від 23.12.2019 року в справі №814/1274/17 .

Відповідач — Державна судова адміністрація України не наділена повноваженнями надавати оцінку нормам закону на предмет його відповідності конституції України, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. На момент прийняття у липні 2015 року рішення про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою ДСА України діяла у відповідності до вимог закону та не допустила порушень. Підстави для визнання дій відповідача протиправними та задоволення позову відсутні. Суд вважає необхідним у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Сумської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 13.07.2021

Головуючий судді О.В. Соп`яненко

судді М.М. Шаповал

Н.В. Савицька