Ухвала суду № 98272005, 13.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11071/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2021 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини А3618 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А3618, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2019 року по 04 червня 2021 року включно;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2019 року по 04 червня 2021 року включно в

розмірі 335721,54 грн за КВЕД 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до адміністративного позову не було надано доказів сплати судового збору.

Натомість, у позовній заяві позивач покликається на те, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1, п. 12, п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суддя виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і ст. ст. 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, оскільки предметом переданого на розгляд адміністративного суду спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, який не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Відповідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-XII військовий обов`язок включає проходження військової служби.

Відповідно до п. 9 ст. 1 цього Закону, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Пунктом 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 липня 2020 року у справі №260/343/19, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зважаючи на те, що скаржник не перебуває на військовій службі, а є звільненим, судовий збір має сплачуватися ним на загальних підставах. При цьому Верховний Суд виходив також із того, що доказів того, що позивач є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і цьому статусі подавав апеляційну скаргу до суду у справі, пов`язаної з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків суду апеляційної інстанції не надано.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №826/12929/17.

Як стверджує позивач у позовній заяві, наказом командира навчального артилерійського полку від 29.07.2019 № 65-РС ОСОБА_1 звільнено у запас за пп. «а» ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Таким чином, оскільки станом на момент звернення з позовом до Львівського окружного адміністративного суду позивач не є військовослужбовцем та, відповідно, не належить до визначених п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суб`єктів, які звільненні від сплати судового збору.

Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.

Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Предметом оскарження у цій справі є не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Таким чином, вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме, як учасника бойових дій.

Отже, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за подання цього адміністративного позову, з урахуванням немайнового характеру позовних вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3357,22 грн за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаного недоліку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А3618 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду позовну заяву та її копії для інших учасників справи, в якій вказати період затримки розрахунку при звільненні, а також долучити оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 3357,22 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами.

Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сидор Н.Т.