Рішення № 98254920, 08.07.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/159/21

Справа №754/7020/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 12.05.2021, до якої додано позовну заяву, в якій вказано відповідачем - Департамент патрульної поліції, а також додано квитанцію про сплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що постановою інспектора рядового поліції роти № 5 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в м. Київ, Чайковського Євгенія Олександровича, серія ЕАН № 4114933 від 24.04.2021, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що 24.04.2021 о 13:47 годині в м. Києві по вул. Петропавлівська, 23 П/Б, керуючи транспортним засобом HONDA ACCORD, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху транспортним засобом користувався засобом зв`язку, чим порушив вимоги пп. 2.9 д Правил дорожнього руху.

Позивач стверджує, що всупереч чинному законодавству, зокрема, ст. 280 КУпАП, інспектором при розгляді справи не були належним чином з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Інспектором не було взято до уваги пояснень ОСОБА_1 , про те, що він не порушував жодних правил дорожнього руху і свою вину не визнав, адже 24.04.2021 о 13 год. 47 хв. під час руху автомобіля не розмовляв по мобільному телефону. Більше того, відповідачем не наведені жодні належні і допустимі докази, які б достовірно встановлювали наявність правопорушення та його вину у нібито вчиненому правопорушенні. Окрім вищезазначеного, інспектором при винесенні постанови допущено ряд грубих помилок, тому оскаржувана постанова повинна бути скасована, а справа закрита. Зокрема, не взято до уваги інспектором пояснень про те, що позивачем не порушено правил дорожнього руху та не встановлено і не допитано свідків, які 24.04.2021 о 13 год. 47 хв. перебували на АДРЕСА_1 , та могли б побачити чи дійсно порушував він Правила дорожнього руху.

Щодо обставин справи позивач зазначає, 24.04.2021 інспектор рядовий поліції роти № 5 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в м. Київ, Чайковський Євгеній Олександрович , під час патрулювання на вул. Олени Теліги, поруч із заправною станцією «АЗС АВІАС ПЛЮС», розташованою за адресою: 02000, м. Київ, вулиця Олени Теліги, 61, Київ, близько о 13 год. 47 хв., помітив транспортний засіб - марки «HONDA» чорного кольору, який рухався в крайній лівій смузі руху та в момент зупинки знаходився паралельно до автомобіля екіпажу патрульної поліції та без належних на те причин працівник поліції вирішив зупинити його транспортний засіб, вийшовши на проїжджу частину. Після зупинки транспортного засобу інспектор не представився, і після оголошення про початок розгляду справи не роз`яснив права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Позивач зазначає, що на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, не надано відеозапису з нагрудної відеокамери інспектора рядового поліції роти № 5 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в м. Київ, Чайковського Євгенія Олександровича, водночас останнім не встановлено факт розмови засобами зв`язку перед зупинкою зупинки транспортного засобу. Крім того, безпосередньо місце зупинення автотранспорту працівником поліції відбулось за адресою: 02000, м. Київ, вулиця Олени Теліги, 61, при цьому зупинка транспортного засобу відбулась одразу після вимоги працівника поліції про зупинку, водночас працівником поліції в постанові серія ЕАН № 4114933 від 24.04.2021 місцем скоєння правопорушення зазначено адресу: м. Київ, вул. Петропавлівська, 23 П/Б, що не відповідає дійсності, оскільки транспортний засіб рухався по АДРЕСА_2 , де безпосередньо знаходився екіпаж патрульної поліції.

Позивач вважає, що постанова ЕАН № 4114933 від 24.04.2021 про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.06.2021 провадження у даній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08 липня 2021 року.

08.07.2021 позивачем подано заяву, в якій він просить суд розглядати справи без його участі, позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

У судове засідання 08.07.2021 позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 08.07.2021 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив таке.

24.04.2021 інспектор поліції роти № 5 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в м. Київ, Чайковський Євгеній Олександрович виніс постанову ЕАН № 4114933 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу на суму 510,00 гривень.

При цьому, в оскаржуваній постанові зазначено, що 24.04.2021 о 13:47 годині в м. Києві по вул. Петропавлівська, 23ПБ, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HONDA ACCORD, номерний знак НОМЕР_1 під час руху транспортного засобу користувався засобом зв`язку, чим порушив вимоги пп. 2.9 д Правил дорожнього руху- користування під час руху транспортним засобом засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.

Згідно з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами підпункту «д» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, як про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами частин другої, третьої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до приписів частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Тобто, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень (вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

При цьому, графа оскаржуваної постанови: «до постанови додаються …» - працівником поліції не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення водієм адміністративного правопорушення.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд встановив, що працівником поліції факт вчинення правопорушення позивачем жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, працівник поліції у своїй діяльності порушив принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітника поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

З огляду на зазначене, вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не доведена та не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 5-11, 72, 77, 243, 244, 246, 250, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4114933 від 24.04.2021 задовольнити.

Постанову серії ЕАН № 4114933 від 24.04.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3.

Суддя О. І. Гринчак