Ухвала суду № 98265404, 13.07.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.07.2021 Справа № 914/2039/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р.,

розглянувши заяву про видачу судового наказу: Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком»

до боржника: Відділу освіти Дрогобицької районної державної адміністрації,

Встановив:

Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника - Відділу освіти Дрогобицької районної державної адміністрації за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 1 058,72 грн., в тому числі: основний борг за телекомунікаційні послуги -1 005,66 грн., інфляційні втрати - 43,91 грн., 3% річних - 9,15 грн.

Дослідивши матеріали заяви Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у його видачі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено у ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 5 частини 2 ст.150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що заявником не додано належних доказів на підтвердження факту виникнення договірних відносин щодо надання телекомунікаційних послуг саме у спірний період, оскільки до заяви про видачу судового наказу долучено договір від 2012 року, у котрому не втановлено строку його дії (п. 7.1 не заповнений). Умовами договору не встановлено також, що він діє протягом всього строку, протягом якого надаються послуги.

У відповіді на претензію від 26.05.2021 р. №92 стверджується, що відділ освіти не укладав договори про надання телекомунікаційних послуг на поточний рік. Крім того, у заяві про видачу судового наказу міститься твердження про те, що договір розірвано. Наведене додатково підтверджує факт неможливості встановлення наявності договірних відносин між сторонами протягом спірного періоду.

При розгляді вимог заявника суду необхідно встановити наявність правових підстав для нарахування плати за надані телекомунікаційні послуги, а отже зазначені вимоги не є безспірними, що виключає можливість розгляду даної заяви у наказному провадженні.

З урахуванням наведеного, такі вимоги заявника не можуть бути розглянуті судом в порядку наказного провадження, оскільки під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Отже, заявлені заявником вимоги не можуть бути розглянуті у наказному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення безспірної грошової заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки є достатні підстави вважати, що дані вимоги не є безспірними.

Згідно з ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву про видачу судового наказу подано з порушеннями вимог статті 150 ГПК України; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст.76-78, 86, 148, 150, 152-154, 232 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Акціонерному товариству «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» у видачі судового наказу про стягнення з Відділу освіти Дрогобицької районної державної адміністрації (місцезнаходження: Україна, 82127, Львівська обл., Дрогобицький р-н, село Лішня, ВУЛ.ІВАНА ФРАНКА, будинок 2; ідентифікаційний код: 02144522) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» (місцезнаходження: Україна, 79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ДОРОШЕНКО, будинок 43; ідентифікаційний код: 01186030) заборгованості за телекомунікаційні послуги в розмірі 1 058,72 грн., в тому числі: основний борг за телекомунікаційні послуги - 1 005,66 грн., інфляційні втрати - 43,91 грн., 3% річних - 9,15 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку і строки, передбачені ст.ст. 254-255 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя М.Р. Король