Рішення № 98270765, 12.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 р. Справа№200/4159/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової служби України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі – ГУ ДПС у Донецькій області), Державної податкової служби України (в подальшому за текстом – ДПС України), про визнання протиправними дії ГУ ДПС у Донецькій області щодо відмови в списанні суми недоїмки з ЄСВ, нарахованої платникам єдиного внеску у розмірі 4278,12 грн. на підставі п. 9.15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області провести списання недоїмки з ЄСВ, нарахованої платникам єдиного внеску, а також штрафи та пеню, нараховані на ці суми на підставі п. 9.15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 01.06.2012 року по 01.10.2020 року позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не вела та доходи не отримувала і одночасно працювала як найманий працівник на Приватному акціонерному товаристві «Слов`янський машинобудівний завод» на посаді начальника фінансового відділу. У вересні 2020 року позивач дізналась від державного виконавця про вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 13.08.2019 року №Ф-164240-47 у розмірі 23795,77 грн., у зв`язку з чим 06.01.2021 року звернулась до ГУ ДПС у Донецькій області із заявою про списання заборгованості зі сплати єдиного внеску на підставі п. 9.15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Рішенням ГУ ДПС у Донецькій області від 26.02.2021 року №17/05-99-13-11 було списано борг з єдиного внеску за період з 01.01.2017 року по 01.12.2020 року у сумі, яка на дату списання становила 32410,62 грн. Виконуючи вимоги законодавства для списання боргу з ЄСВ, позивач подала річні декларації з нарахування ЄСВ з 01.01.2017 року по 01.10.2020 року, по фактичну дату закриття діяльності, а також ліквідаційну декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік. Однак, після перевірки даних по списанню податкового боргу з ЄСВ у кабінеті платника податку, позивачу стало відомо, що борг у сумі 4278,12 грн. списаний не був. 10 лютого 2021 року позивач знову звернулась до відповідача із заявою про списання боргу з ЄСВ у розмірі 4278,12 грн., проте 23.03.2021 року отримала відповідь про відмову у списанні, оскільки ця сума обліковується в картці платника ІТС «Податковий блок» станом на 06.01.2021 року та не підлягає списанню, бо не входить до періоду з 01.01.2017 року по 01.12.2020 року. Позивач вважає такі відповідача протиправними, оскільки заборгованість з ЄСВ хоч і обліковується станом на 06.01.2021 року, але виникла у період з липня по жовтень 2020 року, а тому сума боргу з ЄСВ у розмірі 4278,12 грн. також підлягає списанню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

27 травня 2021 року представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на позов, в якому посилаючись на приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначив, що на виконання вимог п. 9-15 Закону №2464 відповідним відділом 26.01.2021 року здійснено камеральну перевірку: звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за наступні періоди: 2017 рік від 06.01.2021 №621568, 2018 рік від 06.01.2021 №622169, 2019 рік від 06.01.2021 №623431, 2020 рік від 06.01.2021 №627979, та податкових декларацій про майновий стан і доходи за наступні періоди: 2017-2019 роки – не надано, 2020 рік від 20.10.2020 №20074, а також перевірку інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо наявності доходу отриманого за ознакою «157 – Дохід, виплачений само зайнятій особі», за результатами чого підтверджено відсутність отриманого доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи-підприємця, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. На момент формування висновку заборгованість з єдиного внеску складає 36699,43 грн., у тому числі недоїмка – 36699,43 грн., списанню підлягає заборгованість у сумі 32410,62 грн., у тому числі недоїмка 32410,62 грн. Рішенням ГУ ДПС у Донецькій області від 26.02.2021 №17/05-99-13-11 було списано борг з єдиного внеску по позивачу у сумі 32410,62 грн., оскільки відповідно до вимог листа ДПС України №24003/7/99-00-13-04-07 від 29.12.2020 року списання заборгованості зі сплати єдиного внеску здійснюється щодо недоїмки, несплаченої станом на 01.12.2020, за період з 01.07.2017 по 01.12.2020. У випадку виникнення недоїмки після 01.12.2020 року, така недоїмка не підлягає списанню. Оскільки сума боргу у розмірі 4278,12 грн. обліковується в інтегрованій картці платника ІТС «Податковий борг» станом на 06.01.2021, ця сума не підлягає списанню відповідно до вимог п. 9.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464, а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У письмових пояснення представника третьої особи викладені обставини, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність певних обставин справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 ), перебуває на обліку в Слов`янській ДПІ Слов`янсько-Лиманського управління Головного управління ДПС у Донецькій області (а.с. 6-8).

Згідно відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач перебував на обліку у податковому органі як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування за видом діяльності код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (основний). Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності –01.10.2020 року, підстава: власне рішення (а.с. 14).

ОСОБА_1 з 01.06.2012 року по теперішній час працює в Приватному акціонерному товаристві «Слов`янський машинобудівний завод» на посаді начальника фінансового відділу (а.с. 9-13).

