Рішення № 98272281, 12.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9268/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №154450002280 від 04.03.2021 року «Про відмову у призначенні пенсії» та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 02 червня 2021 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №154450002280 від 04.03.2021 року «Про відмову у призначенні пенсії»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 26 лютого 2021 року пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що 26 лютого 2021 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільговий умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, що підтверджується копією розписки-повідомлення.

За результатом розгляду його заяви відповідачем було прийнято рішення №154450002280 від 04.03.2021 року «про відмову у призначенні пенсії». При цьому відмова ґрунтувалась на тому, що спеціальний стаж роботи складає 18 років 9 місяців при загальному стажі роботи 33 років 10 місяців. А також зазначено, що п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, видані на підставі первинних документів (згідно додатку №5).

В обґрунтування протиправності прийнятого рішення, позивач посилається на те, що як вбачається з копії паспорта громадянина України, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 26.02.2021 року тобто після досягнення 58 років.

Також, позивач зазначає, що як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 з 16.02.1981 року позивач був прийнятий на роботу трактористом в радгосп «Рум`янцево» де пропрацював до 06.10.1981 року та буз звільнений з заводу у зв`язку з призовом до лав Радянської армії (записи №1, 2), з 06.10.1981 року по 28.10.1983 року служба в армії (військовий квиток НОМЕР_2 ), з 01.09.1983 року по 27.04.1984 року позивач навчався в сільському професійно-технічному училищі №31 та йому було присвоєно кваліфікацію тракториста-машиніста III класу (диплом НОМЕР_3 ), з 03.05.1984 позивач прийнятий трактористом 3 класу в тракторну бригаду Тараклійського АПО Міністерства виноградарства і виноробства МРСР радгосп «Рум`янцево» де пропрацював по 17.06.1986 року (записи №6, 7, 8).

Як вказує позивач, за даними трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , з 05.07.1986 року по 11.02.2000 рік працював трактористом в колгоспі їм. Суворова (записи №1, 2), з 01.07.2000 року по 01.03.2001 рік працював трактористом в Агрофірмі «Софіївка» (записи №3, 4), з 01.02.2002 року по 15.06.2007 рік працював трактори стом у фермерському господарстві «Сіліус» (записи №7, 8).

Позивач звертає увагу суду, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Поміж тим, на переконання позивача, відповідачем повністю проігноровано питання щодо зарахування до пільгового стажу часу навчання позивача у професійно-технічному закладі та проходження ним строкової військової служби, не навів жодного правового обґрунтування такої відмови.

Позивач також вказує на те, що відповідно до інформації, зазначеній у військовому квитку серії НОМЕР_2 , у період з 06.10.1981 року по 28.10.1983 рік позивач проходив строкову військову службу в рядах Радянської армії. На момент призиву в ряди Радянської Армії позивач працював трактористом в радгоспі «Рум`янцево».

Отже, на переконання позивача, період проходження позивачем строкової служби з 06.10.1981 року по 28.10.1983 рік також підлягає включенню до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.«в» ч.1 ст.13 Закону №1788-ХІІ.

Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1983 року по 27.04.1984 рік проходив навчання у сільському професійно-технічному училищі №31, яке закінчив 27.04.1984 року, здобувши професію тракториста-машиніста III класу.

Відповідно до записів трудової книжки, починаючи з 03.05.1984 року, позивач працював трактористом 3 класу в тракторну бригаду Тараклійського АПО Міністерства виноградарства і виноробства МРСР радгосп «Рум`янцево» де пропрацював по 17.06.1986 року.

Отже, позивач вважає, що зазначене дає підстави дійти висновку про дотримання позивачем передбачених законодавством умов для віднесення часу його навчання у професійно - технічному навчальному закладі до стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Таким чином, позивач вважає, що винесене рішення суперечить діючому законодавству та грубо порушує соціальні права ОСОБА_1 .

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що позивач, 27.09.1963 року народження 26.02.2021 року звернувся до Головного управління із заявою №733 про призначення пенсії за віком згідно до п.2 ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вказує відповідач, Рішенням Головного управління від 04.03.2021 року №154450002280 позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутній необхідний страховий стаж роботи на зазначеній роботі 20 років, в наявності 18 років 9 місяців.

