Рішення № 98257666, 08.07.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3658/19

Провадження № 2/504/619/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді -Барвенка В.К.,

секретаря -Мельниковій В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду № 10, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , третя особа- орган опіки та піклування Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, код ЄДРПОУ 04057155, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, який уточнила у липні 2021 року, і в остаточній редакції позову просила позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та представник позивача в підготовчому судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач повністю визнав позовні вимоги, письмово виклав обставини визнання позову, на запитання суду пояснив, що визнання позову про позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. повністю відповідає його внутрішній волі, нге є наслідком примусу, погроз та вимушених обставин.

Крім того, відповідач пояснив, що раніше в нотаріальному порядку він надавав заяву про згоду на позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В такому випадку рішення ухвалюється у підготовчому засіданні (ч.3 ст. 200 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні правовідносини:

ОСОБА_1 є мамою, а ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , яка народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.03.2020 року шлюб між сторонами розірваний.

Дитина проживає з мамою.

Суд вважає доведеним той факт, що батько дитини самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, участі у житті дитини не приймає, чим, щонайменше, ставить під сумнів мати високе звання батька.

Більш того, батько (відповідач) повністю підтвердив ці обставини, та визнав їх.

У відповідності до положення п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Суд, вирішуючи позовні вимоги в частині позбавлення відповідача по відношенню до її неповнолітньої доньки розглядає позбавлення батьківських прав як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісного батька.

Виходячи зі змісту характеру цього засобу, суд вважає, що його слід застосовувати тільки тоді, коли це викликано відповідною необхідністю.

Свою позицію з приводу підстав, порядку, та наслідків позбавлення батьківських прав висловив Верховний Суд України.

Так, у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі Постанова) зазначено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини з боку батька, матері є однією з підстав позбавлення їх батьківських прав.

Згідно із пунктом 16 Постанови ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання дитиною освіти.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідач веде аморальний спосіб життя, не приймає участі у забезпеченні утримання, виховання доньки, забезпечення повсякденного фізичного розвитку, як складової виховання, лікування дитини, не вживає заходів щодо належного утримання доньки, що повністю доведено матеріалами справи.

Суд вважає повністю доведеним, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї доньки, що може мати наслідком ігнорування батьком взагалі існування дитини як особистості, її духовного та фізичного розвитку, більш того, батько погодився як нотаріально, так і в судовому засіданні про доцільність позбавлення його батьківських прав, тому суд вважає можливим позбавити його батьківських прав по відношенню до доньки ОСОБА_3 , як крайній засіб впливу, оскільки, на переконання суду, цей засіб викликаний необхідністю як наслідок недобросовісної поведінки батька по відношенню до своєї дитини.

Таким чином, суд вважає ці позовні вимоги обгрунтованими, в зв`язку із чим вони підлягають задоволенню.

Питання судового збору у позові не порушувалось.

На підставі наведеного, керуючись п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 95, 223, 280-281, 284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 батьківських прав по відношенню до його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя В.К. Барвенко