Вирок № 98268465, 13.07.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1238/21

Провадження № 1-кп/191/81/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Бондаренко Г.В.

за участю секретаря – Яніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020040390001336 від 31.12.2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Веселий Кут, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

за участю прокурора – Нікіфорова Ю.Ю., обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

В с т а н о в и в :

30.12.2020 року близько о 19 годин 00 хвилин ОСОБА_1 , проходячи повз будинок № 18 по вул. Яблунева, м. Синельникове, Дніпропетровської області, помітив колісний транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ-21051» 1987 року випуску, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , після чого у нього раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Далі, ОСОБА_1 реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, шляхом таємного викрадення, переконався, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, підійшов до водійської двері автомобілю та за допомогою фізичної сили рук відчинив водійські двері в результаті чого потрапив до салону автомобіля. Перебуваючи за кермом автомобілю «ВАЗ- 21051» 1987 року випуску, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , зімкнув дроти запалення в результаті чого привів в дію двигун даного автомобілю, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними злочинними діями спричинив потерпілому ОСОБА_2 , матеріальний збиток у сумі 19793, 65 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто три гривні 65 коп.)

Умисні дії ОСОБА_1 , кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що перед Новим Роком він йшов по вулиці. В цей час хтось вибухнув петардою. Оскільки він проходив службу в АТО, то у нього наступило тимчасове затьмарення, Йому здавалось, що це його обстрілюють. Побачив машину, яка стояла на вулиці, у неї були не зачинені дверцята, він сів в неї, змикнув дроти та поїхав у напрямку центру. Потім прийшов до тями і зрозумів, що він забрав чужу машину. У вчиненому щиро розкаюється. Просив призначити покарання на розсуд суду.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Обвинувачений не заперечував проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд призначити покарання відповідно до закону, претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має.

Оскільки сторонами кримінального провадження не оспорювались фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, тому вислухавши думку сторін кримінального провадження, та роз`яснивши обвинуваченому положення ст.349 КПК України, в порядку частини 3 статті 349 КПК України, дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються – визнано судом недоцільним.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд дійшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст.66 КК України - є визнання винуватості, щире каяття.

Обставина, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке є середньої тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який за місцем проживання характеризуєтьсяпозитивно, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий, проходив військову службу у зоні АТО, визнав свою провину, розкаявся.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням обставин справи та обставин, що характеризують обвинуваченого, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення – суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 статті 289 КК України у вигляді обмеження волі

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без його ізолювання від суспільства, а покарання йому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Цивільний позов потерпілим - не заявлявся.

Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Судом вирішено питання про долю речових доказів, відповідно до ст..100 КПК України.

Відповідно до положень ч.3,ч.5, п.7, ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

Ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3( трьох ) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 1 ( один) рік.

На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

Речовий доказ: автомобіль «ВАЗ- 21051» 1987 року випуску, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , (а.с. 28,29, т.2), який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили залишити у його користуванні.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Веселий Кут, Васильківського району, Дніпропетровської області на користь держави процесуальні витрати:

- за проведення судово - автотоварознавчої експертиза № 19/104-10/2/15 від 21.01.2021 в сумі 653 гривень 80 копійок,

- за проведення судово - трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічні дослідження) № 19/104-7/3/134 від 01.02.2021 в сумі 1307 гривень 60 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: Г. В. Бондаренко