Постанова № 98256758, 13.07.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/1491/21

Провадження № 3/488/689/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2021 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В.Торжинська, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП Заводським районним судом с. Миколаєва 09.04.2020 р., Центральним районним судом м.Миколаєва 09.12.2020 року та за ч.3 ст. 130 КУпАП Заводським районним судом м.Миколаєва 25.02.2021 року,

- до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №110000, 22 квітня 2021 року о 23-30 годині, в м.Миколаєві по вул. Океанівській в районі будинку № 52, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки “Opel Vektra” номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп`яніння проведений на місці зупинки за допомогою приладу “Драгер”. Результати огляду склали 0,81 промілі.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 268 КупрАП справа призначена до судового розгляду з викликом ОСОБА_1 . В той же час, судові повістки, що направлялись останньому за зазначеним у протоколі місцем проживання, зокрема: АДРЕСА_1 , та яка, за даними відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , останньому не вручені та повернуті до суду з зазначенням про відсутність адресата за вказаною адресою.

Інші засоби зв`язку ОСОБА_1 надано не було.

Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками. Для забезпечення свого права на участь під час розгляду справи, особа має надати правдиву інформацію щодо свого місця проживання та, у разі наявності, інші можливі засоби зв`язку із ним, а також самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, в той же час приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не організував належного отримання своєї кореспонденції, інші засоби зв`язку із ним не надав, не повідомив суд про зміну місця проживання, та, будучи обізнаним про складання відносно нього вищевказаного протоколу, розгляд якого здійснюється Корабельним районним судом м.Миколаєва, про що свідчать дані протоколу, не цікавився долею даної справи, тобто фактично не виявив бажання скористатись своїм правом участі під час розгляду справи відносно нього про адміністративне правопорушення, то останній здійснено за відсутності ОСОБА_1 .

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог п.2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура огляду водія на стан сп`яніння та направлення для проходження такого огляду визначена положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (Далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (Далі — Інструкція).

Так, відповідно до п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння, підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаки сп`яніння наведені у пунктах 3 та 4 розділу І вказаної Інструкції

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ даного Інструкції, особа вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, якщо показник спеціальних технічних засобів, застосованих при огляді водія, після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, окрім вищевказаного протоколу, додано направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, роздруківку показника технічного приладу “Драгер” від 22.04.2021 року проведеного відносно ОСОБА_1 о 23-35 годині, показники якого становили 0,81 промілі, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також диск відеозапису, здійсненого працівниками поліції, та відповідно до якого, з урахуванням застосування технічних засобів відеозапису, свідки для проведення огляду водія не залучалися, відповідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП.

Дані вказаного відеозапису в повному обсязі підтверджують обставини встановлені працівниками поліції, що наведені у протоколі про про адміністративне правопорушення, а також дотримання процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння, визначені положеннями ст.266 КУпАП, вищевказаних Положення та Інструкції.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеним у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність, відомості про особу порушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень. Приймаючи до уваги, що застосованими раніше мірами адміністративного стягнення у виді штрафу не досягнуто мети адміністративного стягнення, тому суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.

Щодо інших видів стягнення, які передбачені ч.3 ст. 130 КУпАП, то згідно довідки Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 26.04.2021 року за наявними обліковим даними АІС МВС громадянин ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, тому, з урахуванням позиції, наведеної у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, суд не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортним засобом, тоді, коли винна особа такого права не мала.

Стосовно конфіскації транспортного засобу, то відповідно до санкції ч.3 ст. 130 КУпАП, конфіскації підлягає транспортний засіб, який перебуває у приватній власності порушника.

В той же час, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та даних УПП в Миколаївській області, належність керованого ОСОБА_1 транспортного засобу не встановлена, так як даний засіб не зареєстрований на території України в установленому законом порядку та що виключає можливість застосування такого адміністративного стягнення як конфіскація транспортного засобу, що обумовлене належністю останнього саме порушнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 40-1, ст. 283-284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком п`ятнадцять діб, без позбавлення права керування транспортними засобами, якого ОСОБА_1 не має та без конфіскації транспортного засобу, як такого, що не преебуває у власності порушника.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 грн. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів: 22030106, Призначення платежу — судовий збір).

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Торжинська