Рішення № 98265107, 02.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2021Справа № 910/20587/20

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хофт" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 6, ідентифікаційний код 40710017)

про стягнення 158 999,46 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хофт" (далі - відповідач, ТОВ «Хофт») про стягнення 158 999,46 грн, 108 342,34 грн - попередня оплата (аванс) за договором, 49 246,51 грн - штраф, 1 410,61 грн - втрати від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків за договором на виконання робіт № 678/КТЕЦ-20 від 15.06.2020, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму перерахованого авансу за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/20587/20 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

29.01.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу, посилаючись на те, що в силу вимог пункту 6.2.1 договору право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку реалізується шляхом направлення письмового повідомлення про розірвання договору, відправленого не пізніше 15 днів до дати розірвання. Однак позивач направив повідомлення за 12 днів до розірвання договору. Окрім того, відсутні підстави вважати договір розірваним, оскільки інформація про розірвання не була опублікована на сайті prozorro.gov.ua. Отже, з огляду на вимоги пункту 6.2.1 договору та статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» договір продовжує діяти.

ТОВ «Хофт» у відзиві визнало невикористання частини авансу та висловило готовність його повернути з урахуванням інфляції та 20 відсотків річних. Однак на випадок порушення строків виконання договору підлягає застосуванню відповідальність, передбачена пунктом 7.2.3 договору, а не застосована позивачем за пунктом 7.2.1 договору. В той же час пунктом 7.2.3 договору передбачена і неустойка, і штраф, що не відповідає загальноприйнятій практиці застосовування штрафних санкцій. Виходячи з цього, штрафні санкції мають розраховуватись з огляду на прострочену кількість днів виконання робіт за договором.

05.02.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач відзначає, що враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, правомірним є застосування штрафних санкцій, передбачених саме за пунктом 7.2.1 договору за ненадання у встановлений строк звіту про використання коштів за призначенням (про використання авансових коштів) та невикористання авансового платежу (пункт 4.1 договору).

09.04.2021 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Хофт" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання прозрівання договору в односторонньому порядку недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 зустрічну позовну заяву повернено заявнику.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хофт" укладено договір на виконання робіт № 678/КТЕЦ-20 (далі - договір), згідно пункту 1.1 якого підрядник зобов`язався за завданням замовника виконати ремонт виробничих приміщень ТЕЦ-6 СП "КИЇВСЬКІ ТЕЦ" КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" у м. Київ вул. Пухівська, 1А згідно з ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Ціна цього договору визначена договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток 1), є твердою і становить, 410 387,65 грн, крім того ПДВ 20% 82 077,53 грн. Загальна ціна договору становить 492 465,18 грн з ПДВ (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом перерахування попередньої оплати (авансу) в розмірі до 22% від загальної ціни договору на підставі рахунку-фактури, наданого підрядником, протягом 10 робочих днів від дня укладення договору та отримання замовником відповідного рахунку-фактури. Підрядник протягом 30 календарних днів дня отримання авансових коштів підтверджує їх використання наданням замовнику звіту про використання коштів за призначенням, якій стає невід`ємною частиною договору, про використання авансових коштів разом, підтверджуючими документами (копії накладних/актів, платіжних доручень з відміткою банку, тощо). В разі ненадання у встановлений строк такого звіту або виявлення факту нецільового використання та/або невикористання авансового платежу Замовник вправі достроково розірвати договір, повідомивши підрядника та/або вимагати повернення всієї суми авансового платежу, з урахуванням інфляції та відсотків річних.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2020 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення (пункт 11.1 договору).

Додатком № 3 до названого договору передбачено Графік виконання робіт, відповідно до якого початок робіт повинен був відбутися з червня 2020 року, а завершення виконання робіт у листопаді 2020 року.

Пунктом 6.2.1 договору передбачене право замовника достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, у разі невиконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це підрядника письмовим повідомленням про розірвання договору, що має бути відправлено підряднику не пізніше 7-ми робочих днів до дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору (стаття 525 Цивільного кодексу України). Договір вважається розірваним на вимогу замовника з дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання Договору.

На виконання пункту 4.1 договору позивач здійснив передоплату (аванс) в розмірі 108 342,34 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 28355 від 16.07.2020.

Відповідач до виконання робіт, передбачених умовами договору не приступив.

Вказані факти відповідач не заперечує.

25.09.2020 позивач направив відповідачу лист № 42/31/652 від 25.09.2020 про порушення строків виконання робіт та з вимогою усунути порушення своїх зобов`язань за договором, який отримано відповідачем 29.09.2020.

01.10.2020 позивач направив відповідачу лист № 42/31/675 від 25.09.2020 про порушення строків виконання робіт та з вимогою у строк до 02.10.2020 надати актуальні графіки виконання робіт, який отримано відповідачем 05.10.2020.

04.11.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 42/31/868 від 04.11.2020 повернути перераховану попередню оплату за договором, яка отримана відповідачем 09.11.2020.

