Ухвала суду № 98261233, 13.07.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/11695/20

н/п 2/766/4318/21

УХВАЛА

про відмову у закритті провадження

13 липня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого – суді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., з участю представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому засіданні клопотання про закриття провадження у справі по цивільній справі, що розглядається в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання незаконними та скасування висновку комісії від 08.08.2018 р. та акта про порушення від 31.07.2018 р., стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки заявлені вимоги щодо визнання незаконним акту про порушення та його скасування не підлягають судовому розгляду, з посиланням на висновки ВП ВС у постанові від 06.02.2019 р. по справі № 522/12901/17-ц.

Представник позивачки вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що 31.07.2018 року в квартирі АДРЕСА_1 працівники енергопостачальника склали акт №233552 про самовільне підключення струмоприймача до електромережі АТ «Херсонобленерго» (арк. справи 6).

Згідно протоколу засідання комісії ХМВЕ №89 від 08.08.2018 року комісія дійшла висновку, що акт №233552 складено у відповідності до вимог ПРРЕЕ та Методики та провела розрахунок визначення обсягу і вартості не облікованої електричної енергії згідно із пунктом 3.1 (4) Методики. Сума нарахування по акту склала 15841,53 грн. (арк. справи 7).

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову ОСОБА_2 є визнання незаконним та скасування рішення комісії відповідача про нарахування вартості електричної енергії в сумі 15841,53 грн., оформлене протоколом з розгляду акта про порушення «Правил роздрібного ринку електроенергії», оскільки позивачка заперечує вчинення протиправних дій, а також додатково вимоги щодо визнання недійсним та скасування акту, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

При розгляді справи № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статей 1, 2, 4, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду.

Так, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Як вбачається з позову ОСОБА_2 вона оскаржує не лише акт про порушення, яким дійсно лише зафіксовано факт порушення, але і просить визнати незаконним та скасувати рішення комісії про задоволення акту та донарахування необлікованого об`єму електроенергії, що впливає на її обов`язки, відшкодувати шкоду.

Суд не погоджується з думкою відповідача про те, що вимоги ОСОБА_2 є аналогічними з тими, що розглянуті постановою Великої Палати Верховного суду від 06.02.2019 р. у справі №522/12901/17-ц.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження у справі, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255, 258-261, 263, 353 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду за суттю позовних вимог.

СуддяО. В. Ус