Рішення № 98266014, 08.07.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2021 року Справа № 926/283/21

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Благодійної організації “Благодійний фонд “Форпост Надія”, с. Молниця Герцаївського району Чернівецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма “РІКА”, м. Чернівці,

про стягнення 2600000,00 грн.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,

представників сторін:

позивача – Чорний Є.О., адвокат, ордер серія КС №840007 від 02.02.2021, дов. від 29.07.2020,

відповідача – Бурма С.В., адвокат, ордер, серія СЕ № 1012155 від 24.09.2020,

ВСТАНОВИВ:

Благодійна організація “Благодійний фонд “Форпост Надія” звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма “РІКА” про стягнення 2600000,00 грн. як таких, що отримані без достатньої правової підстави.

В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що позивач помилково перерахував відповідачеві грошову суму у розмірі 2600000,00 грн. з призначенням платежу “оплата згідно договору підряду № 2 від 07.03.2019 року”, однак такий договір підряду сторонами не укладався, тому спірні кошти отримані відповідачем безпідставно і підлягають поверненню позивачеві.

Ухвалою від 09.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін, підготовче засідання призначено на 02.03.2021, відповідачеві встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов, позивачеві встановлено строк до 02.03.2021 для подання відповіді на відзив на позов.

18.02.2021 від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою від 02.03.2021 за заявою представника відповідача поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма “РІКА” строк для подання відзиву на позов до 17.03.2021, встановлено позивачеві новий строк для подання відповіді на відзив до 22.03.2021, підготовче засідання відкладено на 25.03.2021.

17.03.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву з додатками, в якому позов не визнав, зазначив, що між сторонами існують правовідносини за договором підряду № 1 від 18.11.2016 на коригування проектно-кошторисної документації на багатоквартирний житловий будинок по вул. Руській, 214 у м. Чернівці та будівництво даного об`єкту, в межах якого (договору) відповідач виконав на замовлення позивача будівельні роботи на загальну суму 20496900,00 грн., з яких позивач оплатив 17896900,00 грн., а сума заборгованості складала 2600000,00 грн. Платіж на спірну суму, вказано у відзиві, було здійснено позивачем з помилковим відображенням платежу “по договору підряду № 2 від 07.03.2019 року”, який сторони не укладали, однак, оскільки даний платіж завершував розрахунки за будівельні роботи за договором підряду № 1, то відповідач в установленому порядку направив позивачеві заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог: за вимогами БО “БФ “Форпост “Надія” на суму 2600000,00 грн. та вимогами ТОВ ПБФ “Ріка” по кінцевій оплаті вартості будівельних робіт на таку ж суму, унаслідок чого грошові зобов`язання сторін припинені зарахуванням, що доводить безпідставність пред`явленого позову (т.с. 1, а.с. 55-60).

24.03.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь від 21.03.2021 на відзив.

У відповіді позивач вказав, що вважає відзив необґрунтованим, а додані до нього докази такими, що не відносяться до предмета позову, оскільки стосуються правовідносин за договором будівельного підряду № 1 від 18.11.2016 і не мають правового значення для вирішення спору з приводу безпідставно перерахованих грошових коштів за неукладеним сторонами договором № 2 від 07.03.2019. Також, зазначив позивач, заява відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог сформована в односторонньому порядку без врахування заперечень позивача, при тому, що за частиною 2 статті 598 ЦК України припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, яких у даній справі не існує (т.с. 2, а.с. 202-205).

Протокольною ухвалою суду в підготовчому засіданні 25.03.2021 оголошувалася перерва до 10-00 год. 09.04.2021.

