Рішення № 98266329, 30.06.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/629/2021

130/973/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Буга Р.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом адвоката Смірнова Сергія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Позивач 13 квітня 2021 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» № 32-к/тр/ОС від 16 березня 2021 року про її звільнення з посади фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії амбулаторії загальної практики – сімейної медицини с.Мартинівка Жмеринського району, поновити її на роботі на цій посаді та стягнути з КНП на її користь зарплату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Свій позов мотивує порушенням процедури її звільнення.

На підтвердження своєї позиції надає копії трудової книжки, повідомлень про наступне звільнення, наказу про звільнення (а.с.1-13).

У судовому засіданні підтримує свій позов. Просить скасувати незаконний наказ про її звільнення, поновити її на попередній посаді, стягнути зарплату за час вимушеного прогулу в сумі 35578 грн та 50000 грн моральної шкоди. Її було попереджено про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням її посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України без згоди профспілкового органу, а звільнено за пунктом 6 статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. Пояснює, що моральна шкода полягає у значному погіршенні стану її морального та психологічного здоров`я через незаконне звільнення, тяжкість і істотність вимушених змін у житті через незаконне звільнення (відчуття не потрібності суспільству, втрата бажання жити) і зусиль для його відновлення. Оскільки вона має високу повагу в суспільстві серед мешканців сільської громади, в якій вона безпосередньо працює фельдшером-лаборантом протягом більше як 40 років та серед колег АЗПСМ с. Мартинівка та КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», бездоганно працює протягом тривалого часу, не має будь-яких зауважень щодо здійснення своїх професійних обов`язків.

Позиція відповідача

Представник відповідача позов повністю не визнає. Подає відзив на позов, в якому вимоги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими. Позивачку було звільнено з роботи у зв`язку з її відмовою продовження роботи на пів ставки займаної нею посади, тобто у зв`язку із зміною істотних умов праці. Адміністрація підприємства діяла відповідно до чинного законодавства. Просить відмовити в позові (а.с.144-147).

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява поступила до суду 13 квітня 2021 року (а.с.1).

Ухвалою судді від 15 квітня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.133).

27 квітня 2021 року поступила заява представника відповідача з проханням перенести судове засідання (а.с.137).

2 червня 2021 року поступила заява представника відповідача з проханням перенести судове засідання (а.с.143). В це же день до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.144-147).

Ухвалою суду від 2 червня 2021 року судове засідання відкладене за заявою представника відповідача (а.с.150).

30 червня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача з проханням розглядати справу у його відсутність (а.с.153).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Перед тим, як перейти до правового оцінювання спірних правовідносин суд вважає за необхідне спочатку окреслити предмет спору та визначити питання, на які потрібно відповісти в межах розгляду цієї справи.

Позивач ОСОБА_1 має загальний трудових стаж 47 років 8 місяців 21 день, весь цей час працювала на посаді фельдшера-лаборанта (клінічного лаборанта, лаборанта) в амбулаторії загальної практики – сімейної медицини (далі АЗПСМ) с.Мартинівка Жмеринського району, за виключенням періоду роботи на такій же посаді у Вінницькому медичному інституті імені М.І. Пирогова, що видно з копії трудової книжки (а.с.20-24).

На підставі наказу № 2ос від 31 грудня 2010 року позивач була з 1 січня 2011 року прийнята на посаду фельдшера-лаборанта лабораторії Мартинівської АЗПСМ КУ «Жмеринський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» по переводу (а.с.23).

Позивач являлась членом профспілкового комітету підприємства, що видно з її заяви від 4 січня 2011 року, а також довідки голови профкому від 29 березня 2021 року (а.с.115, 116).

Наказом директора Комунального некомерційного підприємства (далі КНП) «Жмеринський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 від 4 січня 2021 року «Про зміни у штатному розписі» виведено із штатного розпису 0,5 посади фельдшера-лаборанта (клініко-діагностична лабораторія АЗПСМ с.Мартинівка) (а.с.29).

Наказом № 47 від 11 січня 2021 року цього ж автора попереджено, зокрема, ОСОБА_1 , фельдшера-лаборанта амбулаторії ЗПСМ с.Мартинівка про наступне звільнення з роботи в зв`язку зі скороченням посади, пункт 1 статті 40 КЗпП України, з 15 березня 2021 року (а.с.30).

