Ухвала суду № 98268996, 12.07.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 431/4532/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м. Сватове

Колегія суддів Сватівського районного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді Реки А.С.,

суддів – Скрипника С.М., Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

прокурора Самойленко Т.О.,

представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката Кузнєцової Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Заїка В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Сватове Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-

Встановила:

У провадженні Сватівського районного суду Луганської області перебуває дійсне кримінальне провадження.

Ухвалою колегії суддів Сватівського районного суду Луганської області від 03 червня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, а саме до 31 липня 2021 року включно.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор у судовому засіданні вважала за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є підстави вважати, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України. Ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням обставин кримінального провадження, на даний час не зменшилися та зникли. Наголосила, що ОСОБА_2 обвинуваться у вчинення кримінального правопорушення, яке було вчинено в той час, коли відносно останнього було обрано більш м`який запобіжний захід. Вважає, що на даний час відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Представник потерпілої ОСОБА_1 – адвокат Кузнєцова Т.А. підтримала думку прокурора.

Захисник обвинуваченого – адвокат Заїка В.К. просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно вимог ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_2 обвинувачується у закінченому замаху на вбивство (протиправному заподіянні смерті іншій особі), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує усталену практику ЄСПЛ, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Летельє проти Франції», зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р., згідно якої питання обґрунтованості тривалості тримання під вартою не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних його обставин. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, а також, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу.

Про наявність існування ризику, що обвинувачений може переховуватися від суду безумовно свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинених злочинах, оскільки кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_2 відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Також, обвинувачений офіційно не працевлаштований, живе за рахунок випадкових заробітків, раніше засуджений, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в період застосування відносно нього запобіжного заходу в вигляді особистого зобов`язання, що обґрунтовує існування ризику, що обвинувачений має реальну можливість вчинити інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні захисником не було надано мотивованого, обґрунтованого клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт.

Таким чином, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, колегія суддів враховує підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, та з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м`який та відсутності обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки судове провадження не можливо завершити до його спливу, та вважає, що такий запобіжний захід є запобіжником належної процесуальної поведінки та співіснування обвинуваченого із суспільством.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 199, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

Постановила:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Половинкине, Старобільського району Луганської області, громадянину України, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 вересня 2021 року включно.

Копію ухвали направити начальнику СІЗО м. Старобільськ.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 13 липня 2021 року.

Головуючий: Судді:

_____ ______ _____

А.С. Река С.М. Скрипник Л.П.Бабічева