Постанова № 98254605, 12.07.2021, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/441/21

Номер провадження 3/948/136/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2021 смт Машівка

Суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

прокурорів Хмари М.А.,

Чорнорука А.А.,

захисника Козленка О.М.,

особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зелене Павлоградського району Дніпропетровської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, не депутата, особи з інвалідністю 2 групи, працює головним лікарем КНП «Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області,

за ч.ч.1,2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , будучи головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Машівський центр первинної медико - санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області (далі КНП «Машівський ЦПМСД»), відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700-VII) та примітки до ст. 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, маючи повноваження на укладення угод, переслідуючи приватний інтерес, діючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняла рішення та вчинила дії в приміщенні КНП «Машівський центр первинної медико - санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області, що знаходиться за адресою: смт Машівка, вул. Незалежності,112-В, Машівського району Полтавської області, а саме: уклала з ФОП ОСОБА_2 наступні договори про надання послуг від:

1)12.08.2019 р. №141 на суму 1050 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 12.08.2019 р. № 141, 13.08.2019 перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ;

2)12.08.2019 р. №142 на суму 1050 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 12.08.2019 р. №143, 14.08.2019 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ;

3)12.08.2019 р. №143 на суму 1050 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 12.08.2019 р. № 205, 13.08.2019 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ;

4)02.10.2019 р. №190 на суму 1050 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 03.10.2019 р. №196, 07.10.2019 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ;

5)18.02.2020 р. №10 на суму 2100 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 19.02.2020 р. №55, 20.02.2020 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ;

6)15.05.2020 р. №75 на суму 2300 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 19.05.2020 р. №190, 20.05.2020 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ;

7)15.05.2020 р. №77 на суму 2300 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 19.05.2020 р. №166, 20.05.2020 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ;

8)17.02.2020 р. №14 на суму 6510 грн на виконання якого відповідно до платіжних доручень від 18.03.2021 р. №109, 19.03.2021 р. перераховано 2625,00 грн та від 18.02.2021 №29, 19.03.2021 р. перераховано 1260,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 , а всього 3885 грн;

9)09.03.2021 р. №23 на суму 390 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 11.03.2021 р. №83, 12.03.2021 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ;

10)17.03.2021 р. №23 на суму 80 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 18.03.2021 р. №105, 19.03.2021 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ,

але в порушення п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила Машівську селищну раду та Машівську району раду Полтавської області про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши вказані вище договори. У даному випадку приватний інтерес ОСОБА_1 це майновий інтерес зумовлений особистими та сімейними стосунками, та полягав у бажанні покращити ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 , який є її сином, шляхом отримання додаткового доходу від установи де вона працює. Вказана суперечність між приватним інтересом та посадовими повноваженнями впливала і фактично вплинула на об`єктивність, неупередженість рішень та дій ОСОБА_1 щодо укладення 10 договорів про надання послуг з ФОП ОСОБА_2 її сином, що стало наслідком одержання останнім додаткового доходу на загальну суму 12955 грн.

За постановою суду від 30.06.2021р. справа за протоколами під № 255-274 об`єднана в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що може, щось не зрозуміла, але жодного умислу на вчинення даних правопорушень не мала та вмінених правопорушень не вчиняла. Так, дійсно ОСОБА_2 є її сином, але ФОП ОСОБА_3 офіційний суб`єкт господарювання, який виконував всі умови договорів на належному рівні без мети отримання прибутку. Ніякої мети покращення ведення бізнесу сином не було, оскільки дійсною метою було забезпечення безперебійного функціонування офісної та комп`ютерної техніки, а ФОП ОСОБА_2 виконував всі роботи по мінімальних цінах, і його метою, було сприяння, їй, його матері, належним чином виконувати свої функціональні обов`язки. Отже, підписуючи, вказані договори, вона була впевнена, що створює належні умови для функціонування лікувального закладу, а ніякого умислу порушувати закон не мала. Також зазначила, що інших суб`єктів господарювання в смт Машівка, які б надавали аналогічні послуги не існує, а укладати угоди з суб`єктами господарювання за межами району було значно дорожче.

Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію ОСОБА_1 та пояснив, що в діях останньої відсутній реальний конфлікт інтересів, оскільки не знайшов свого підтвердження той факт, що вона мала бажання покращити підприємницьку діяльність свого сина, так як вартість наданих послуг ФОП ОСОБА_2 була значно нижчою, ніж пропозиції інших суб`єктів. Крім цього, в діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на майновий чи немайновий інтерес, що вплинуло на неупередженість прийнятих рішень, що повинно доводитись суб`єктом власних повноважень. Зокрема, ОСОБА_1 діяла лише в інтересах лікувального закладу, щоб забезпечити його безперебійне функціонування, а як свідчать надані стороною захисту документи, ФОП ОСОБА_2 послуги надані за значно нижчими цінами ніж іншими суб`єктами, зокрема у 2019 році по ціні 105 грн на заправку одного картриджа, в той час як пропозиції ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «СОЛВЕР-ТРЕЙД» в м. Полтаві були 170 та 180 грн, відповідно. Аналогічні докази і за 2020-2021 рік, що свідчить про відсутність майнового інтересу. Інший немайновий інтерес відсутній і в протоколах він не відображений (а.с. 241-249).

Прокурор вважав, що обставини викладені у протоколі знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак ОСОБА_1 необхідно визнати винною у вчиненні даних правопорушень і призначити стягнення у виді 200 та 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази у справі, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 30.12.2012 р. укладено контракт, а в наступному додаткові угоди №1 від 26.12.2017 р., №2 від 01.03.2018 р., №3 від 20.02.2019 р.,№4 від 16.03.2021 р. між Машівською районною радою та ОСОБА_1 за якими останню призначено на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Машівської районної ради, терміном на 5 р. з 01.01.2013 р. по 31.12.2017 р., а потім продовжено до 30 грудня 2022 р., а з 16.03.2021р. Машівську району раду замінено на Машівську селищну раду (а.с.143-149).

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КНП «Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (код 38487180) є Машівська селищна рада Полтавської області (а.с.177).

Відповідно до 1 Розділу Статуту КНП «Машівський Центр первинної медико-санітарної допомоги», затвердженого Рішенням третьої сесії Машівської селищної ради восьмого скликання від 22.12.2020 № 46/3-VIII, - комунальне некомерційне підприємство «Машівський Центр первинної медико - санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області (надалі Підприємство) є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством. Підприємство створене відповідно до рішення двадцять шостої сесії Машівської районної ради сьомого скликання від 19 грудня 2017 року № 339 «Про створення КНП Машівський районний центр первинної медико - санітарної допомоги Машівської районної ради Полтавської області» шляхом реорганізації (перетворення) юридичної особи публічного права Машівського Центру первинної медико - санітарної допомоги у КНП Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги Машівської районної ради Полтавської області. Майно Підприємства є комунальною власністю Машівської селищної ради Полтавської області.

Згідно з п.п. 1.3, 4.1 Статуту Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку та є юридичною особою публічного права (а.с.153).

Відповідно до п.п. 7.5.3., 7.5.7. Статуту головний лікар Підприємства представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших органах, у відносинах з іншими юридичними фізичними особами, підписує від його імені: документи та видає довіреності, укладає договори, відкриває в органах Державної казначейської служби України та установах банків поточні та інші рахунки. Користується правом розпорядження майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства та цього Статуту (а.с. 151-168).

За змістом п. 3.1, 3.4, 3.5 посадової інструкції головного лікаря, останній має право: діяти від імені центру, представляти інтереси закладу з господарсько-фінансових питань у відносинах зі структурними підрозділами, та іншими організаціями. Розпоряджатися матеріальними цінностями закладу у межах повноважень. У межах своєї компетенції підписувати та візувати документи (а.с. 169-171).

Підпунктом «а» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Отже, ОСОБА_1 як керівник КНП «Машівський ЦПМСД» є посадовою особою юридичної особи публічного права.

З примітки до ст.172-7 КУпАП вбачається, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, в період з 12.08.2019р. по 17.03.2021р. між КПН «Машівський ЦПМСД» в особі ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено ряд договорів на виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту офісної техніки, зокрема: 12.08.2019р. за № 141, 142 та 143 на суму 1050 грн кожен, 02.10.2019р. № 190 на суму 1050 грн, 18.02.2020р. № 10 на суму 2100 грн, 15.05.2020р. № 75 та 77 на суму 2300 грн кожен, 17.02.2011р. № 14 на суму 6500 грн, 09.03.2021р. на суму 390 грн, 17.03.2021р. № 23 на суму 80 грн.