Повідомленням № 1 директора КНП від 11 січня 2021 року «Про заплановане вивільнення» ОСОБА_1 , фельдшера-лаборанта амбулаторії ЗПСМ с.Мартинівка, повідомлено про переведення на посаду 0,5 ставки фельдшера-лаборанта амбулаторії ЗПСМ с.Мартинівка в зв`язку зі скороченням посади, стаття 32 КЗпП України, з 15 березня 2021 року (а.с.31). Підпису позивачки у цьому повідомленні у графі «Ознайомлена» не міститься.

В акті № 2 від 15 січня 2021 року «Про відмову від підписання та підтвердження отримання попередження та повідомлення від 11 січня 2021 року № 47» зазначено, що цього дня позивачці було вручене «повідомлення та попередження про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням штату наказ від 11 січня 2021 року № 47 та повідомлення про можливе переведення на 0,5 ставки фельдшера-лаборанта ЗПСМ с.Мартинівка. ОСОБА_1 не погодилась зі звільненням та відмовилась підписувати повідомлення та попередження» (а.с.32).

В акті № 2/1 від 18 січня 2021 року «Про відмову від підписання та підтвердження отримання попередження та повідомлення від 11 січня 2021 року № 47» зазначено, що цього дня позивачці було вручене «повідомлення та попередження про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням штату наказ від 11 січня 2021 року № 47 та повідомлення про переведення на 0,5 ставки фельдшера-лаборанта ЗПСМ с.Мартинівка. ОСОБА_1 не погодилась зі звільненням та відмовилась підписувати повідомлення та попередження» (а.с.33).

У листі від 12 березня 2021 року директор КНП повідомляє ОСОБА_1 про можливість переведення на посаду фельдшера-лаборанта амбулаторії ЗПСМ с.Мартинівка з неповним робочим днем з посадовим окладом згідно з штатним розписом, про що повідомити відділ кадрів до 16 березня 2021 року (а.с.37).

В акті № 3 від 15 березня 2021 року «Про відмову від підписання на підтвердження отримання повідомлення від 12 березня 2021 року» зазначено, що 15 січня 2021 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про можливість переведення на посаду 0,5 ставки фельдшера-лаборанта амбулаторії ЗПСМ с.Мартинівка та запропоновано в термін до 16 березня 2021 року плдати відповідну заяву до відділу кадрів, у разі відмови повідомити адміністрацію підприємства (а.с.38).

Наказом № 32-к/тр/ОС від 16 березня 2021 року «Про звільнення» ОСОБА_1 , фельдшера-лаборанта амбулаторії ЗПСМ с.Мартинівка, звільнено з 16 березня 2021 року з посади через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України (а.с.39).

Згідно з повідомленням голови профкому первинної профспілкової організації КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» від 29 березня 2021 року, документи про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 надійшли до неї 21 січня 2021 року. Засідання профкому з цього приводу, і взагалі, не проводились, погодження на звільнення профкомом не надавалось (а.с.110-114).

З довідки про зарплату ОСОБА_1 видно, що її середня зарплата за два останніх перед звільненням місяці становила 9771,59 грн (а.с.109).

Отже, під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. В даному випадку – право позивачки на продовження роботи на попередній посаді. Суду необхідно встановити, чи була дотримана відповідачем передбачена законом процедура звільнення позивача з роботи, чи звільнено працівника на законних підставах.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

У силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Аналізуючи вищезгадані накази директора КНП, судом встановлено, що 4 січня 2021 року виведено із штатного розпису 0,5 посади фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії АЗПСМ с.Мартинівка, а 11 січня 2021 року позивачку попереджено про наступне звільнення з роботи в зв`язку зі скороченням посади, пункт 1 статті 40 КЗпП України, з 15 березня 2021 року.

Отже, лінгвістичний в поєднанні з цільовим аналізом наведеного тексту цих розпорядчих актів дає підстави вважати, що скороченню підлягало лише 0,5 посади фельдшера-лаборанта, залишилось 0,5 цієї посади, а позивачку попереджено про повне скорочення цієї посади та її наступне звільнення за пунктом 1 статі 40 КЗпП - скорочення чисельності або штату працівників.

Після винесення вказаного наказу «Про попередження» позивачці 11 січня 2021 року виносять повідомлення № 1 «Про заплановане вивільнення», в якому повідомляють її «про переведення на посаду 0,5 ставки фельдшера-лаборанта амбулаторії ЗПСМ с.Мартинівка, в зв`язку зі скороченням посади ст.32 КЗпП України з 15 березня 2021 року».

Пунктом 1 статті 40 КЗпП України передбачена можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці. Під змінами в організації виробництва і праці в пункті 1 статті 40 КЗпП України, зокрема, мається на увазі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При цьому, згідно зі статтею 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Крім того, керуючись статтею 43 КЗпП України, звільнення працівників на підприємстві потрібно погодити з профспілковою організацією, членом якої є працівник. Не погоджується звільнення, якщо працівник не є членом профорганізації; на підприємстві немає профспілкової організації.

Наказ погоджується з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) за три місяці до звільнення працівників. Це і буде офіційною інформацією про початок проведення спільних консультацій відповідно до статті 494 КЗпП України та статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Крім того, відповідно до пункту 2.6 Колективного договору, схваленого конференцією трудового колективу КПН «Жмеринський РМЦ ПМСД» від 5 липня 2018 року (протокол № 1), адміністрація зобов`язується приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію структурних підрозділів, зміну форми власності або часткове зупинення лікувально-діагностичного процесу, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, тільки після завчасного надання профспілковому комітету інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, термін проведення звільнення тощо (а.с.44).

При цьому відповідно до пункту 2.7 Колективного договору, адміністрація зобов`язується за три місяці з часу прийняття такого рішення інформувати профспілковий комітет про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшенню негативних наслідків будь-якого звільнення (стаття 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності») (а.с.45).

Тобто, щоб винести наказ про виведення зі штатного розпису 0,5 штатної посади фельдшера-лаборанта (клініко-діагностичної лабораторії АЗПСМ с.Мартинівка) адміністрація зобов`язана була завчасно повідомити профспілковий комітет, якому надати інформацію з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, термін проведення звільнення тощо і, як мінімум, 4 жовтня 2020 року зобов`язана була надати у профспілковий комітет інформацію про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшенню негативних наслідків будь-якого звільнення. Відповідних дій, як установлено в судовому засіданні, адміністрація не вчинила.

Суд враховує, що перед плановим вивільненням працівників роботодавець видає економічно обґрунтований наказ (з основної діяльності) про необхідність внесення змін у структуру і штатний розпис підприємства. У наказі вказується перелік посад, роботи на яких з певних причин не проводитимуться, кількість і категорії працівників, які будуть виключені зі штатного розпису підприємства. При цьому прізвища вивільнюваних працівників не зазначаються.

У судовому засіданні установлено, що єдиним рішенням Жмеринської районної ради від 23 грудня 2020 року стосовно КНП «Жмеринський РМЦ ПМСД» було рішення про безоплатну передачу даного закладу до комунальної власності Жмеринської територіальної громади (а.с.27-28). Тобто, жодних вказівок на перевірку раціонального і ефективного використання коштів та кадрових ресурсів підприємства Жмеринська районна рада керівництву медичного центру не надавала. При цьому, відповідно до рішення 5 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради № 133 від 16 лютого 2021 року «Про безоплатне прийняття в комунальну власність цілісного майнового комплексу комунального некомерційного підприємства «Жмеринський РМЦ ПМСД» новий засновник (Жмеринська міська рада) не вимагав від керівництва закладу проведення перевірки раціонального і ефективного використання коштів та кадрових ресурсів підприємства (а.с.34-36). Крім того, відповідне прийняття відбулося 16 лютого 2021 року, а наказ про зміни у штатному розписі було винесено ще 4 січня 2021 року.

Суд також звертає увагу на те, що скорочення штату працівників, а саме посади позивача відбулося 4 січня 2021 року, а попередження їй винесено лише 11 січня 2021 року, тобто через сім днів. Скорочення відбулося на 0,5 штатних одиниці, а попереджено про повне скорочення посади.

Тобто, про скорочення штатної одиниці ОСОБА_1 на 0,5 ставки потрібно було попереджати ще 4 листопада 2020 року. А не пропонувати переведення на 0,5 ставки у зв`язку з повним скорочення посади.

Однак, у наказі № 32-к/тр/ОС від 16 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 , як на підставу звільнення позивача з роботи, директор посилається на пункт 6 статті 36 КЗпП України, а попереджував позивача про кардинально інше звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Отже, підстава звільнення позивача на час її фактичного звільнення з роботи змінилась без правового обґрунтування.

Відповідно до статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У судовому засіданні установлено, що штатну одиницю позивача було зменшено на 0,5 ставки ще 4 січня 2021 року, з того дня повної ставки не існувало, економіст ОСОБА_3 отримав наказ внести відповідні зміни у штатний розпис (а.с.29 на звороті). Отже, з 4 січня 2021 року залишилось лише 0,5 ставки посади позивача. Повідомили позивача про переведення на 0,5 ставки фельдшера-лаборанта лише 11 січня 2021 року. Тобто, фактично переведення на 0,5 ставки відбулося раніше, без повідомлення, без попередження, без згоди профспілкового комітету. Разом з тим, позивач після таких змін у штатний розпис продовжувала працювати і отримувати зарплату як працівник, що працює на повній штатній одиниці.