30.03.2021 відповідач через канцелярію суду подав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що:

- викладені у відзиві обставини і додані до нього докази безпосередньо стосуються предмета позову, оскільки свідчать, що спірні кошти позивач фактично переказав у якості завершального платежу з оплати за виконані по договору підряду № 1 від 18.11.2016 роботи, помилково вказавши призначення платежу згідно договору підряду № 2 від 07.03.2019, у зв`язку з чим відповідач учинив правочин по зарахуванню зустрічних однорідних вимог, унаслідок чого припинилися грошові зобов`язання між сторонами;

- за змістом частини 2 статті 598 та статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних однорідних вимог є підставою для припинення зобов`язань, при цьому, відсутні передбачені статтею 602 ЦК України обставини, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається, а позивач не звертався з позовом про визнання недійсним вчиненого відповідачем одностороннього правочину з припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги (т.с. 2, а.с. 212-214).

Ухвалою від 09.04.2021 за згодою представників сторін продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 22 квітня 2021 року.

Ухвалою від 22.04.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті за участю представників сторін у двох судових засіданнях: на 13 та 20 травня 2021 року.

У судовому засіданні 13.05.2021 суд заслухав вступне слово представників сторін.

Представник позивача у вступному слові просив позов задовольнити, зазначив, що спірні кошти перераховані відповідачеві помилково, вимогу про їх повернення останній не виконав, а безпідставно в односторонньому порядку зарахував у погашення неіснуючої заборгованості позивача за виконані будівельні роботи, що свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у сумі 2600000,00 грн. у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача у вступному слові позовні вимоги відхилив, пояснив, що:

- починаючи з 2016 року між сторонами існують договірні відносини будівельного підряду, в межах якого відповідач на замовлення позивача здійснював будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214 у м. Чернівці, а позивач забезпечував будівництво будівельними матеріалами та здійснював оплату виконаних робіт;

- у ході будівництва позивач додатково набув у власність земельні ділянки та збільшив будівельний майданчик, у зв`язку з чим було відкориговано проектно-кошторисну документацію на будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській 214-218, а відповідач за згодою позивача продовжував виконувати будівельні роботи;

- всього ТОВ ПБФ “РІКА” було виконано робіт на загальну суму 20496900,00 грн., з яких частину позивач оплатив, а частина в розмірі 2600000,00 грн. залишилася не невідшкодованою, при цьому, від позивача надійшли кошти в такій же сумі за договором, який сторони не укладали;

- у зв`язку з цим ТОВ ПБФ “РІКА” здійснило зарахування сплачених позивачем коштів у сумі 2600000,00 грн. за неіснуючим договором у рахунок боргу з оплати вартості виконаних будівельних робіт за договором підряду шляхом заліку зустрічних однорідних вимог: вимог позивача про повернення помилково сплачених коштів і вимог відповідача про сплату боргу за виконані будівельні роботи. У результаті, доводить представник відповідача, зобов`язання з повернення позивачеві коштів у сумі 2600000,00 грн. було припинено на законних підставах, в зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Протокольною ухвалою від 13.05.2021 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.05.2021.

У засіданні 20.05.2021 представники сторін звернулися до суду із спільним письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи на дату після 29.06.2021 з тих підстав, що Західним апеляційним господарським судом розглядається справа № 926/1772/20 між тими ж сторонами, в якій встановлюються обставини, що мають преюдиційне значення для вирішення справи № 926/283/21 і можуть вплинути на рішення суду в цій справі. Постанову суду апеляційної інстанції у справі № 926/1772/20 сторони очікують 29.06.2021 року, в зв`язку з чим просять відкласти розгляд справи на визначену судом дату після 29.06.2021.

Ухвалою від 20.05.2021 клопотання сторін задоволено, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 08.07.2021.

У судовому засіданні 08.07.2021 представники сторін пояснили суду, що за результатами апеляційного перегляду Західним апеляційним господарським судом залишено без змін рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1772/20, однак постанова суду апеляційної інстанції ними ще не отримала, не заперечували проти продовження розгляду справи в судовому засіданні 08.07.2021.

З урахуванням наведеного суд продовжив розглядати справу, заслухав додаткові пояснення представників сторін, дослідив докази, провів судові дебати та завершив розгляд справи з винесенням у нарадчій кімнаті рішення по суті спору.

