
Справа № 201/3106/21
(2/199/2492/21)
РІШЕННЯ
Іменем України
01 липня 2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.
при секретареві Емріх Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, зареєстрованого в реєстрі за №1665 від 18.06.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» заборгованість у розмірі 13 820,44 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що за місцем роботи позивача надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталія Олексійовича від 11.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в межах виконавчого провадження № 64671703, винесену на підставі виконавчого напису №1665 від 18.06.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною.
Позивач вважає, що виконавчий напис №1665 від 18.06.2020 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, здійснюється неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису у вигляді звернення стягнення на заробітну платню позивача, також позивач зазначає, що не має заборгованості за кредитним договором перед ТОВ «Платінум Фінанс», повідомлень про заміну кредитора та про наявність заборгованості та початок процедури позасудового стягнення за виконавчим написом нотаріуса не отримував.
Крім того, зазначає, що законом не передбачено можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на кредитному договорі, укладеному в простій письмовій формі.
Зазначений виконавчий напис позивач вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки приватним нотаріусом не було перевірено факт безспірності заборгованості за кредитним договором, а також банк не повідомив позивача про розмір заборгованості для добровільного виконання порушеного зобов`язання. Крім того, позивач зазначає, що законом не встановлено випадку вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, а тому нотаріусом мало бути відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме вчинення оспорюваного виконавчого напису.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидової С.О.
Ухвалою суді від 01.04.2021 вищезазначена цивільна справа передана на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за місцем виконання виконавчого напису.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2021, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О.
Ухвалою від 01.06.2021 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
01 липня 2021 року справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.
В судове засідання позивач не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, подано заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, в судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином. Надавши суду заяву про слухання справи у її відсутність.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки судові не повідомив.
З`ясувавши обставини справи і дослідивши докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 18 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, на підставі 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №1665, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТИНУМ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 13 820,44 грн.
11.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталієм Олексійовичем була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню ВП №64671703, з виконання виконавчого документа - виконавчого напису №1665, виданого 18.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТИМУМ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 13 820,44 грн.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 89 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
У постанові від 27.03.2019 по справі 133/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що віршуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Враховуючи те, що відповідачем та третіми особами по даній справі не надано будь яких доказів які можуть довести або спростувати доводи позивача щодо порушень процедури вчинення виконавчого напису, суд визнає порушення процедури вчинення оспорюваного виконавчого напису.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком є безспірним.
Також, виходячи із дослідження доказів, сума заборгованості позивача перед банком є спірною.
З огляду на вищевикладене, суд вважає визнати оспорюваний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 грн. то суд зазначає наступне.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання юридичних послуг №К-385 від 20.03.2021, інших доказів на підтвердження сплати витрат на професійну правничу допомогу розмірі 11 000 грн. позивачем не надано.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази в обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу розмірі 11 000 грн. з відповідача, адже крім того, що розмір таких витрат має бути доведений і документально обґрунтований, він також повинен відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Відповідно до статтей12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене у задоволенні позовних вимогах щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу розмірі 11 000 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 158, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, зареєстрованим в реєстрі за №1665 від 18 червня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТИМУМ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 13 820 грн. 44 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс», (ЄДРПОУ 43133848, місцезнаходження – вул. Лариси Руденко, буд. 6А офіс 525, м. Київ, 02140).
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна (місцезнаходження: вул.. Тараса Шевченка, буд. 38, м. Київ, 01032).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 21, приміщення 60, м. Дніпро, 49005).
Суддя О.О.Богун
01.07.2021
Судове рішення № 98267772, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 01.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/3106/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: