Рішення № 98272593, 09.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року м. Полтава Справа № 440/3579/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

9 квітня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - також позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - також відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1954-УБД від 19 лютого 2021 року "Про відмову ОСОБА_1 , у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5324282600:00:002:0018, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту";

- зобов 'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324282600:00:002:0018) сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та земельну ділянку передати у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1954-УБД від 19 лютого 2021 року не ґрунтується на вимогах закону, оскільки не містить належних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вказує, що проект землеустрою погоджений повноваженим органом в порядку, встановленому законодавством, та ґрунти земельної ділянки не відносяться до особливо цінних ґрунтів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що спірний наказ №1954-УБД від 19 лютого 2021 року прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, а також своєчасно. Вказує, що проект землеустрою не відповідає вимогам законодавства, оскільки частина земельної ділянки представлена агровиробничою групою ґрунтів з шифром 53д, які відносяться до особливо цінних земель. Пояснює, що у порушення вимог Земельного кодексу України державна експертиза землевпорядної документації не проведена.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20 серпня 2020 року №882-УБД надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

ТОВ "Експертний центр "Земсервіс" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.03) із земель запасу, не наданих у власність і користування сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Експертом державної експертизи Козіцкою Лесею Петрівною складено висновок про розгляд документації із землеустрою, у пункті 10 якого зазначено, що вказаний проект землеустрою погоджується. У пункті 8 цього висновку вказано, що проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. У пункті 9 висновку зазначено, що зауваження відсутні, пропозиції відсутні.

9 жовтня 2020 року відділ у Свалявському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5324282600:00:002:0018 у Державному земельному кадастрі, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324282600:00:002:0018 сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та передачу земельної ділянки у власність.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" №1954-УБД від 19 лютого 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5324282600:00:002:0018, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні земельної ділянки у власність з таких підстав: у зв`язку з необхідністю уточнення в проекту землеустрою даних щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель, визначених статтею 150 Земельного кодексу України. Відповідно до загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення частина земельної ділянки представлена агровиробничою групою ґрунтів з шифром 53д. Згідно статті 150 Земельного кодексу України та наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 6 жовтня 2003 року №245 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" ґрунти агрогрупи з шифром 53д відносяться до особливо цінних земель. Статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель підлягають обов`язковій державній експертизі. Частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Позивач не погодився з наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1954-УБД від 19 лютого 2021 року та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1954-УБД від 19 лютого 2021 року, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою-восьмою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

У постановах від 04 березня 2021 року у справі № П/811/968/18, від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 Земельного кодексу України не містить.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 04 березня 2021 року у справі № П/811/968/18 та від 01 лютого 2021 року у справі №560/1282/19, стосовно того, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутня обов`язкова державна експертиза у визначених законом випадках та відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Як встановлено судом, ТОВ "Експертний центр "Земсервіс" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.03) із земель запасу, не наданих у власність і користування сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Експертом державної експертизи Козіцкою Лесею Петрівною складено висновок про розгляд документації із землеустрою, у пункті 10 якого зазначено, що вказаний проект землеустрою погоджується. У пункті 8 цього висновку вказано, що проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. У пункті 9 висновку зазначено, що зауваження відсутні, пропозиції відсутні.

Таким чином, вказаний вище проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та за результатом аналізу документації із землеустрою на відповідність її положень вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, документації із землеустрою зроблено висновки про те, що цей проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, за підсумковою оцінкою проект землеустрою погоджено.

9 жовтня 2020 року відділ у Свалявському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5324282600:00:002:0018 у Державному земельному кадастрі, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою у оскаржуваному наказі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області зазначено необхідність уточнення в проекту землеустрою даних щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель, визначених статтею 150 Земельного кодексу України з посиланням на те, що відповідно до загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення частина земельної ділянки представлена агровиробничою групою ґрунтів з шифром 53д. Згідно статті 150 Земельного кодексу України та наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 6 жовтня 2003 року №245 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" ґрунти агрогрупи з шифром 53д відносяться до особливо цінних земель.

Оцінюючи вказані доводи відповідача, суд виходить з наступного.