У судових дебатах представник позивача просив задовольнити позов, наголосив на тому, що спірні кошти сплачені відповідачеві помилково, а подані на обгрунтування заперечень проти відзиву документи не мають правового зв`язку з предметом позову, послався на рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1772/20, в якому встановлено відсутність заборгованості позивача перед відповідачем по оплаті виконаних будівельних робіт, яка (заборгованість) могла би бути предметом зарахування як зустрічна однорідна вимога.

Представник ТОВ ПБФ “РІКА” у судових дебатах просив у позові відмовити, зазначаючи, що відповідач добросовісно виконував підрядні роботи на замовлення позивача, що підтверджується доданими до відзиву доказами, проте останній безпідставно відмовився від прийняття робіт і їх оплати, тобто діяв усупереч загальним засадам цивільного законодавства, в зв`язку з чим відповідач правомірно здійснив одностороннє зарахування своїх вимог щодо оплати вартості робіт і зустрічних вимог позивача щодо повернення спірної суми, відтак стягнення коштів з ТОВ ПБФ “РІКА” буде проявом несправедливості.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне

Згідно доданих до позовної заяви і поданих позивачем додатково документів Благодійна організація “Благодійний фонд “Форпост Надія” платіжним дорученням № 202 від 07.03.2019 здійснила перерахування грошових коштів у сумі 2600000,00 грн. на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної фірми “РІКА” з призначенням платежу “оплата згідно договору підряда №2 від 07.03.2019 року” (т.с. 1, а.с. 9, 35).

Уважаючи даний платіж помилковим, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 15.09.2020 року про повернення безпідставно набутого майна, в якій вказав про відсутність підстав для перерахування коштів у сумі 2600000,00 грн., а саме: не укладення договору підряду від 07.03.2019 року, та просив повернути гроші протягом 10 робочих днів (т.с. 1, а.с. 3-8).

Як стверджує позивач, і це визнає відповідач, договір підряду № 2 від 07.03.2019 року сторони дійсно не укладали.

Натомість, згідно матеріалів справи, між БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” і ТОВ ПБФ “РІКА” 18 листопада 2016 року було укладено договір № 1 підряду на капітальне будівництво багатоквартирного будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці (далі – Договір підряду, т.с. 1, а.с. 126-129).

За цим Договором підряду Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма “РІКА” (Генпідрядник) зобов`язується відкоригувати проектно-кошторисну документацію згідно погодженого Благодійною організацією “Благодійний фонд “Форпост Надія” (Замовник) проекту, виконати роботи з будівництва 2-х під`їзного 9-типоверхового житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці шляхом добудови об`єкта незавершеного будівництва (далі – Об`єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією в обумовлені терміни. Замовник, у свою чергу, зобов`язується надати Генпідряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом Об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим Договором (пункти 1.1, 1.2).

За умовами Договору підряду загальна вартість робіт складає 787848,00 доларів США, що еквівалентно по комерційному курсу станом на момент підписання цього Договору 20756407,05 грн., остаточна сума Договору буде встановлена Сторонами на основі актів виконаних підрядних робіт, оплата здійснюється Замовником на підставі актів виконаних робіт за виключенням поставок Замовника (пункти 4.1, 4.2, 4.4). Строк дії Договору підряду визначено з моменту його підписання до моменту виконання Сторонами своїх зобов`язань за ним (пункт 10.6).

Як вказано у відзиві на позов і підтверджується доданими до нього документами, право власності на незавершене будівництво Об`єкту (15% готовності) позивач набув у продавця – Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної фірми “РІКА”, за договором купівлі продажу від 01.11.2016, з яким же пізніше – 18.11.2016, уклав Договір підряду як з Генпідрядником (т.с. 1, а.с. 61-62).

З дати укладення Договору підряду відповідач почав виконувати будівельні роботи на Об`єкті, хоча Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва були затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 25.09.2018 № 296-МУО (на вказану дату об`єкт будівництва визначено як будівництво багатоквартирного житлового будинку, місто Чернівці, вул. Руська, 214-218), а проектно-кошторисна документація на цей об`єкт була затверджена позивачем (як Замовником) наказом № 3 від 14.01.2019 (т.с. 1, а.с. 63-64, 74-122).

