Рішення № 98270572, 30.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Справа № 160/17322/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМаковської О.В. за участі секретаря судового засіданняБурчак А.Ю. за участі: представника позивача за первісним позовом відповідача за первісним позовом Турчак Т.С. ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_2 , в якій позивач просить стягнути суму податкового боргу в розмірі 28701,13грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_2 .

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що за позивачем рахується заборгованість в розмірі 28701,13 грн, яка виникла в результаті несплати грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 13.04.2021 надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.11.201 №0017131304, №0017141304, №0017151304 та вимоги від 13.02.2018 №18244-17/17. Також, в зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні позовної заяви про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначає, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеного за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень до спільного розгляду за первісним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Розгляд справи призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 28.04.2021.

В підготовче засідання 28.04.2021 сторони не з`явились, розгляд справи відкладено на 12.05.2021.

В підготовче засідання 12.05.2021 з`явились позивач та представник відповідача за зустрічним позовом. У зв`язку з ненаданням контролюючим органом відзиву за зустрічним позовом, розгляд справи відкладено на 24.05.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Маковської О.В. у відпустці, справу, призначену до розгляду на 24.05.2021, знято з розгляду та відкладено на 09.06.2021.

Від відповідача за зустрічним позовом 20.05.2021 до суду надійшов відзив, в якому він просив відмовити в задоволенні зустрічного позову та зазначив, що АТ «Райфайзен Банк Аваль» здійснило списання кредитної заборгованості ОСОБА_2 у сумі 91 777,91 грн., повідомивши боржника повідомленням про анулювання боргу шляхом укладення договору про припинення зобов`язань за кредитним договором.

Також, контролюючий орган зазначив, що суми анульованої заборгованості в розмірі 91777,91 грн. включено банком до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за ІІ квартал 201 за ознакою доходу «126» (додаткове благо). Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_2 від банку у розмірі 91 777,91 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

Крім того, контролюючим органом у відзиві заявлено клопотання про заміну ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).

В судове засідання 09.06.2021 з`явився позивач за зустрічним позовом.

Розглянувши клопотання про заміну відповідача за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 вирішено: ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого у тому числі, включено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Так, 30.09.2020 проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Таким чином, на теперішній час всі права та обов`язки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) перейшли до його правонаступника - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Згідно зі ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво, шляхом заміни відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) про що зазначено у протоколі судового засідання.

В підготовчому засіданні 09.06.2021 позивач за первісним позовом не заперечував проти закінчення підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті про що надав письмову згоду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.06.2021.

В судове засідання 30.06.2021 з`явився позивач та представник відповідача за зустрічним позовом. Позивач за зустрічним позовом просив зустрічний позов задовольнити, а позовну заяву про стягнення податкову боргу залишити без задоволення. Представник відповідача за зустрічним позовом заперечував проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, а позовні вимоги про стягнення податкового боргу просив задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено Акт від 04.10.2017 №14500/04-36-13-04/ 2866403079 .

Перевіркою встановленні наступні порушення:

- п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України у зв`язку із отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 17624,78 грн.;

- п.п. 1.2. п.п.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у зв`язку із отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2015 рік в розмірі 1367,53 грн.

Встановлені порушення мали наслідком прийняття податкових повідомлень-рішень від 07.11.2017, а саме:

- №0017141304 на суму 170,00 грн.;

- №00017131304 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «ПДФО» на суму 22 030,98 грн.;

- №0017151304 за платежем «Військовий збір» на суму 1709,41 грн.

Дані ППР отримано позивачем 13.11.2017, що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення.

Правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є предметом розгляду за зустрічним позовом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшов лист АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 03.05.2017 №4-2/389, копія Договору від 25.06.2015 про припинення зобов 'язань за кредитним договором №014/130865/3167/73 від 31.05.2007 зазначено, що з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, у зв 'язку із достроковим погашенням позичальником частини кредитної заборгованості, кредитор та позичальник, що сторони уклали договір про наступне.

