Ухвала суду № 98265468, 08.07.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"08" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1433/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від прокуратури – Кривельова Т.М.,

від позивача – Афанасьєв М.Г.,

від відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства “Вельт-Агро” про стягнення заборгованості в загальній сумі 114800,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Біляївської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства “Вельт-Агро” про стягнення заборгованості за договором № 125 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 01.12.2017 р. в загальній сумі 114800,36 грн., у т.ч. основного боргу - 100000,00 грн. та інфляційних втрат - 14800,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням наданої відповідачу з боку Українського державного фонду підтримки фермерських господарств фінансової допомоги у визначений строк згідно з встановленим графіком платежів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2021 р. позовну заяву Керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1433/21, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.06.2021 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2021 р. у справі № 916/1433/21 розгляд справи відкладено на 08 липня 2021 р. з огляду на неявку представників позивача та відповідача.

В судове засідання, призначене на 08.07.2021 р., представник відповідача не з`явився.

Так, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01 грудня 2017 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством “Вельт-Агро” був укладений договір № 125 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, відповідно до п. 1 якого Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі Фермерському господарству “Вельт-Агро” в сумі 250000,00 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором.

Так, звертаючись до суду із заявленим позовом та обґрунтовуючи в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, керівник Біляївської окружної прокуратури зазначає, що невиконання Фермерським господарством “Вельт-Агро” зобов`язань за договором № 125 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 01.12.2017 р. спричинило збитків державі та перешкоджає формуванню державного бюджету України. При цьому Одеським відділенням Укрдержфонду підтримки фермерських господарств листами від 05.11.2020 р. за вих. № 53-15/241, від 05.02.2021 р. № 53-15/137 було направлено відповідачу претензії з вимогами повернути отримані кошти фінансової допомоги, однак станом на дату подання позову сума претензійних вимог не була перерахована на спеціальний розрахунковий рахунок державного бюджету України. Відтак, за ствердженнями прокурора, Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств не вжито заходів по стягненню з відповідача несплаченої суми заборгованості, внаслідок чого належні до сплати суми за договором не надійшли до Державного бюджету та завдана шкода економічним інтересам держави, що в свою чергу, покладає на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави в суді. Таким чином, з огляду на зазначене, 17.05.2021 р. керівник Біляївської окружної прокуратури звернувся до Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із повідомленням, в якому на виконання наказу Генерального прокурора України № 186гн від 21.09.2018 р. “Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень” надіслав проект позовної заяви в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства “Вельт-Агро” про примусове стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у сумі 100000,00 грн. та інфляційних втрат на суму 14800,00 грн.

Разом з тим чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України “Про прокуратуру”.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”).

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наразі прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia (“суд знає закони”) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18.

Поряд з цим прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказані правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, господарським судом здійснено перевірку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, зокрема, обставин дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом.

За змістом статей 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначалося судом вище, 17.05.2021 р. керівник Біляївської окружної прокуратури звернувся до Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із повідомленням, в якому надіслав проект позовної заяви в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства “Вельт-Агро” про примусове стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у сумі 100000,00 грн. та інфляційних втрат на суму 14800,00 грн. Водночас, із договору № 125 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 01.12.2017 р. вбачається, що його укладено між Фермерським господарством “Вельт-Агро” та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі генерального директора Покришки О.В., а не Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. В свою чергу саме Український державний фонд підтримки фермерських господарств зобов`язаний був вживати заходи по стягненню з відповідача несплаченої суми заборгованості, а не Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

При цьому доказів звернення прокурором саме до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств як до сторони договору та компетентного органу, для реагування останнім на виявлене прокурором порушення інтересів держави, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, матеріали справи не містять.

Поряд з цим з доданої прокурором до матеріалів позову копії проекту Положення „Про відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств”, що не містить ані дати його затвердження, ані номеру наказу про таке затвердження, не вбачається наявність у Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств повноважень подавати позови до суду та вчиняти процесуальні дії від імені Укрдержфонду в суді по договорам, укладеним саме Укрдержфондом. Враховуючи те, що вказане Положення не затверджено та є проектом, відповідно такий документ не приймається судом як належний та допустимий доказ. Інших доказів, які б свідчили про наявність у Одеського відділення відповідних повноважень діяти від імені Укрдержфонду, прокурором не надано.

Крім того, надана представником позивача копія довіреності від 28.10.2020 р. свідчить про наявність у директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств повноважень на представлення інтересів Укрдержфонду в суді, однак у разі якщо останній виступатиме позивачем. В даному випадку прокурор визначив в якості позивача Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення, не надаючи доказів наявності у Відділення виступати позивачем від імені Укрдержфонду.

Таким чином, господарським судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, яке є самостійною юридичною особою, своїх функцій із захисту інтересів держави, оскільки матеріали справи не містять таких доказів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що саме уповноважений орган - Український державний фонд підтримки фермерських господарств не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави, при цьому прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і фактично замінювати відповідний уповноважений на захист інтересів держави орган. За таких обставин, господарський суд доходить висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов Керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства “Вельт-Агро” про стягнення заборгованості в загальній сумі 114800,36 грн. підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства “Вельт-Агро” про стягнення заборгованості в загальній сумі 114800,36 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст рішення буде складено 12 липня 2021 р.

Суддя В.С. Петров