13.02.2019 року позивач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт серії ЧВ 112190442244 на об`єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку”, місце розташування – м. Чернівці, вул. Руська, 214-218, нове будівництво (т.с. 1, а.с. 123-125).

Таким чином, із отриманням позивачем Містобудівних умов та обмежень від 25.09.2018, затвердженням 14.01.2019 проектно-кошторисної документації та одержанням дозволу на виконання будівельних робіт від 13.02.2019 змінився об`єкт будівництва, щодо якого сторонами було укладено Договір підряду, – замість 2-х під`їзного 9-типоверхового житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці шляхом добудови об`єкта незавершеного будівництва об`єктом визначено будівництво багатоквартирного житлового будинку, м. Чернівці, вул. Руська, 214-218, нове будівництво.

Додані до відзиву документи про здійснення відповідачем функцій замовника незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту та підземним паркінгом по вул. Руська, 214 у м. Чернівці до його відчуження позивачеві за договором купівлі-продажу від 01.11.2016 не є належними доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування: а саме наявність чи відсутність підстав для перерахування спірних коштів позивачеві та їх зарахування як зустрічних однорідних вимог в погашення заборгованості позивача перед відповідачем за Договором підряду (т.с. 1, а.с. 67-73).

За змістом частини 1 статті 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач стверджує, що в межах Договору підряду ним на замовлення позивача виконано будівельні роботи на суму 20496900,00 грн., з яких позивач оплатив 17896900,00 грн., сума заборгованості БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” перед ТОВ “ПБФ “РІКА” за виконані по об`єкту будівництва роботи становила 2600000,00 грн., з урахуванням чого сплачені позивачем по платіжному дорученню № 202 від 07.03.2019 кошти у такій же сумі зараховані в погашення заборгованості по оплаті за виконані роботи шляхом заліку зустрічних однорідних вимог: вимог позивача з повернення помилково сплачених коштів і вимог відповідача про сплату вартості виконаних будівельних робіт.

Так, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт Форми КБ2в, які підписані і позивачем, і відповідачем, ТОВ ПБФ “РІКА” виконало, а БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” прийняла будівельні роботи за Договором підряду на загальну суму 11347687,84 грн. (акти за грудень 2016 року, за 2017 рік (два), за 06.2018 року, т.с. 1, а.с. 130-143).

Крім того, відповідачем складено чотири акти приймання виконаних будівельних робіт за 2019 рік: №№ 1, 2, 3, 4, на загальну суму 9149212,16 грн., які (акти) позивачем не підписані (т.с. 1, а.с. 144-161).

Оплату за будівельні роботи за Договором підряду позивач здійснив на загальну суму 17896900,00 грн. платіжними дорученнями № 45 від 22.11.2016, № 50 від 12.12.2016, № 8 від 17.02.2017, №35 від 03.07.2017, № 60 від 19.10.2017, № 82 від 06.12.2017, №98 від 30.01.2018, №115 від 12.04.2018, № 116 від 12.04.2018, № 131 від 22.06.2018, № 133 від 27.06.2018, №145 від 16.08.2018, №146 від 16.08.2018, №147 від 20.08.2018 (т.с. 1, а.с. 162-172).

Відповідач, вважаючи, що ним виконано будівельних робіт на загальну суму 20496900,00 грн., з яких позивачем оплачено 17896900,00 грн., надіслав позивачеві вимогу від 21.08.2020 № 1/2108 про сплату боргу на суму 2600000,00 грн. (т.с. 2, а.с. 173-177).

