Рішення № 98265784, 01.07.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3475/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет", м. Київ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "АЕРОБУД", м. Київ про стягнення 1618723,92 грн. за участю представників сторін:

позивача - Пантелей В.В., за посв. № 1799

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада 28 жовтня 2019 року звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1.618.723,92грн. та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18 січня 2020 року позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1520619,44 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 22809,29 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01 червня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Либідь-Маркет” залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2020 року у справі №922/3475/19 залишити без змін.

09 червня 2020 року по справі № 922/3475/19 було видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2020 року і постанову Східного апеляційного господарського суду від 01 червня 2020 року у справі № 922/3475/19 скасовано; справу №922/3475/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2020 року визначено склад суду для розгляду даної справи - суддя Хотенець П.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06 листопада 2020 року вказано, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; почато у справі № 922/3475/19 підготовче провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 07 грудня 2020 року на 11:20 годин.

18 листопада 2020 року через канцелярію суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" подано клопотання (вхідний № 26972) про направлення справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

02 грудня 2020 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" подано клопотання (вхідний № 4918) про відкладення розгляду справи, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

07 грудня 2020 року через канцелярію суду Харківською міською радою подано письмові пояснення (вхідний № 28568), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 07 грудня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 23 грудня 2020 року на 11 годин.

21 грудня 2020 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" подано клопотання (вхідний № 5243) про відкладення розгляду справи, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

23 грудня 2020 року електронною поштою Приватним акціонерним товариством "АЕРОБУД" подано клопотання (вхідний № 5319) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 04 лютого 2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 23 грудня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 14 січня 2021 року на 12-20 годин.

04 січня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" подано відзив (вхідний № 105) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

11 січня 2021 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано відповідь (вхідний № 427) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

14 січня 2021 року електронною поштою, Приватним акціонерним товариством "АЕРОБУД" подано клопотання (вхідний № 145) про зупинення провадження у справі № 922/3475/19 до розгляду судами та набрання законної сили рішення у справі № 910/19020/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про визнання недійсним договору.

Протокольною ухвалою суду від 14 січня 2021 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 25 січня 2021 року на 11-30 годин.

25 січня 2021 року через канцелярію суду Харківською міською радою подано письмові заперечення (вхідний № 1697), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

25 січня 2021 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" подано клопотання (вхідний № 350) про зупинення провадження у справі № 922/3475/19 до розгляду судами та набрання законної сили рішення у справі № 910/19020/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про визнання недійсним договору.

Протокольною ухвалою суду від 25 січня 2021 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 01 лютого 2021 року на 11 годин.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 26972 від 18 листопада 2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01 лютого 2021 року клопотання (вхідний № 145 від 14 січня 2021 року) Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД" та клопотання (вхідний № 350 від 25 січня 2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про зупинення провадження у справі № 922/3475/19 до розгляду судами та набрання законної сили рішення у справі № 910/19020/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про визнання недійсним договору задоволено та зупинено провадження у справі № 922/3475/19 до розгляду судами та набрання законної сили рішення у справі № 910/19020/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про визнання недійсним договору.

Харківська міська рада з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01 лютого 2021 року про зупинення провадження та направити справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 01 лютого 2021 року у справі №922/3475/19 скасовано та справу №922/3475/19 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22 березня 2021 року у справі № 922/3475/19; матеріали касаційної скарги повернуті скаржнику.

18 травня 2021 вказана справа повернута до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 травня 2021 року провадження у справі № 922/3475/19 поновлено та призначено у справі підготовче засідання на 26 травня 2021 року на 11 годин.

Протокольною ухвалою суду від 26 травня 2021 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 червня 2021 року на 10:30 годин.

14 червня 2021 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" подано клопотання (вхідний № 4007) про відкладення розгляду справи, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 15 червня 2021 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 01 липня 2021 року до 11 годин.

30 червня 2021 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" подано клопотання (вхідний № 4231) про відкладення розгляду справи.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно частини 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідач обґрунтовуя свою заяву, просить відкласти розгляд справу по суті на дату після 13 липня 2021 року, хоча строк розгляду справи по суті спливає 15 липня 2021 року.

Також судом враховано, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; при цьому неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене та з огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та враховуючи, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження, які на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у підготовчому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні та у відповіді на відзив на позовну заяву підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД" у судове засідання не з`явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі рішення 29 сесії 5 скликання Харківської міської ради "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 24 грудня 2008 року №356/08 надано ЗАТ "АЕРОБУД" в оренду строком до 01 грудня 2013 року земельну ділянку площею 0,7340 га за рахунок земель промисловості по вул. Франтішка Крала, 33 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (адміністративні приміщення) (пункт 80 Додатку №1).

Рішенням 31 сесії 6 скликання Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 26 лютого 2014 року №1473-14 внесено зміни до пункту 80 вищевказаного рішення від 24 грудня 2008 року №356/08 та викладено його в новій редакції, а саме: "надати ЗАТ "АЕРОБУД" в оренду строком до 01 лютого 2019 року земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Харкові, площею 0,7340 га (кадастровий номер 6310138200:03:028:0014) за рахунок земель промисловості для експлуатації та обслуговування нежитловою будівлі (адміністративні приміщення) (літ. А-2) по вул. Франтішка Крала, 33.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 серпня 2019 року № НВ-0003584412019 земельна ділянка площею 0,7340 га по вул. Франтішка Крала, 33 ум. Харкові має кадастровий номер 6310138200:03:028:0014. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (адміністративні приміщення). Дата державної реєстрації земельної ділянки 23 травня 2013 року.