На виконання зазначених договорів складені акти виконаних робіт та за платіжними дорученнями сплачені кошти, зокрема: за № 205 від 12.08.2019р. за договором № 143 кошти перераховані 13.08.2019р., за № 141 від 12.08.2019р. кошти перераховані 13.08.2019р., за № 143 від 12.08.2019р. за договором № 142 кошти перераховані 14.08.2019р.; за платіжним дорученням № 196 від 03.10.2019р. перераховані кошти за договором № 190; за дорученням № 55 від 19.02.2020р. перераховані кошти за договором № 10; за дорученням № 190 від 19.05.2020р. перераховані кошти за договором № 75; за дорученням № 166 від 19.05.2020р. перераховані кошти за договором № 77; за дорученням № 109 від 18.03.2021р. перераховані кошти за договором № 14 в сумі 2625, 00 грн та за платіжним дорученням № 29 від 18.02.2021р. 1260 грн; за дорученням № 83 від 11.03.2021р. перераховані кошти за договором № 23; за дорученням № 105 від 18.03.2021р. перераховані кошти за договором № 23 (а.с. 105-138).

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

За інформацією Відділу ДРАЦС у Полтавській області №10375/10706-13-21/05.2-40 від 14.04.2021 р., згідно актового запису про народження ОСОБА_2 його матір`ю є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка 05.11.1986р. вийшла заміж повторно та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.103-104).

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є ФОП та здійснює роздрібну торгівлю комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а також ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування (а.с.173).

Відповідно до абз.5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційним правопорушенням є - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналіз термінів, що містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний та існує, і він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, та така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Отже, для реального конфлікту інтересів необхідна наявність трьох об`єктивних компонентів: 1) приватний інтерес; 2) службове повноваження, представницьке повноваження; 3) протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Тому, під час притягнення особи за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів належить враховувати відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових повноважень.

В той же час, визначення змісту поняття «конфлікт інтересів» виходить з наявності таких обов`язкових ознак як: 1) конфлікт інтересів це суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями; 2) наявність такої суперечності може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Отже, у діях ОСОБА_1 мав місце конфлікт інтересів, оскільки вона: 1) будучи головним лікарем Машівського ПМСД уклала договори про надання послуг з ФОП ОСОБА_2 , який є її сином; 2) така суперечність могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття цих дій та рішень.

Таким чином, не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові повноваження можуть не суперечити один одному.

Але, при потенційному конфлікті інтересів існує обґрунтована ймовірність виникнення суперечності між приватним інтересом і посадовими обов`язками, а при реальному конфлікті інтересів така суперечність вже існує. Реальному конфлікту інтересів завжди передує потенційний конфлікт інтересів.

За наведених обставин можливо зробити висновок, що відмінність між потенційним і реальним конфліктами інтересів полягає в тому, що потенційний конфлікт інтересів - це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. При цьому, потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Отже, системний аналіз законодавства свідчить про те, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у майновому інтересі зумовленому сімейними стосунками, що полягало у покращенні ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 , який є її сином, шляхом отримання ним доходу від очолюваного ОСОБА_1 КНП «Машівський ЦПМСД».

За повідомленням заступника головного лікаря КНП «Машівський ЦПМСД» №261 від 02.06.2021 р. ОСОБА_1 про конфлікт інтересів Машівську районну раду та Національне агентство з питань запобігання корупції в період з 01.01.2019 р. по 05.04.2021 р. не повідомляла (а.с. 172).

Згідно повідомлення селищного голови Машівської селищної ради №547 від 18.05.2021 р., звернення від головного лікаря КНП «Машівський ЦПМСД» ОСОБА_1 про конфлікт інтересів за період з 01.01.2021 по 30.03.2021 р. не надходили (а.с. 180).