10 листопада 2020 відповідач надіслав позивачеві заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, за змістом якої ТОВ ПБФ “РІКА”, керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України, заявило про зарахування взаємних з Благодійною організацією “Благодійний фонд “Форпост Надія” зустрічних однорідних вимог на суму 20496900,00 грн., у тому числі взаємних зустрічних грошових вимог на суму 9149212,16 грн., які виникли з перерахування Благодійною організацією “Благодійний фонд “Форпост Надія” грошових коші платіжними дорученнями № 115 від 12.04.2018 року, № 116 від 12.04.2018 року, № 1 від 22.06.2018 року, № 133 від 27.06.2018 року, № 145 від 16.08.2018 року, № 146 в 16.08.2018 року, № 147 від 20.08.2018 року та № 202 від 07.03.2019 року, і з виконання Товариством з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма “РІКА” робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214-218 в м. Чернівці, що відображені в актах №№ 1, 2, 3 та 4 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 2019 рік.

У зв`язку із цим та на підставі статті 598 Цивільного кодексу України, вказано у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, з дати її направлення взаємні грошові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма “РІКА” і Благодійної організації “Благодійний фонд “Форпост Надія” на суму 20496900,00 грн., у тому числі вище вказані взаємні грошові зобов`язання на суму 9149212,16 грн., які знайшли своє відображення у взаємних письмових вимогах про сплату/повернення боргу, які були направлені кожною стороною іншій стороні протягом періоду серпня-жовтня 2020 року, вважаються припиненими (т.с. 2, а.с. 178-183).

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми законодавства України.

Так, предметом спору по даній справі є стягнення помилково перерахованих позивачем на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 2600000,00 грн.

За загальним правилом відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу наведеної норми ЦК випливає, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК).

Наявність між сторонами спору зобов`язань, що засновані на договорі, виключає застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки в такому випадку для захисту порушеного права застосовуються інші – зобов`язальні, а не кондикційні, засоби.

Приписами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідач визнає, що зазначений в платіжному дорученні № 202 від 07.03.2019 договір підряду № 2 від 07.03.2019 року сторонами не укладався, а тому логічним є висновок про те, що сплачені позивачем на підставі вказаного неіснуючого договору кошти в сумі 2600000,00 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави.

Однак, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що між сторонами виникли зустрічні однорідні зобов`язання, які підлягають зарахуванню в порядку, передбаченому статтею 601 Цивільного кодексу України, серед яких:

у позивача до відповідача – вимога з повернення коштів у сумі 2600000,00 грн., сплачених за договором, який не укладався,

у відповідача до позивача – вимога про оплату вартості виконаних будівельних робіт на суму 2600000,00 грн.

Після зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог відповідно до заяви ТОВ ПБФ “РІКА” від 10.11.2020, доводить відповідач, його зобов`язання з повернення позивачеві коштів у сумі 2600000,00 грн., помилково перерахованих згідно платіжного доручення № 202 від 07.03.2019, припинилося у встановленому порядку, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

За змістом частини 1 статті 509 зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у статті 598 ЦК України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов`язання.

Статтями 202, 203 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша – боржником, а в другому – навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому).

Однорідність цих вимог випливає з їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобов`язань Таким чином, допускається залік однорідних вимог, підставою яких є різні джерела, наприклад, грошове зобов`язання за договором і грошове зобов`язання з повернення безпідставно отриманих коштів.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Тобто, для проведення заліку однорідних вимог повинна реально існувати заборгованість, вимоги за якою підлягають зарахуванню.

Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, чи вважає заяву про зарахування нікчемним правочином, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема, визнання одностороннього правочину недійсним.

Розглядом справи суд встановив, що спірні кошти в сумі 2600000,00 грн. отримані відповідачем без належної правової підстави, позаяк договір, вказаний в якості підстави для їх перерахування, сторони не укладали.

Щодо заборгованості позивача перед відповідачем, за рахунок якої останній здійснив одностороннє зарахування зустрічних однорідних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Доказуючи наявність заборгованості позивача перед відповідачем по оплаті за виконані будівельні роботи, останній посилається на те, що протягом 2016-2019 років ТОВ ПБФ “РІКА” на замовлення БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” виконувало будівельні роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214-218 у м. Чернівці, згідно з договором підряду № 1 від 18.11.2016, вартість яких позивач не оплатив на суму 2600000,00 грн.