12.11.2020 позивач направив відповідачу лист № 42/31/890 від 12.11.2020 з вимогою терміново прибути до 13.11.2020 для проведення огляду фактично виконаних робіт та узгодження закінчення робіт у встановлені строки, який отримано відповідачем 16.11.2020.

У відповідь на названі листи відповідач листом № 15-0510-20 від 15.10.2020 повідомив про готовність завершити роботи по усім укладеним договорам до лютого 2021 року, а у разі неможливості продовжити строки виконання робіт повідомив про ініціювання розірвання договору.

09.12.2020 позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення № 42/31/947 від 09.12.2020 про розірвання договору з 21.12.2020.

Оскільки відповідач до виконання робіт, передбачених умовами договору не приступив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати з урахуванням штрафу та втрат від інфляції.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 статті 837 ЦК України передбачає, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Судом встановлено, що позивач сплатив підряднику передоплату (аванс) в розмірі 108 342,34 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 28355 від 16.07.2020, однак відповідач роботи у погоджені договором строки не здійснив. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

У зв`язку з цим, позивач звертався до відповідача з повідомленням № 42/31/947 від 09.12.2020 про розірвання договору з 21.12.2020, а також з вимогою № 42/31/868 від 04.11.2020 повернути попередню оплату в розмірі.

Правомірність відмови позивача від договору встановлена судом.

Твердження відповідача про недотримання позивачем 15-ти денного строку повідомлення про розірвання договору, встановленого пунктом 6.2.1 договору, спростовуються доказами у справі.

По-перше, пунктом 6.2.1 договору встановлено, що письмове повідомлення про розірвання договору має бути відправлено підряднику не пізніше 7-ми робочих днів до дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору.

По-друге, позивач, направляючи 09.12.2020 на адресу відповідача лист-повідомлення № 42/31/947 від 09.12.2020 про розірвання договору з 21.12.2020, дотримав строк передбачений у договорі, оскільки18.12.2020 є сьомим робочим днем.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Таким чином, у даному випадку суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що після відмови позивача від договору правова підстава для утримання відповідачем суми попередньої оплати відпала, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 108 342,34 грн підлягає задоволенню.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором та порушення термінів (строків) виконання робіт, позивач також заявив до стягнення з відповідача санкції, передбачені пунктом 7.2.1 договору, а саме: 49 246,51 грн штрафу та 1 410,61 грн втрат від інфляції за серпень - жовтень 2020 року.

Так, пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Пунктом 7.2 договору передбачені види порушень та санкції за них:

7.2.1. У разі невиконання та/або неналежного виконання, зобов`язань за цим договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної ціни договору, передбаченої п. 3.1. цього договору, за кожний випадок порушення умов договору, а у разі здійснення попередньої оплати (виплати авансу) підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

7.2.2.У разі виконання підрядником робіт, не передбачених кошторисною документацією і не погоджених з замовником, замовник має право за своїм вибором використати оперативно-господарську санкцію у вигляді:

- відмови від прийняття та оплати таких робіт;

-відмови від виконання подальших своїх зобов`язань за цим договором із звільненням від відповідальності за таке невиконання.

7.2.3. У разі невиконання або неналежного виконання підрядником зобов`язань за цим договором, замовник має право за своїм вибором використати оперативно-господарську санкцію у вигляді:

- відмови від прийняття та оплати робіт, виконаних з порушенням умов договору, із звільненням від відповідальності за такі дії;

- відмови від виконання подальших своїх зобов`язань за цим договором із звільненням від відповідальності за таке невиконання.

7.2.4. У разі порушення термінів (строків) виконання робіт за цим договором підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від загальної ціни цього договору.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем умов договору взагалі, то заявлення позивачем санкцій в порядку пункту 7.2.1 договору є цілком обґрунтованим.

Втім позивач, заперечуючи обраний позивачем вид санкцій та посилаючись на пункт 7.2.3 договору, фактично цитує - 7.2.4, щодо змісту якого суд акцентує увагу, що простроченням є невиконання зобов`язання у певний строк, тобто строк, який можливо обчислити від дати, коли строк виконання настав до дати, коли зобов`язання було фактично виконано.

У даних спірних правовідносинах відповідач взагалі не здійснив роботи у погоджені договором строки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання.

Здійснивши перевірку розрахунків позивача, суд дійшов висновку, що останні є арифметично правильними, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хофт" про стягнення 158 999,46 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хофт" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 6, ідентифікаційний код 40710017) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) 108 342,34 грн (сто вісім тисяч триста сорок дві гривні 34 копійки) попередньої оплати, 49 246,51 грн (сорок дев`ять тисяч двісті сорок шість гривень 51 копійка) штрафу, 1 410,61 грн (одна тисяча чотириста десять гривень 61 копійка) втрат від інфляції та 2384,99 грн (дві тисячі триста вісімдесят чотири гривні 99 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