Щодо заперечень сторони захисту про відсутність у ОСОБА_8 умислу на вчинення вказаних правопорушень, а також того, що інші суб`єкти надають послуги з обслуговування комп`ютерної техніки за значно вищими цінами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 10, 11 цього Кодексу передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Правопорушення, передбачені ст. 172-7 КУпАП характеризуються умисною формою вини.

На спростовування наявності умислу в діях ОСОБА_1 на вчинення вказаних правопорушень та, відповідно, її винуватості стороною захисту були надані платіжні доручення, акти виконаних робіт та рахунки–фактури, що стосуються підписаних в період з 2019 по 2021 рік договорів про надання послуг між Машівським ПМСД та ФОП ОСОБА_2 , згідно яких вартість заправки картриджів становила 105 грн, а відновлення картриджу – 250 грн, в той час як за пропозиціями інших суб`єктів, зокрема: ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «СОЛВЕР-ТРЕЙД», які здійснюються свою діяльність у м. Полтаві (а.с. 231-232, 239-240), ними була встановлена ціна, щодо заправки картриджу в розмірі 170 та 180 грн, відповідно, а також 290 грн за відновлення картриджу (а.с. 219-240).

Суд, погоджується з доводами сторони захисту про те, що дійсно надана ФОП ОСОБА_2 ціна на вказані види робіт дійсно була нижчою, ніж запропонована вказаними вище суб`єктами, натомість зазначає, що склад правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП є формальним, для якого достатньо лише факту діяння, в той час як правопорушення з матеріальним складом, передбачають настання наслідків у вигляді шкоди.

З огляду на викладене не має правового значення для кваліфікації діянь особи за вказаними правопорушеннями відсутність недоліків за результатами проведення перевірки Державною аудиторською службою у 2018-2020 роках у діяльності Машівського ПМСД (а.с. 218).

Отже, аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт укладення договорів про надання послуг з 12.08.2019р. по 17.03.2021р. між ФОП ОСОБА_2 та КНП «Машівський ЦПМСД» свідчать про те, що у ОСОБА_1 , як головного лікаря вказаного медичного закладу був реальний конфлікт інтересів, оскільки: 1) вона мала приватний інтерес, зумовлений сімейними стосунками з ФОП ОСОБА_2 , який є її сином, що виразилося у бажанні покращенні ведення його підприємницької діяльності; 2) вказаний приватний інтерес суперечив її службовим повноваженням, оскільки вона наділена правом на прийняття рішень на укладення договорів із суб`єктами господарювання; 3) це вплинуло на об`єктивність та неупередженість рішень і дій ОСОБА_1 на укладення вказаних вище договорів, тобто вони реально зіткнулися з її службовими повноваженнями під час підписання нею відповідних договорів у будь-якому випадку.

Водночас суд вважає за необхідне виправити допущену в протоколах № 255-260 описку, де автором протоколу помилково відображено номера платіжних доручень за договорами від 12.08.2019р., зокрема; у протоколах № 255, 256 не вірно вказано номер платіжного доручення 205, замість 141; у протоколах № 257, 258 не вірно вказано номер платіжного доручення 141, замість 143; у протоколах № 259, 260 не вірно вказано номер платіжного доручення 143, замість 205 (а.с. 108-113), а відтак вказана помилка підлягає виправленню, шляхом уточнення вказаних відомостей в остаточній редакції обвинувачення.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адмінінстративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та ч.2 ст.172-7 КУпАП, як вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність суд не вбачає.

Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини та характер вчинення адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю 2 групи, її ставлення до вчиненого, зокрема те, що вона не заперечувала факт підписання договорів, але вказувала, що можливо, щось не зрозуміла, враховуючи кількість правопорушень, але те, що вони є тотожними дійшов висновку, що їй необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Відповідно до ч.6 ст. 30 КУпАП позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Отже, суд з огляду на вимоги вказаної норми, враховуючи те, що ОСОБА_1 є особою публічного права, тобто не виконує функцій держави чи місцевого самоврядування, її дії не спричинили матеріальних збитків, а тому суд не вбачає підстав для призначення їй додаткового стягнення на підставі ч.6 ст. 30 КУпАП.

На підставі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 30, 36, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Постанови виготовлено 13.07.2021р.

Суддя С.В.Кравець