Ухвала суду № 98257246, 09.07.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5065/20

Провадження № 1-кп/496/260/21

У Х В А Л А

09 липня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Буран В.М.

за участю:

секретаря – Стрілець Ж.М.,

прокурора – Сцепури А.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника – Кравцової Н.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 , захисника – Робулець А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Біляївський районний суд Одеської області розглядає зазначене кримінальне провадження.

16 липня 2021 року спливає двомісячний термін запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Прокурором до суду було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав, просив його задовольнити, так як ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою зміни ними показів або інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки більшість з них відповідно до матеріалів кримінального провадження, знайомі з обвинуваченим; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник – Кравцова Н.М. залишила вирішення клопотання на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого його захисника, вивчивши матеріали що додані до клопотання, суд дійшов до наступного висновку:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Приймаючи рішення про можливість продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою суд приймає до уваги, що у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:

ризик, що особа, якій пред`явлено обвинувачення не з`явиться на суді /справа Stogmuller проти Austria/;

ризик, що особа, якій пред`явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /справа Stogmuller проти Austria/;

ризик, що особа, якій пред`явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /справа Matznetter проти Austria/;

ризик, що особа порушить громадський порядок / справа Letellier проти France/.

Доцільність продовження строку перебування під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від суду.

Оцінюючи ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою зміни ними свідків або інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки свідки зазначені в матеріалах кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи сукупність зазначених ризиків та аргументів, які на даний час не відпали суд вважає клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд не вбачає підстав для визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_1 так як обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходів.

Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що інші характеризуючі данні ніж зібрані досудовим слідством, що можуть мати значення, обвинуваченим не надані, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину та ризики, які на даний час не перестали існувати, суд приходить до висновку, про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, та вважає необхідним продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки зазначені фактори виправдовують тримання даної особи під вартою.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Керуючись ст. ст. 23, 177, 178, 184, 314-315, 376, 395 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме з 09 липня 2021 року до 06 вересня 2021 року включно.

Утримання обвинуваченого проводити в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі - начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 12.07.2021 року о 10:00 годині.

Суддя Буран В.М.