Згідно із Рішенням, до страхового стажу роботи не зараховано період роботи з 16.02.1981 року по 06.10.1981 рік та з 03.05.1984 року по 17.06.1986 рік на посаді тракториста у Тараклійському агропромисловому об`єднані, совхозі-заводі «Рум`янцево» оскільки вищезазначені періоди роботи потребують підтвердженню Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні.

Окрім того, відповідач звертає увагу суду, що відповідно до Рішення від 04.03.2021 року №154450002280 позивачу було рекомендовано звернутися до Головного управління для розгляду Комісією з питань підтвердження пільгового стажу питання зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 16.02.1981 року по 06.10.1981 рік та з 03.05.1984 року по 17.06.1986 рік на посаді тракториста у Тараклійському агропромисловому об`єднані, совхозі-заводі «Рум`янцево», однак позивач до Головного управління не звертався, додаткових документів про стаж роботи не надавав.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви у зв`язку з чим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.263 КАС України.

Вищевказаною ухвалою також витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323).

22 червня 2021 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної ОСОБА_1 на 107 арк. (вхід. №32365/21).

24 червня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. №33299/21).

25 червня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. №23551/21).

Станом на 12 липня 2021 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

26 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільговий умовах відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, що підтверджується копією розписки-повідомлення (а.с.13-14).

До заяви №733 від 26.02.2021 року позивачем було надано:

- ксерокопія паспорту серії НОМЕР_6 ;

- ксерокопія ідентифікаційного коду;

- ксерокопія довідки від 26.02.2021 року №050109;

- ксерокопія трудової книжки серії НОМЕР_4 ;

- ксерокопія трудової книжки серії НОМЕР_1 ;

- ксерокопія військового квитка серії НОМЕР_2 ;

- ксерокопія диплому про навчання серії НОМЕР_3 ;

- ксерокопія протоколу №1 від 18.01.2021 року;

- ксерокопія протоколу №3 від 31.03.2020 року;

- ксерокопія виписки з наказу від 19.10.2020 року №73;

- ксерокопія виписки з наказу від 25.11.2020 року №88;

- ксерокопія архівної довідки від 18.02.2021 року №Є-116;

- ксерокопія довідки від 03.03.2020 року №1;

- ксерокопія довідки від 13.02.2020 року №6;

- ксерокопія довідки від 13.02.2020 року №1;

- ксерокопія архівної довідки від 22.01.2021 року №А-45р;

- ксерокопія довідки від 15.10.2020 року №72;

- ксерокопія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-

підприємців та громадських формувань;

- ксерокопія довідки від 20.10.2020 року №142;

- ксерокопія архівної довідки від 22.01.2021 року №А-46;

- ксерокопія довідки ОК-5.

За результатом розгляду заяви позивача, відповідачем було прийнято рішення №154450002280 від 04.03.2021 року про відмову у призначенні пенсії. В обґрунтування прийнятого рішення відповідачем зазначено, що спеціальний стаж роботи позивача складає 18 років 9 місяців при загальному стажі роботи 33 років 10 місяців. А також зазначено, що п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, видані на підставі первинних документів (згідно додатку №5). Якщо підприємство на якому працював заявник на пільговій роботі, ліквідовано без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи здійснюється комісіями при головних управліннях Пенсійного фонду України. Період роботи з 16 02.1981 року по 06.10.1981 рік та з 03.05.1984 року по 17.06.1986 рік на посаді тракториста у Тараклійському агропромисловому об`єднанні, совхозі-заводі «Рум`янцево» не враховано до пільгового стаж оскільки вищезазначений період роботи потребує підтвердження Комісією з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (а.с.37-38).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом першим частини 1 статті 8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

За правилами статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Статтею 45 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону №1058-IV).

Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

За змістом положень п.«в» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №7. Так, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

На підставі відомостей, зазначених у копії у трудової книжки серії НОМЕР_1 , судом встановлено, що з 16.02.1981 року позивач був прийнятий на роботу трактористом в радгосп «Рум`янцево» де пропрацював до 06.10.1981 року та буз звільнений з заводу у зв`язку з призовом до лав Радянської армії (записи №1, 2), з 06.10.1981 року по 28.10.1983 року служба в армії (військовий квиток НОМЕР_2 ), з 01.09.1983 року по 27.04.1984 року позивач навчався в сільському професійно-технічному училищі №31 та йому було присвоєно кваліфікацію тракториста-машиніста III класу (диплом НОМЕР_3 ), з 03.05.1984 позивач прийнятий трактористом 3 класу в тракторну бригаду Тараклійського АПО Міністерства виноградарства і виноробства МРСР радгосп «Рум`янцево» де пропрацював по 17.06.1986 року (записи №6, 7, 8) (а.с.17-19).

