Ухвала суду № 98265071, 12.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

12.07.2021Справа № 910/10463/21

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 02105, місто Київ, ПРОСПЕКТ МИРУ, будинок 6-А

до Головного управління ДПС у м.Києві 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19

про виселення з приміщення та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПВС у м. Києві про виселення відповідача з приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 4А, та повернення майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем як правонаступником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, з яким орендодавцем було укладено Договір № 2055 оренди нерухомого майна від 01.11.2010 року, орендованого майна внаслідок закінчення строку дії договору та нездійснення передачі його за актом балансоутримувачу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Слід зазначити, що до позовних вимог немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Разом з цим позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Аналогічні вимоги містить п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, згідно якого судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, предметом даного позову є вимога позивача про виселення відповідача зі спірного приміщення, тобто вимога немайнового характеру, а також вимога про повернення майна позивачеві, яка оцінюється як вимога майнового характеру.

Тобто окрім судового збору в розмірі 2270,00 грн. за немайнову позовну вимогу, розмір судового збору за вимогами позивача про повернення майна має бути визначено виходячи з вартості предмета оренди, а саме зазначеної в Договорі в розмірі 1731671,00 грн. балансової вартості нерухомого майна, що становить 25975,07 грн. Отже загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду з даним позовом, має складати 28 245,07 грн.

Натомість, як встановлено судом, жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідності до заявлених позовних вимог позивачем до позовної заяви не додано.

Суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 2 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відповідно до п. 8 ч. 3 - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; згідно п. 9 ч. 3 - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; згідно п. 10 ч. 3 - підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача або іншої особи оригіналів поданих доказів, а також підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не виконано зобов`язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме позивачем на надано жодних доказів на підтвердження вартості спірного предмету оренди за Договором - нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 4А (ДНЗ № 343) загальною площею 571,00 грн., в т.ч. на першому поверсі - 285,50 кв.м, на другому поверсі - 285,50 кв.м на час звернення з позовною заявою, а також не надано належним чином засвідченої копії додатку № 3 до спірного Договору, належним чином засвідчених копій листа № 15373/10/26-53-13-34 від 31.07.2014 року, № 1-35/1631 від 21.08.2013 року, а також доказів отримання орендарем листів № 1-45/1737 від 12.08.2014 року та 1-45/1516 від 30.07.2014 року.

Окрім цього позивачем не надано жодних доказів на підтвердження правонаступництва Головного управління ДРС у м. Києві та фактичної передачі прав та обов`язків припиненого державного органу, з яким первісно було укладено спірний Договір оренди, а саме Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, відповідачеві.

Будь - яких пояснень щодо неможливості надання зазначеної інформації та/або відповідного клопотання про витребування доказів позовна заява також не містить.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації без руху.

2. Встановити Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів сплати судового збору у належному порядку та розмірі, враховуючи документально підтверджену вартість спірного майна та всі заявлені позивачем вимоги;

- подання до суду письмових пояснень із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- подання до суду розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- подання до суду письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- подання до суду належним чином засвідчених копій додатку № 3 до спірного Договору, листів № 15373/10/26-53-13-34 від 31.07.2014 року, № 1-35/1631 від 21.08.2013 року, а також доказів отримання орендарем листів № 1-45/1737 від 12.08.2014 року та 1-45/1516 від 30.07.2014 року;

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження правонаступництва Головного управління ДРС у м. Києві та фактичної передачі прав та обов`язків припиненого державного органу - Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, відповідачеві, зокрема, в частині спірного договору;

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу .

4. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання 12.07.2021 року та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон