Рішення № 98255567, 23.06.2021, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1966/20

2/179/160/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Ахтієвій Р.С.

за участю

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Магдалинівська селищна рада про спонукання виконання певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Магдалинівська селищна рада про спонукання виконання певних дій.

Позивач посилається на те, що він проживає в АДРЕСА_1 в будинку, який належить йому на праві власності, і має у користуванні присадибну земельну ділянку.

Власником сусіднього будинку і присадибної земельної ділянки є відповідач. З весни 2020 року у позивача з відповідачем виникають суперечки з приводу того, що вона з чоловіком викопала нову вигрібну яму для накопичення побутових стоків (каналізаційна яма). Ця яма викопана на відстані 1,25 метри від огорожі та 3,25 метрів від його погреба та 8 метрів від фундаменту житлового будинку. Вигрібна яма виконана без бетонування дна, тобто з фільтрацією через грунт.

Вигрібна яма розміщена з порушенням існуючих норм і правил.

Таким чином розміщення відповідачем вигрібної ями на відстані 3,25 м від погреба ставить під загрозу просочення стічних вод вигрібної ями відповідача до мого погреба, а також загрожує просіданню фундаменту будинку позивача. Сама по собі вигрібна яма не являється капітальною будівлею, і її облаштування можливе в іншому місці на безпечній відстані від будинку і погреба. З цього приводу позивач звертався до відповідних інстанцій. 11 листопада 2020 року було здійснено виїзне засіданні узгоджувальної комісії Магдалинівської селищної ради. Комісією складено Акт, яким зафіксовані порушення з боку відповідача при становленні вигрібної ями, і рекомендовано звернутися до суду.

На підставі наведеного, позивач звернувся до суду та прохає зобов`язати відповідача здійснити перенесення вигрібної ями, розташованої на її земельній ділянці по АДРЕСА_1 , на відстань не менше 20 метрів від погреба і жилого будинку позивача.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, зазначивши, що комісією Магдалинівської селищної ради не встановлено порушень щодо будівництва вигрібної на її земельній ділянці.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву в якій прохав розглянути справу без його участі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

У відповідності до ч. 3, 5 ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Актом виїзного засідання узгоджувальної комісії виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради від 03.06.2020 року встановлено, що подальше будівництво вигрібної ями на подвір`ї ОСОБА_2 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 не може створювати незручності для громадян, які є власниками земельної ділянки та будівель по АДРЕСА_1 (а. с. 13).

У відповідності до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що виникнення права власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ст. 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право власності, зокрема речові права та їх обтяження на земельні ділянки.

У відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Із матеріалів справи вбачається, що відсутні відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку за позивачем право власності на земельну ділянку, у зв`язку із чим неможливо встановити її належність та межі, а також належність житлового будинку розташованого на ній.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до ст. 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем, як землекористувачем заявлені вимоги щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, однак доказів, які б свідчили про належність земельної ділянки позивачеві до суду не надано. З огляду на предмет позову та обставини справи, враховуючи норми права, якими регулюються вказані правовідносини, суд вважає позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Магдалинівська селищна рада про спонукання виконання певних дій- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 05 липня 2021 року.

Суддя Т.А.Ковальчук