Рішення № 98264980, 12.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2021Справа № 910/6592/21Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» про стягнення 26 350,00 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 26 350 грн. 00 коп. страхового відшкодування на підставі ст. 625, 993, 1166, 1187 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 22,29,34,36,37 ЗУ «ОСЦПВВНТЗ».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.03.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів MAN TGS 41.400 д.н.з. НОМЕР_1 та BMW 328I д.н.з. НОМЕР_2 . Винним у настанні ДТП є водій транспортного засобу BMW 328I д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 . Під час ДТП було пошкоджено автомобіль MAN TGS 41.400 д.н.з. НОМЕР_1 , який був застрахований позивачем.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 67 878,42 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу BMW 328I д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2021 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/9603/20 від 06.05.2020 р. на просп. Перемоги, 52/2, в м. Києві, 08.03.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода. Винним у настанні ДТП є водій транспортного засобу засобу BMW 328I д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 . Під час ДТП було пошкоджено автомобіль MAN TGS 41.400 д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали пошкодження.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №в11005-2111-1000300 від 20.11.2019 року.

Згідно з рахунку-фактури В3 - 0670 від 14.03.2020 р. виданим СТО ТОВ «УКРРОСТЕХНО» вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу MAN TGS 41.400 д.н.з. НОМЕР_1 складає 67 878,42 грн.

Відповідно до страхового акту № 29191/20 від 03.04.2020 року, позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 67 878,42 грн.

Зазначені кошти в розмірі 67 878,42 грн. позивачем були виплачені, з урахуванням несплачених страхових платежів за договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1835 від 03.04.2020 року та страховим актом №29191/20 від 03.04.2020 року.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, особою винною в ДТП є водій транспортного засобу BMW 328I д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток заподіяний автомобілю BMW 328I д.н.з. НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу BMW 328I д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 станом на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом №АО002360942.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Водночас, згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, відповідач, як страховик винної особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у цьому випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п`ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю MAN TGS 41.400 д.н.з. НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та ліміту відповідальності та за вирахуванням франшизи, яка відповідно до полісу № АО002360942 становить 1 000,00 грн., а тому сума страхового відшкодування, що підлягала сплаті відповідачем на користь позивача становить 66 878,42 грн. (67 878,42 грн. розмір матеріального збитку - 1000 грн. франшизи).

Відповідач частково сплатив позивачеві страхове відшкодування в сумі 40 528 ,42 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача №524-юр від 11.08.2020 року.

Отже, сума яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 26 350,00 грн. (66 878,42 грн. - сума, яка підлягала відшкодуванню - 40 528 ,42 грн. - часткова сплата).

Доказів повної сплати страхового відшкодування відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про відшкодування позивачу 26 350,00 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (вул. Володимирська, 69, м.Київ, 01033, код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (вул. Велика Васильківська 102, м.Київ, 03150, код 22868348) 26 350 (двадцять шість тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп. страхового відшкодування та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 12.07.2021р.

Суддя С.О. Чебикіна