На підтвердження цих доводів відповідач подав:

- дозвільну документацію на об`єкт будівництва (містобудівні умови та обмеження, декларація про початок будівельних робіт, дозвіл на виконання будівельних робіт),

- договір підряду № 1 від 18.11.2016,

- проект “Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214-218 в м. Чернівці”,

- акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2 за період з 2016 року по 2019 рік, з яких чотири акти форми КБ2в за 2019 рік складені, як у них зазначено, за договором № 2/15 від 15 лютого 2019 року і позивачем не підписані,

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за 2017-2018 роки, підписані обома сторонами,

- документи, які свідчать про організацію і проведення авторського і технічного нагляду за будівництвом за замовленням БО “Благодійний фонд “Форпост Надія”, на надання послуг з охорони об`єкта, виробничу документацію на виконання відповідачем прихованих робіт на об`єкті,

- платіжні доручення про перерахування замовником будівництва БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” підряднику ТОВ ПБФ “РІКА” коштів за виконані роботи (т.с. 1, а.с. 61-175, т.с. 2, а.с. 1-169, 185-193).

Дослідивши зазначені документи в сукупності та надавши їм юридичну оцінку, суд доходить висновку, що засновані на них доводи відповідача про наявність у позивача зобов`язання з оплати вартості будівельних робіт на суму 9145612,16 грн. згідно актів приймання виконаних робіт №№ 1, 2, 3, 4 за 2019 рік є необґрунтованими.

Так, позивач указані акти не підписав, договору підряду № 2/15 від 15 лютого 2019 і кошторису, до якого би сторони включили зазначені в актах №№ 1 ,2, 3, 4 за 2019 рік роботи, відповідач суду не надав, а позивач укладення такого договору заперечує.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За частиною 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва.

Відтак, виконання робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 2, 3, 4 за 2019 рік за відсутності договору підряду і кошторису до нього, який би передбачав дані роботи в складі предмету договору, здійснювалося відповідачем на власний ризик, без прояву належної обачливості, що в свою чергу виключає виникнення у позивача обов`язку з оплати цих робіт, які ним не прийняті.

Крім того, 27.11.2020 Господарським судом Чернівецької області ухвалено рішення у справі № 926/1772/20 за позовом Благодійної організації “Благодійний фонд “Форпост Надія” до Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної фірми “РІКА” про розірвання договору підряду та стягнення грошової суми 6549212,16 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної фірми “РІКА” до Благодійної організації “Благодійний фонд “Форпост Надія” про стягнення суми боргу 140000,00 грн., яке, за поясненням представників сторін, залишено без змін Західним апеляційним господарським судом і набрало законної сили 05.07.2021 (т.с. 2, а.с. 242-250).

Даним рішенням, серед іншого, первісний позов задоволено частково, в частині розірвання договору підряду на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці від 18.11.2016 року № 1, укладений між Благодійною організацією “Благодійний фонд “Форпост Надія” та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельною фірмою “РІКА” провадження у справі закрито, стягнуто з ТОВ ПБФ “РІКА” на користь Благодійної організації “Благодійний фонд “Форпост Надія” грошову суму в розмірі 6549212,16 грн. та судовий збір в сумі 98238,18 грн., у задоволені зустрічного позову відмовлено.

У справі № 926/1772/20 господарським судом встановлено обставини, які мають преюдиційне значення для вирішення справи № 926/283/21, зокрема:

1) протягом 2016 року – перша половина 2018 року Благодійною організацією “Благодійний фонд “Форпост Надія” всього прийнято будівельні роботи на суму 11347687,84 грн., а оплачено будівельні роботи на загальну суму 11346900 грн., отже залишок неоплачених замовником грошових коштів в рамках договору № 1 від 18.11.2016 підряду на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці становив 787,84 грн.;