Сторони визначили та підтвердили, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на 25.06.2015 складе 5094,69 доларів США та пені - 100 999,67 грн., що складає еквівалент 208 895,11 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання Договору, в тому числі:

- сума основного боргу (неповернутого кредиту) -4333,64 доларів США, що складає еквівалент 91 777,91 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання договору;

- проценти, нараховані за користування кредитом -761,05 доларів США, що складає еквівалент 16117,53 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання договору;

- розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним договором -100999,67 грн.

У зв 'язку із виконанням позичальником умов кредитора сторони договору домовились що з 25.06. 2015 боргові зобов`язання за кредитним договором припиняються внаслідок звільнення кредитором позичальника від сплати боргових зобов`язань (прощення боргу), а кредитний договір вважається розірваним.

У договорі сторони засвідчили, що вони не мають та не матимуть надалі одна до одної жодних претензій, пов`язаних з виконанням чи припиненням зобов`язань за кредитним договором.

Позичальнику повідомлено, що про анулювання (прощення) його основного боргу кредитором буде повідомлено органам Державної фіскальної служби шляхом включення суми анульованого (прощеного) основного боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

При цьому на позичальника відповідно до ПК України покладається обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази зміни валютних зобов`язань за договором в іноземній валюті - доларах США, з іноземної валюти на національну.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам. суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань".

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Верховний Суд висловлював правову позицію щодо правильності застосування наведених положень законодавства у постановах від 15.05.2018 (справа № 821/1594/17), від 19.07.2019 (справа №826/4240/18), від 14.11.2019 (справа №520/10880/18), від 25.11.2019 (справа №500/2252/18), від 04.06.2020 (справа 826/7305/17) вказав, що метою запровадження приписів, що містяться у пункті 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції. Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Щодо подання декларації про майновий стан і доходи.

Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

При цьому, пунктом 179.1 статті179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Так як судом встановлено отримання позивачем додаткового блага, відповідно у позивача виникає обов`язок щодо подачі декларації.

Враховуючи викладене, оскаржуване ППР, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи з відповідними додатками, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо нарахування військового збору.

Донарахування грошового зобов`язання з військового збору, є похідними від основного, оскільки безпосередньо пов`язане з розміром оподатковуваного доходу позивача.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту .

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином, отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, є підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору.

За таких обставин, суд вважає посилання позивача на положення п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України помилковими та необґрунтованими, в розумінні пп.«д» п.п. 164.2.17 п.164.2. ст.164 ПК України, що, в свою чергу, підтверджує правомірність дій відповідача щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за результатами річного декларування за податковим повідомленням-рішенням.

Вимоги контролюючого органу щодо сплати позивачем військового збору, обрахованого з такої суми, та зобов`язання позичальника відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу шляхом подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із нарахуванням податковим органом оподатковуваного доходу позивача як об`єкту оподаткування військовим збором.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимог за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення податкового боргу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податковий борг, який заявлено до стягнення виник на підставі зазначених вище податкових повідомлень-рішень та пені.

Контролюючим органом складено та направлено на адресу платника податків податкову вимогу від 13.02.2018 №18244-17/17 на суму 28701,13 грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п.58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно пункту 60.6 ст.60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Стаття 60 Податкового кодексу України містить перелік підстав відповідно яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Оскільки матеріали справи не містять підтверджень жодного із перелічених випадків, податкові повідомлення-рішення є не відкликаними.

Відповідно до п.14.1.152. ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Матеріали справи не містять документів на підтвердження зменшення боргу відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість є узгодженою, є не погашеною та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, у даній справі судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Оскільки граничним строком для складення повного тексту рішення суду є 10.07.2021 (вихідний), то повний текс рішення складається в перший робочий день - 12.07.2021.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути суму податкового боргу в розмірі 28701,13 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_2 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 12.07.2021.

Суддя О.В. Маковська