З вищенаведених міркувань суд не приймає до уваги акти про відмову у прийнятті попередження про звільнення, повідомлення про звільнення, які нібито відмовилась приймати та підписувати позивач, оскільки в даному випадку підприємством була порушена процедура звільнення робітника, що і було встановлено у судовому засіданні.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

В постанові Верховного Суду України № 6-33цс14 від 21 травня 2014 року зазначено, що аналіз правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 2401 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розмір грошового зобов`язання, що підлягає стягненню визначається відповідно до приписів Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року, згідно з якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 порядку № 100).

Ураховуючи положення пунктів 2, 8 Порядку №100, середній заробіток за час вимушеного прогулу визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів, що минули, починаючи з дня незаконного звільнення, по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі. Водночас середньоденна заробітна плата для визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є часткою розміру заробітної плати за останні два місяці перед звільненням та кількості робочих днів у такому періоді.

Згідно з довідкою про доходи (а.с.109), зарплата позивача за січень та лютий 2021 року складала 19543,18 грн. У січні та лютому 2021 року було 39 робочих днів. За один день виходить 501 грн (19543 : 39 = 501). Фактичне звільнення відбулося 17 березня 2021 року. З цього дня по день винесення рішення було 71 робочих днів. 71 робочий день помножити на 501 грн за день дорівнює 35578 грн заробітку за час вимушеного прогулу.

Висновки суду

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

У судовому засіданні установлено, що позивач була звільнена з роботи без законної підстави, з порушенням процедури звільнення, тому оскаржуваний наказ підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позивач – поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

По моральній шкоді

Згідно зі статтею 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що відповідно до статті 2371 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

В постанові Верховного Суду України № 6-23цс-12 від 25 квітня 2012 року зроблено висновок про те, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 2371 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

У справах про стягнення моральної шкоди позивач доводить лише розмір завданої йому моральної шкоди, адже у разі наявності факту незаконного звільнення існування моральної шкоди презюмується.

Суд вважає доведеним той факт, що порушення законних прав позивача, яке полягало в незаконному звільненні з роботи, призвело до її моральних страждань, втрати нею нормальних життєвих зв`язків і вимагало від неї додаткових зусиль організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує обставини справи, а саме : високу повагу ОСОБА_1 серед мешканців сільської громади, в якій вона безпосередньо працює фельдшером-лаборантом протягом більше як 40 років та серед колег АЗПСМ с. Мартинівка та КНП «Жмеринський МЦ ПМСД»; бездоганну роботу позивача на роботі протягом тривалого часу, відсутність будь-яких зауважень щодо здійснення її професійних обов`язків; грубий характер порушень прав позивача на працю, значне погіршення стану її морального та психологічного здоров`я через незаконне звільнення, тяжкість і істотність вимушених змін у житті через незаконне звільнення (відчуття не потрібності суспільству, втрата бажання жити) і зусиль для його відновлення.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

В даному випадку суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача 20000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди буде відповідати глибині душевних страждань позивача, вказаним вище принципам, і буде достатнім для відновлення її нормальних життєвих зв`язків.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які понесла позивач, пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 908 грн, а також на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270 грн.

Керуючись статтями 19, 43 Конституції України, статтями 259, 263 ЦПК України, на підставі статей 32, 36, 40, 235, 237-1 КЗпП України, суд

у х в а л и в :

Позов адвоката Смірнова Сергія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства "Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" Жмеринської міської ради № 32-к/тр/ОС "Про звільнення" від 16 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 , фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с.Мартинівка Жмеринського району, відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с.Мартинівка Жмеринського району з 16 березня 2021 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 березня 2021 року по день ухвалення рішення 30 червня 2021 року - всього за 71 (сімдесят один) робочий день - 35578 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

В іншій частині позову - про стягнення ще 30000 грн моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за стягнення моральної шкоди в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради Вінницької області на користь держави судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 9 липня 2021 року.

Ім`я (найменування) сторін

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат Смірнов Сергій Михайлович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2 від 20 лютого 2019 року.

Відповідач Комунальне некомерційне підприємство "Жмеринський медичний ценрт первинної медико-санітарної допомоги" Жмеринської міської ради, вул.Добролюбова, 2 м.Жмеринка Вінницької області, кож ЄДРПОУ 37261811.

Представник відповідача адвокат Чоловський Олександр Миколайович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 639 від 5 травня 2009 року.

Головуючий суддя Костянтин Шепель