2) замовником Благодійною організацією “Благодійний фонд “Форпост Надія” перераховано на користь генпідрядника ТОВ ПБФ “РІКА” авансові платежі в рамках договору підряду № 1 від 18.11.2016, а саме: згідно платіжного доручення № 115 від 12 квітня 2018 року у сумі 1700000 грн.; згідно платіжного доручення № 16 від 12 квітня 2018 року у сумі 900000 грн.; згідно платіжного доручення № 131 від 22 червня 2018 року у сумі 100000 грн.; згідно платіжного доручення № 133 від 27 червня 2018 року у сумі 1700000 грн.; згідно платіжного доручення № 145 від 16 серпня 2018 року у сумі 1000000 грн.; згідно платіжного доручення № 146 від 16 серпня 2018 року у сумі 150000 грн.; згідно платіжного доручення № 147 від 20 серпня 2018 року у сумі 1000000 грн.

Всього перераховано авансом коштів згідно договору підряду № 1 від 18.11.2016 року на загальну суму 6550000 грн.;

3) акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт за 2019 рік форми КБ-2 виконані на підставі неукладеного сторонами договору № 2/15 від 15 лютого 2019 року, відповідно, не потягнули за собою виникнення обов`язків замовника БО “Благодійний фонд “Форпост Надія”, регламентованих статтею 882 ЦК України, в частині обов`язку прийняття будівельних робіт згідно договору підряду № 1 від 18.11.2016 року;

4) наявність проекту на будівництво об`єкту “Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214-218 в м. Чернівці” та Зведеного кошторисного розрахунку з локальним кошторисом на будівництво об`єкту “Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214-218 в м. Чернівці” не було підставою для початку виконання ТОВ ПБФ “РІКА” будівельних робіт у 2019 році, оскільки між сторонами не існувало договірних правовідносин на здійснення даних робіт;

5) на порушення пункту 4.4 договору підряду № 1 від 18.11.2016 року генпідрядником ТОВ ПБФ “РІКА” не виконано робіт та не надано замовнику Благодійній організації “Благодійний фонд “Форпост Надія” актів виконаних робіт згідно договору, які оплачені замовником згідно платіжних доручень за квітень-серпень 2018 року на загальну суму 6550000 грн., що стало підставою для стягнення з ТОВ ПБФ “РІКА” на користь БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” заборгованості за авансом на суму 6549212,16 грн. (з вирахуванням залишку неоплаченої грошової суми за виконані роботи у розмірі 787,84 грн.);

6) укладений між сторонами договір підряду № 1 від 18.11.2016 року розірваний в односторонньому порядку з боку замовника БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” на підставі статті 849 ЦК України згідно листа-вимоги від 12.08.2020.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 ГПК України).

Частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені Господарським судом Чернівецької області у справі № 926/1772/20 обставини щодо відсутності у БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” заборгованості перед ТОВ ПБФ “РІКА” по оплаті виконаних будівельних робіт за договором підряду № 1 від 18.11.2016, відсутності договірних правовідносин щодо виконання ТОВ ПБФ “РІКА” будівельних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 2, 3, 4 за 2019 рік, наявність у ТОВ ПБФ “РІКА” заборгованості перед БО “Благодійний фонд “Форпост Надія” на суму 6549212,16 грн. коштів авансу, є такими, що не підлягають доказуванню у справі № 926/283/21.

Таким чином, за сукупністю досліджених доказів та встановлених у справі обставин, з урахуванням обставин, встановлених у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2020 у справі № 926/1772/20, суд доходить висновку, що у відповідача була відсутня вимога до позивача щодо виконання грошового зобов`язання з оплати вартості виконаних будівельних робіт на суму 2600000,00 грн., відтак, зарахування однорідних зустрічних вимог згідно із заявою № 1/1011 від 10.11.2020 ТОВ ПБФ “РІКА” здійснило неправомірно.

Суд звертає увагу, що позивач надіслав відповідачеві лист-вимогу від 12.08.2020 про розірвання в односторонньому порядку договору підряду № 1 від 18.11.2016 (встановлено у справі № 926/1772/20), а 15.09.2020 надіслав вимогу про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 2600000,00 грн.

