Рішення № 98265981, 13.07.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року Cправа № 925/601/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД", селище міського типу Велика Димерка, Броварський район, Київська область

до фізичної особи-підприємця Амеліна Олега Юрійовича,

с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область

про стягнення 69 896 грн. 78 коп.,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" до фізичної особи-підприємця Амеліна Олега Юрійовича про стягнення з відповідача 69 896 грн. 78 коп. заборгованості, а саме: 44 510 грн. 30 коп. основного боргу, 22 255 грн. 15 коп. штрафу, 1 562 грн. 13 коп. пені, 358 грн. 52 коп. 3% річних та 1 210 грн. 68 коп. інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу № А30-12/14 від 01 грудня 2014 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував та вказував, що товар за видатковою накладною № 0140249 від 14 січня 2021 року не поставлявся на виконання договору № А30-12/14 від 01 грудня 2014 року.

У видатковій накладній № 0140249 від 14 січня 2021 року йде посилання на договір № 23/01/17 від 23 січня 2017 року.

У своїй відповіді на відзив позивач зазначає, що товар поставлявся на виконання саме договору № А30-12/14 від 01 грудня 2014 року, але при оформленні первинних бухгалтерських документів було допущено технічну помилку та невірно вказано посилання на договір купівлі-продажу № 23/01/17 від 23 січня 2017 року.

Крім того, у своїй відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем було пропущено строк для подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 1 статті 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом враховано, що копія ухвали Господарського суду Черкаської області про відкриття провадження у справі, яка була надіслана відповідачу повернулась до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що у поштовому відділенні зроблена відповідна відмітка на конверті.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 241 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відмітка на конверті про відсутність особи за адресою місцезнаходження датується 11 червням 2021 року, що відповідно вважається днем вручення ухвали про відкриття провадження.

Відзив на позов надійшов до суду 11 червня 2021 року.

Отже, відповідачем не було пропущено строк для подання відзиву на позов, а тому відзив відповідача судом враховано під час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу № А30-12/14 від 01 грудня 2014 року відвантажив відповідачу товар на умовах визначених договором, проте відповідач зобов`язання щодо оплати поставленого йому товару виконав лише частково, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 44 510 грн. 30 коп. основного боргу, 22 255 грн. 15 коп. штрафу, 1 562 грн. 13 коп. пені, 358 грн. 52 коп. 3% річних та 1 210 грн. 68 коп. інфляційних втрат.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 01 грудня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" (продавець) та фізичною особою-підприємцем Амеліним Олегом Юрійовичем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № А30-12/14.

Продавець протягом терміну дії чинного договору зобов`язався передавати у власність, а покупець - приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах визначених цим договором. Найменування, асортимент, кількість і вартість товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною даного договору. (п.п. 2.1., 2.2. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Терміном товар в чинному договорі позначається рибна продукція (п.1.2 договору).

Відповідно до пункту 3.2. вищезазначеного договору моментом переходу права власності на товар до покупця і, відповідно до ризиків, яких може зазнати товар, є момент підписання покупцем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Позивач свої зобов`язання виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 46 510 грн. 30 коп., що підтверджується копією видаткової накладної № 0140249 від 14 січня 2021 року.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої довіреністю серія А № 030 від 13 січня 2021 року особи та відтиском печатки фізичної особи-підприємця.

Проте, у видатковій накладній міститься посилання на договір № 23/01/17 від 23 січня 2017 року.

У матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу № 23/01/17 від 23 січня 2017 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" (покупець) та фізичною особою-підприємцем Амеліним Олегом Юрійовичем (продавець).

Продавець протягом терміну дії чинного договору зобов`язався передавати у власність, а покупець - приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах визначених цим договором. Найменування, асортимент, кількість і вартість товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною даного договору. (п.п. 2.1., 2.2. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є також договором купівлі-продажу.

Проте, згідно п. 1.2 договору від 23 січня 2017 року терміном товар в даному договорі позначається продукти харчування.

Відповідно до видаткової накладної № 0140249 від 14 січня 2021 року відповідачу поставлялася свіжезаморожена риба.

