Ухвала суду № 98256614, 09.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/13165/19

Провадження №1-кп/127/390/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача: Іванченка Я.М.,

суддів: Бойка В.М., Венгрин О.О.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Старинця О.Ю.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – Гуменюк В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2 , захисників: Вишаровської В.К.,

обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника – Вересюка М.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018020010004570 від 22.11.2018 року, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор Старинець О.Ю. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 . Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений був затриманий 22.11.2018 року в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2018 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави, яка була сплачена в зв`язку з чим ОСОБА_2 був звільнений з під варти з покладенням обов`язків. Строк дії обов`язків було продовжено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2021 року до 13.07.2021 року. ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчинені дев`яти епізодів кваліфікованих за ч. 3 ст. 307 КК України та одного епізоду за ч. 2 ст. 306 КК України, які віднесено до особливо тяжких, умисних, корисливих злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинених організованою злочинною групою. Відсутність передбачених ст. 194 КПК України при внесеній заставі нівелює саму заставу, як запобіжний захід у кримінальному провадженні, тому що відсутній механізм звернення внесених коштів у дохід держави у разі невиконання обов`язків. Крім того, першочергово до ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави, а не заставу як самостійний вид запобіжного заходу, а тому чітке визначення обов`язків визначених ст. 194 КПК України є необхідність забезпечення унеможливлення настання ризиків згідно ст. 177 КПК України. Враховуючи викладене, прокурор просив суд продовжити покладені обов`язки на ОСОБА_2 передбачені п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2018 ОСОБА_4 обрано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави, яка була сплачена та ОСОБА_4 було звільнено з під варта з покладенням обов`язків. Ухвалою суду від 24.03.2021 року на ОСОБА_4 покладено обов`язки за заставою строком до 24.05.2021 року. 31.03.2021 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 схильний до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, оскільки не зважаючи на його викриття продовжує вчиняти однотипні кримінальні правопорушення, а тому існують підстави для продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат – Гуменюк В.А. заперечував, щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не наведено жодного нового ризику для продовження даного запобіжного заходу, в межах іншого кримінального провадження, слідчий суддя вирішив за доцільне обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який ОСОБА_4 порушений не був. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та змінити його на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника з приводу заявлених клопотань.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат – Вишаровська В.К. з приводу клопотання прокурора не заперечувала, однак зазначила, що необхідності у продовженні даного запобіжного заходу немає, оскільки ОСОБА_2 жодних порушень як під час досудового розслідування та і під час судового розгляду не допускав.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку своїх захисників

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат – Вересюк М.В. з приводу заявлених прокурором клопотання покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Після чого, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави, яка була сплачена, в зв`язку з чим обвинувачений був звільнений з під варти з покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України. Строк дії обов`язків стосовно ОСОБА_2 було визначено ухвалою суду від 13.05.2021 року.

Відповідно до ст. 176 КПК України застава є одним із видів запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Зі змісту ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України строк дії застави, як запобіжного заходу не передбачено.

Також у п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України передбачено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Так, на обвинуваченого ОСОБА_2 було покладено обов`язки в зв`язку з внесенням застави, враховуючи те, що застава є безстроковим запобіжним заходом, а застосування обов`язків є умовою для подальшого вирішення долі застави, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачуються у вчинені особливо тяжких, умисних, корисливих злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинених організованою злочинною групою, на думку суду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, слід задовольнити.

Крім того, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на 60 днів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, зокрема у вчиненні особливо тяжкого, умисного, корисливого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинених організованою групою. Судом встановлено, що ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Після чого, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави, яка була сплачена, в зв`язку з чим обвинувачених було звільнено з під варти з покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України. Однак, не зважаючи на наявність даного кримінального провадження ОСОБА_4 31.03.2021 року, було оголошено підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в межах якого відповідно до ухвали слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На переконання суду, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки йому було оголошено підозру в межах іншого кримінального провадження, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки обвинувачений не працевлаштований, немає постійного законного джерела доходу.

Враховуючи зазначені обставини, а також вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 7, 132, 176, 182, 184, 194, 370, 372, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів, з 09 липня 2021 року до 06 вересня 2021 року включно.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язків до застави, передбачених п. п. 1 та 3 ч. 5 ст.194 КПК України строком на два місяці – з 09.07.2021 до 06.09.2021, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну місяця свого проживання.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя-доповідач:

Судді: