Рішення № 98268210, 09.07.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/781/21

Провадження №2/0203/640/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2021 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представниці позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення,

у с т а н о в и в:

1. 01 березня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що мешканцям жилого будинку АДРЕСА_1 він регулярно надає послуги з водопостачання та водовідведення. У квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку мешкає відповідач, який не оплачує ці послуги, у результаті чого утворилася заборгованість в сумі 12 485,88 грн. У добровільному порядку відповідач борг погасити не бажає, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього вказаної заборгованості з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних збитків загальною сумою 20 736,27 грн (а.с. 1).

2. Представниця позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов, пояснивши, що мешканцям жилого будинку АДРЕСА_1 позивач регулярно надає послуги з водопостачання та водовідведення. У квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку мешкає відповідач, який не оплачує ці послуги, у результаті чого утворилася заборгованість в сумі 12 485,88 грн. Загальна сума заборгованості з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних збитків становить 20 736,27 грн.

3. Відповідач до суду не з`явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

4. 09 липня 2021 року у засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.

5. Заслухавши пояснення представниці позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

6. Судом було встановлено, що у квартирі АДРЕСА_3 зареєстрований (мешкає) відповідач (а.с. 5).

7. Позивач регулярно надає відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення, проте останній плату за користування вказаними послугами вносить неналежно, у зв`язку з чим станом на 31.12.2020 утворилася заборгованість в сумі 12 485,88 грн, розрахована відповідно до встановлених тарифів (а.с.а.с. 6 – 8).

8. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон №2189-VIII) предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

9. Згідно з пунктом 2 статті 5 Закону №2189-VIII комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

10. За правилами, встановленими пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

11. Частиною 1 статті 9 Закону №2189-VIII встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

12. Аналогічні положення містились у статтях 2, 5, 7, 9 Закону України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги».

13. За приписами статті 22 Закону України від 10.01.2002 №2918-ІІІ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

14. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зобов`язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред`являються.

15. Відтак, ураховуючи той факт, що відповідач порушує зобов`язання з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, суд вважає вимоги позивача про стягнення з нього заборгованості такими, що підлягають задоволенню.

16. Розв`язуючи позов у частині стягнення трьох відсотків річних та відшкодування інфляційних втрат, суд виходить з такого.

17. За правилами, встановленими частиною 2 статті 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

18. Матеріали справи не містять відомостей про встановлений між сторонами інший розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних обґрунтована й підлягає задоволенню.

19. Три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов`язань становить 1 351,17 грн, а інфляційні втрати – 6 899,22 грн відповідно до докладного розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви (а.с. 8).

20. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заявлений позов у частині стягнення трьох відсотків річних та відшкодування інфляційних втрат також задовольнити.

21. У порядку статті 141 ЦПК з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню компенсація понесених судових витрат загальною сумою 2 270,00 грн (а.с. 11).

22. Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 279 – 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код – 03341305; 49101, Україна, місто Дніпро, вулиця Троїцька, 21А) до ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 20 736,27 гривень (основна заборгованість – 12 485,88 гривень, три відсотки річних – 1 351,17 гривень, інфляційні втрати – 6 899,22 гривень), компенсацію судових витрат у сумі 2 270,00 гривень, разом – 23 006,27 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 12 липня 2021 року.

Суддя М.О. Католікян