Актом обстеження земельної ділянки від 12 серпня 2019 року встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,7340 га по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:028:0014 розташована нежитлова будівля літ. "А-2".

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:028:0014 використовується для експлуатації та обслуговування зазначено об`єкту нерухомого майна.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 1.102,7 кв. м по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові належить на праві приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" на підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О., індексний номер 7956. Право власності на вказану будівлю 17 лютого 2017 року зареєстровано за відповідачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 12 серпня 2019 року №177068560.

Право користування (оренди) чи інші речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові, на якій розташована вказана нежитлова будівля літ. "А-2" не зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет". Не зареєстровані вони і за іншими особами. Це підтверджується листом відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 23 липня 2018 року №2435/116-18.

Посилання відповідача на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно (24 побутових вагончиків) Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД", які розташовані по всій території земельної ділянки та постійно використовується в господарській діяльності та вказує на те, що фактичним землекористувачем спірної земельної ділянки є Приватне акціонерне товариство "АЕРОБУД", не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки право власності за Приватним акціонерним товариством "АЕРОБУД" на зазначені об`єкти не зареєстроване.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Виходячи з нормативних положень, суд доходить до висновку, що побутовий вагончик не є об`єктом нерухомого майна.

Згідно статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Враховуючи викладене, з моменту реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" на об`єкт нерухомого майна літ. "А-2", який розташовано на земельній ділянці площею 0,7340 га по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:028:0014, до відповідача перейшло право користування вказаною земельною ділянкою.

Судом встановлено, що ані відповідачем, ані третьою особою не надано доказів знаходження іншого нерухомого майна, крім нежитлової будівлі літ. "А-2", на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138200:03:028:0014, право власності на яке зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет".

Тому відсутні підстави вважати, що Приватне акціонерне товариство "АЕРОБУД" є користувачем земельної ділянки, в розумінні норм земельного законодавства.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" є єдиним землекористувачем земельної ділянки площею 0,7340 га по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:028:0014.

Тобто, у відповідності до пункту "а" частини 2 статті 83 Земельного кодексу України земельна ділянка по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності. Перебуває ця земельна ділянка, як свідчать матеріали справи у фактичному володінні і користуванні відповідача.

Договір оренди земельної ділянки по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові між Харківської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" не укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою відповідачем на користь позивача не сплачується.

Відповідно до наявних у справі уточнених розрахунків розмір орендної плати нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 01 березня 2017 року по 30 вересня 2019 року складає 1520619,44 грн.

Розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснювався на підставі витягу з технічної І документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18 червня 2019 року № 1007/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру Харківській області.

Правові підстави для одержання відповідачем земельної ділянки по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові безоплатно відсутні. Підстави для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати орендної плати і збереження (заощадження) її відповідачем також відсутні.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.

Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно статті 4 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Харківська міська рада при здійсненні розрахунків керується в першу чергу Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітки від 25 листопада 2016 року № 489 "Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказом Мінагрополітики від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, рішеннями Харківської міської ради від 27 лютого 2008 року № 41/08 та від 03 липня 2013 року № 1209/13.

Нормативно грошова оцінка тієї чи іншої земельної ділянки отримується шляхом застосування відповідної формули, яка затверджена Наказом Мінагрополітики № 489 від 25 листопада 2016 року.

Так, рішенням № 41/08 затверджений загальний порядок визначення розміру орендної плати при наданні земельних ділянок у платне користування. Базою для обчислення орендної плати є нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Нормативно грошова оцінка земель м. Харкова проводиться у відповідності з чинним законодавством України і підлягає затвердженню Харківською міською радою. Показники оцінки підлягають щорічного станом на 01 січня уточнення на коефіцієнт індексації відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Рішенням № 41/03 встановлена формула, за якою розраховується річна орендна плата шляхом перемноження значення нормативно грошової оцінки земельної ділянки; єдиної для м. Харкова базової ставки орендної плати; коефіцієнта, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки; коефіцієнта, який враховує розмір земельної ділянки. Всі наведені множники затверджуються відповідним рішенням Харківської міської ради, в даному випадку рішенням № 41/08 та рішенням № 1209/13.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Згідно частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до частин 1,2 статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 7 Закону України “Про оренду землі” до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права користування на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном. Цього обов`язку відповідач не виконав, а отже, без законних підстав зберігає у себе майно - кошти за оренду землі за спірний період. Вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок у себе за рахунок іншої особи (потерпілого власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту “а” статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно частин 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Матеріали даної справи не містять доказів державної реєстрації права користування або оренди відповідачем спірної земельної ділянки за спірний період, відповідач використовує її для розміщення власних об`єктів нерухомого майна без оформлених у встановленому порядку правовстановлюючих документів.

Отже, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не мають договірний характер.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Як зазначено вище, відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною у спірний період.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Вищезазначене підтверджується постановами Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справах 922/3780/17 та №922/536/18, від 11 лютого 2019 року у справі № 922/391/18, від 12 квітня 2019 року у справі № 922/981/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 922/902/18, у яких Верховний Суд застосував положення частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", відповідно до якої дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 22809,29 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" (03039, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 6, код ЄДРПОУ 40906858) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету: 24062200, рахунок (IBAN): UA158999980000031419611020002; код отримувача: 37999649; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); отримувач: УК м. Харкові) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1520619,44 грн. та судовий збір у розмірі 22809,29 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "12" липня 2021 р.

Суддя П.В. Хотенець