20.10.2020 року позивачем подана до контролюючого органу ліквідаційна декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік (а.с. 24-25).

06.01.2021 року позивачем подано податкову звітність за 2017-2020 роки, в якій відображено нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подано заяву, в якій просила списати нараховану суму боргу з єдиного внеску на підставі п. 9-15 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с. 26-39).

На виконання вимог п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», 26.01.2021 року відповідачем проведено камеральну перевірку, звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за наступні періоди: 2017 рік від 06.01.2021 №621568, 2018 рік від 06.01.2021 №622169, 2019 рік від 06.01.2021 №623431, 2020 рік від 06.01.2021 №627979, податкових декларацій про майновий стан і доходи за наступні періоди: 2017-2019 роки – не надано, 2020 рік від 20.10.2020 №20074, а також перевірку інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо наявності доходу отриманого за ознакою «157 – Дохід, виплачений само зайнятій особі», за результатами чого підтверджено відсутність отриманого доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи-підприємця, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. На момент формування висновку заборгованість з єдиного внеску складає 36699,43 грн., у тому числі: недоїмка 36699,43 грн., штраф 0, пеня 0. Враховуючи викладене, фізичною особою-підприємцем/особою, яка провадить незалежну професійну діяльність дотримано умови, передбачені пунктом 9-15 Закону №2464 для списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, у зв`язку з чим підлягає списанню заборгованість у сумі 32410,62 грн., у тому числі недоїмка 32410,62 грн., штраф 0, пеня 0.

Листом від 15.03.2021 №7833/6/05-99-13-11-20 відповідач повідомив позивача, що рішенням ДПС України ГУ ДПС у Донецькій області від 26.02.2021 №17/05-99-13-11 списано борг з єдиного внеску по ОСОБА_1 у сумі 32410,62 грн. При цьому, станом на 01.03.2021 року борг з єдиного внеску складає 4278,12 грн., який підлягає сплаті (а.с. 40).

08.02.2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою про списання недоїмки з ЄСВ у розмірі 4278,12 грн., так як дана недоїмка виникла у період, врахований до списання (а.с. 42).

Листом від 23.03.2021 року №9143/6/05-99-13-11-20 відповідач повідомив позивача, що сума боргу у розмірі 4278,12 грн., яка обліковується в інтегрованій картці платника ІТС «Податковий блок» станом на 06.01.2021 року, не підлягає списанню відповідно до вимог п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с. 43).

Як вбачається з інтегрованої картки платника, станом на 06.01.2021 року за позивачем обліковується сума боргу з єдиного внеску у розмірі 4278,12 грн.

Не погодившись з відмовою відповідача щодо списання боргу з єдиного внеску у розмірі 4278,12 грн., позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ).

13.05.2020 Верховною радою України прийнято Закон України №592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" (далі - Закон №592-ІХ).

З пояснювальної записки до проекту Закону №592-ІХ слідує, що його прийняття було обумовлено, зокрема, тим, що встановлення обов`язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об`єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону №592-ІХ цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Днем опублікування Закону №592-ІХ є 02.06.2020, а тому з 03.06.2020 набрав чинності пункт 5 розділу І Закону №592-ІХ, відповідно до положень якого розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI доповнено пунктом 9-15.

Відповідно до пункту 9-15 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ (в редакції, чинній на дату звернення позивача із заявою про списання) підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника несплачені на день набрання чинності Законом №592-ІХ з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платником єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року.

Позивачем дотримано всіх вимог, визначених пунктом 9-15 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ, які необхідні при реалізації права на списання нарахованої заборгованості з ЄСВ, що не заперечується відповідачем.

Так, рішенням ГУ ДПС у Донецькій області від 26.02.2021 №17/05-99-13-11 списано борг з єдиного внеску по ОСОБА_1 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року у сумі 32410,62 грн. При цьому, станом на 01.03.2021 року борг з єдиного внеску складає 4278,12 грн.

Судом встановлено, що в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 , станом на 06.01.2021 року обліковується сума боргу з єдиного внеску у розмірі 4278,12 грн.

Відповідач зазначає, що у випадку виникнення недоїмки після 01.12.2020 року, така недоїмка не підлягає списанню відповідно до вимог п. 9-15 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ.

При цьому, доказів того, що заборгованість з недоїмки у розмірі 4278,12 грн. виникла після 01.12.2020 року, яка обліковується станом на 06.01.2021 року, відповідачем до суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги повне дотримання позивачем вимог п. 9-15 розділу 8 Закону №2464, суд вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у списанні сум недоїмки з єдиного внеску в розмірі 4278,12 грн.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової служби України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової служби України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в списанні суми боргу з єдиного внеску в розмірі 4278,12 грн.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області списати з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів і пені в розмірі 4278,12 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вулиця Італійська, будинок 59, місто Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повне судове рішення складене 12 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.М. Чучко