Крім того, за договором № 23/01/17 від 23 січня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" є покупцем, а не продавцем продуктів харчування.

Відповідно до положень статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи різновид товару який поставлявся відповідачу, а також ту обставину, що за договором купівлі-продажу № 23/01/17 від 23 січня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" є покупцем товару, суд дійшов висновку, що купівля-продаж за видатковою накладною № 0140249 від 14 січня 2021 року відбулася на виконання умов договору А30-12/14 від 01 грудня 2014 року.

Таким чином суд погоджується з доводами позивача, що у видатковій накладній №0140249 від 14 січня 2021 року дійсно була допущена технічна помилка.

Допущення технічної помилки у первинних бухгалтерських документах, за умови реальності самої господарської операції не є підставою для звільнення особи від виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п. 4.3. договору покупець зобов`язується повністю оплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Оскільки товар було поставлено 14 січня 2021 року, то прострочення виконання зобов`язання почалося 29 січня 2021 року.

Згідно видаткової накладної № 0140249 від 14 січня 2021 року, позивач відвантажив відповідачу товар на суму 46 510 грн. 30 коп.

За товар, поставлений відповідачу згідно видаткової накладної № 0140249 від 14 січня 2021 року відповідач розрахувався частково, сплативши грошові кошти у сумі 2 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2748 від 19 березня 2021 року та №420 від 16 квітня 2021 року.

Крім того, судом враховано, що у відповіді на відзив позивач повідомив суд про те, що відповідач 02 червня 2021 року також частково розрахувався за товар, поставлений йому згідно видаткової накладної № 0140249 від 14 січня 2021 року, сплативши грошові кошти в сумі 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 504 від 02 червня 2021 року.

Водночас, позивач не заявив клопотання про зменшення своїх позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 43 510 грн. 30 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в частині вимог про стягнення 1 000 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 358 грн. 52 коп. 3% річних нарахованих за період з 29 січня 2021 року по 06 травня 2021 року та 1 210 грн. 68 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період лютий 2021 року - березень 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 4.4. договору у випадку порушення покупцем п. 4.3. чинного договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої вартості переданого покупцеві товару за кожний календарний день прострочення оплати. При цьому, нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань не припиняється через шість місяців від дня. Коли ці зобов`язання мали бути виконані.

Так, з урахуванням вищенаведених умов договору позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 562 грн. 13 коп. пені нарахованої за період з 29 січня 2021 року по 06 травня 2021 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних, 3% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3." судом встановлено, що розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені нараховано вірно, а тому заявлені до стягнення суми підлягають стягненню з відповідача.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем п. 4.3. чинного договору більше ніж на 25 календарних днів, покупець сплачує продавцеві штраф в розмірі 50 % несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Відповідно до вищезазначених умов договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 22 255 грн. 15 коп. штрафу.

Оскільки несплачена вартість переданого покупцеві товару на момент подачі позивачем позову складала 44 510 грн. 30 коп., і прострочення становило більше 25 календарних днів то вимога про стягнення 22 255 грн. 15 коп. штрафу є правомірною та такою, що узгоджується з умовами договору.

Від відповідача не надходило до суду заяв про зменшення штрафних санкцій, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, повернення сплаченого судового збору за розгляд позовної вимоги провадження у справі в якій закрито в цій частині без відповідного клопотання сторони в даному випадку не допускається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, п.2 ч.1 ст.231, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Амеліна Олега Юрійовича, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД", селище міського типу Велика Димерка, Броварський район, Київська область, ідентифікаційний код 39369112 - 43 510 грн. 30 коп. боргу, 1 210 грн. 68 коп. інфляційних втрат, 358 грн. 52 коп. - 3% річних, 1 562 грн. 13 коп. пені, 22 255 грн. 15 коп. штрафу та 2 238 грн. 22 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" до фізичної особи-підприємця Амеліна Олега Юрійовича про стягнення 1000 грн. 00 коп. боргу - закрити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 13 липня 2021 року.

Суддя А.В.Васянович