Указане свідчить про спірність перерахування вказаних коштів, однак, незважаючи на це, відповідач 10.11.2020 зробив щодо них заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

У листі Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що зарахуванням може бути погашене дійсне зобов`язання, яке забезпечене судовим захистом. Указана правова позиція підтримана Верховним Судом.

Верховний Суд зазначає, що однією з обов`язкових умов зарахування є безспірність вимог (прозорість, ясність) – відсутність спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку (аналогічні висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17, від 25.04.2018 у справі № 910/6781/17, від 25.07.2018 у справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17 (в даній постанові застосовано термін “прозорість вимог”), від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18).

Однак, у даній справі судом встановлено відсутність обов`язкових умов, за яких можливе одностороннє зарахування зустрічних однорідних вимог: відсутність, власне, заборгованості позивача перед відповідачем, за рахунок якої могло бути проведено залік.

Таким чином, не відбулося й припинення в установленому порядку зобов`язання відповідача повернути позивачеві помилково сплачені кошти в сумі 2600000,00 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, що надає суду підстави для висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення спірної суми в судовому порядку.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач заборгував ТОВ ПБФ “РІКА” 2600000,00 грн. по оплаті за виконані будівельні роботи, оскільки відсутність такої заборгованості встановлено господарським судом у справі № 926/1772/20 і не підтверджується доказами, наданими відповідачем у справі № 926/283/21.

У ході розгляду справи представник відповідача просив виключити зі складу доказів доданий до позовної заяви лист Товариства з обмеженою відповідальністю ПБФ “РІКА” без номеру і дати, в якому наявні пропозиції відповідача щодо двох варіантів врегулювання спірних правовідносин по оплаті за виконання будівельних робіт по об`єкту “Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руська, 214-218 м. Чернівці”, з тих підстав, що даний лист відповідачем не складався і не підписувався та невідомо звідки його отримав позивач (т.с. 1, а.с. 10).

Представник позивача пояснив, що Благодійна організація отримала його електронною поштою від відповідача.

Статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши за вказаними правилами поданий позивачем документ, в якому від імені ТОВ ПБФ “РІКА” викладено можливі варіанти врегулювання спірних правовідносин по оплаті за виконання будівельних робіт по об`єкту “Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руська, 214-218 м. Чернівці”, суд відхиляє даний документів як доказ у справі з огляду на відсутність у нього обов`язкових реквізитів офіційного документа, як-от номеру і дати, заперечення представника відповідача щодо його підписання керівником ТОВ ПБФ “РІКА”, відсутність переконливого пояснення про джерело отримання даного документа позивачем.

Разом з тим, наявність чи відсутність даного документа не впливає на висновки суду за результатами вирішення спору.

Так, в ході розгляду справи суд встановив відсутність правової підстави отримання відповідачем спірних коштів у сумі 2600000,00 грн. та встановив, що зобов`язання відповідача з їх повернення позивачеві не припинилося в установленому порядку.

За таких обставин суд доходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що не вбачає порушення принципу справедливості цивільного законодавства у зв`язку із задоволенням позову, оскільки, як зазначалося вище, відповідач діяв на свій власний ризик, без дотримання вимог Глави 61 “ПІДРЯД” Цивільного кодексу України, тому має нести наслідки такої необачливої поведінки.

Відповідно до статті 129 ГПК України в зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем судовий збір у розмірі 39000,00 грн. належить покласти на відповідача.

Про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката сторони не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Благодійної організації “Благодійний фонд “Форпост Надія” до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма “РІКА” про стягнення 2600000,00 грн. задовольнити.

2. Стягнути з поточних та розрахункових банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма “РІКА” (28029, м. Чернівці, вул. Небесної сотні, будинок 14-А, код ЄДРПОУ 04855566) на користь Благодійної організації “Благодійний фонд “Форпост Надія” (60513, с. Молниця Герцаївського району Чернівецької області, вул. Чернівецька, будинок 35, код ЄДРПОУ 39980713) грошову суму у розмірі 2600000,00 грн. та 39000,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

У судовому засіданні 08.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст підписано 13.07.2021.

Суддя Т.І. Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.