Також, з матеріалів справи вбачається, що за даними трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , позивач з 05.07.1986 року по 11.02.2000 рік працював трактористом в колгоспі їм. Суворова (записи №1, 2), з 01.07.2000 року по 01.03.2001 рік працював трактористом в Агрофірмі «Софіївка» (записи №3, 4), з 01.02.2002 року по 15.06.2007 рік працював трактори стом у фермерському господарстві «Сіліус» (записи №7, 8) (а.с.20-26).

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їхні номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії надавав листа від 15.10.2020 року №72 Примерії комуни Салчія району Тараклія Республіки Молдова, що в результаті реорганізації і ліквідації радгоспу-заводу «Рем`янцево», книги по заробітній платі і книги наказів передані до архіву для подальшого зберігання та використання, згідно актів приймання від 05.08.2003 року, а також довідку від 20.10.2020 року №142 про те, що дійсно ОСОБА_1 , 1963 року народження був прийнятий на роботу трактористом в радгосп-завод «Рум`янцево», що підтверджують виписки з наказу №8 К від 13.05.1981 року, а також особові рахунки р-пу «Рум`янцево» на трактористів за 1981, 1984, 1985 роки (а.с.27-35).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується період роботи позивача з 16 02.1981 року по 06.10.1981 рік та з 03.05.1984 року по 17.06.1986 рік на посаді тракториста у Тараклійському агропромисловому об`єднанні, совхозі-заводі «Рум`янцево», а тому такий стаж підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п.«в» ст.13 Закону №1788-XII.

У той же час, пенсійним органом при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах безпідставно не були прийняті до уваги відомості, зазначені у трудовій книжці, які підтверджують період роботи позивача на посаді тракториста з 16 02.1981 року по 06.10.1981 рік та з 03.05.1984 року по 17.06.1986 рік.

Гарантії соціального захисту учня, слухача та випускника професійно-технічного навчального закладу визначені у ст.38 Закону України від 10.02.1998 року №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон №103/98-ВР).

Частиною 1 ст.38 цього Закону передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що час навчання у професійно - технічному навчальному закладі повинен бути зарахований до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявності двох умов, а саме: 1) якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяці; 2) якщо особа зарахована на роботу за набутою професією.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1983 року по 27.04.1984 рік проходив навчання у сільському професійно-технічному училищі №31, яке закінчив 27.04.1984 року, здобувши професію тракториста-машиніста III класу.

Відповідно до записів трудової книжки, починаючи з 03.05.1984 року, позивач працював трактористом 3 класу в тракторну бригаду Тараклійського АПО Міністерства виноградарства і виноробства МРСР радгосп «Рум`янцево» де пропрацював по 17.06.1986 року.

Отже, зазначене дає підстави дійти висновку про дотримання позивачем передбачених законодавством умов для віднесення часу його навчання у професійно - технічному навчальному закладі до стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Щодо зарахування до пільгового стажу роботи періоду проходження позивачем строкової служби, то слід зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом 2 ч.1 ст.8 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа (……) працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до інформації, зазначеній у військовому квитку серії НОМЕР_2 , у період з 06.10.1981 року по 28.10.1983 рік позивач проходив строкову військову службу в рядах Радянської армії. На момент призиву в ряди Радянської Армії позивач працював трактористом в радгоспі «Рум`янцево».

Отже, період проходження позивачем строкової служби з 06.10.1981 року по 28.10.1983 рік також підлягає включенню до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.«в» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII.

Відтак, суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування страхового стажу позивача у період з 16 02.1981 року по 06.10.1981 рік, а також з 03.05.1984 року по 17.06.1986 рік.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №154450002280 від 01.10.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд вважає належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.245 КАС України, є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 КАС України.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 сумі 908 грн. 00 коп., сплачені згідно квитанції №ПН2315 від 07 червня 2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №154450002280 від 04.03.2021 року «Про відмову у призначенні пенсії» та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №154450002280 від 04.03.2021 року «Про відмову у призначенні пенсії».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 26 лютого 2021 року пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.О. Cтефанов