Вичерпний перелік особливо цінних земель визначений у статті 150 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статі 150 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття спірного наказу) до особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (який був чинний на час прийняття оскаржуваного наказу та втратив чинність 25 травня 2021 року) державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Відповідно до статті 8 цього Закону державна експертиза проводиться в обов`язковій, вибірковій та добровільній формах.

Стаття 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" встановлює вичерпний перелік видів землевпорядної документації, що підлягає обов`язковій державній експертизі, до яких, зокрема, віднесено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №245 від 06 жовтня 2003 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2003 року № 979/8300, затверджено перелік особливо цінних груп ґрунтів. До Переліку особливо цінних груп ґрунтів провінції Поліська Лівобережна включено землі агровиробничої групи ґрунтів за шифрами 7г, 9в, 9г, 13г, 29г, 40в, 40г, 40д, 41г, 41д, 45в, 45г, 52в, 52г, 53г, 121г, 151, 153, 176г, 176д, 179г; до Переліку особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Лівобережна включено землі агровиробничої групи ґрунтів за шифрами 41д, 41е, 45л, 53д, 53е, 53л, 54д, 54е, 54л, 58е, 58л, 59д, 59е, 59л, 60л, 121д, 121е; до Переліку особливо цінних груп ґрунтів провінції Степова Лівобережна включено землі агровиробничої групи ґрунтів за шифрами 53д, 53е, 53л, 54е, 54л, 58г, 58д, 58е, 58л, 59г, 59д, 59е, 59л, 60г, 60д, 60е, 60л, 121г, 121д, 121е, 121л; до Переліку особливо цінних груп ґрунтів провінції Степова посушлива Лівобережна включено землі агровиробничої групи ґрунтів за шифрами 58е, 59г, 59в, 59е, 59л, 60г, 60д, 60е, 60л, 61г, 61д, 61е, 61л, 71 д, 71е, 71л.

Згідно висновку про якісну характеристику ґрунтового покриву земельної ділянки, що відводиться у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 23 вересня 2020 року №2309-03/13, складеного ТОВ "Регіон Експерт Проект", ґрунтовий покрив ділянки, що відводиться, переставлений чорноземами типовими малогумусними та чорноземами сильнореградованими легкосуглинковими, згідно шкали агровиробничих (оціночних) груп це шифр 53г та чороноземами типовими і чорноземами сильнореградованими середньозмитими легкосуглинковими, згідно шкали авгровиробничих (оціночних) груп це шифр 56г. У цьому висновку вказано, що згідно зі статтею 150 Земельного кодексу України та наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №245 від 06 жовтня 2003 року "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" вищеописані ґрунти агрогрупи 53г та 56г не відносяться до особливо цінних.

Вказаний висновок перевірено сертифікованим інженером-землевпорядником Більчуком О.Є. , який має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014376, виданий 10 липня 2019 року.

Водночас, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що частина земельної ділянки, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення якої відмовлено спірним наказом, представлена агровиробничою групою ґрунтів з шифром 53д, хоча ухвалою суду від 26 квітня 2021 року суд витребував від відповідача докази на підтвердження того, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 5324282600:00:002:0018 представлена агровиробничою групою ґрунтів з шифром 53д.

Відтак, у проекті землеустрою наявні відомості щодо не віднесення земельної ділянки до особливо цінних земель, визначених статтею 150 Земельного кодексу України. У свою чергу, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що частина земельної ділянки відноситься до особливо цінних земель, а тому суд критично оцінює доводи відповідача про необхідність проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені вище обставини та наведені норми права, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що приймаючи наказ від 19 лютого 2021 року №1953-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та Земельним кодексом України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №591/5935/17 Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача (у подібних правовідносинах) є зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою земельної ділянки та передати її у власність.

Виходячи із фактичних обставин у справі, приписів частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України та правових висновків Верховного Суду, суд доходить висновку, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними та у відповідача є лише один варіант поведінки - затвердити проект землеустрою.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вказану вимогу позивача та зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324282600:00:002:0018) сільськогосподарського призначення державної власності у власність гр. ОСОБА_1 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 77, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (с. Шафранівка, Шишацький район, Полтавська область 38040, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1954-СГ від 19 лютого 2021 року "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324282600:00:002:0018 сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області пунктів та передати таку земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Cуддя К.І. Клочко