Рішення № 98254508, 12.07.2021, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/807/21

2/530/326/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

12.07.2021 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Дем`янченка С.М., за участю секретаря Тараненко Т.І. розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Опішнянської селищної ради Полтавської області, третя особа департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-

в с т а н о в и в:

Позовна заява мотивована тим, що протягом 2010 року ОСОБА_1 провів самовільне будівництво нежитлової будівлі (офісу) "Літ-А" по АДРЕСА_1 за відсутності відповідного дозвільного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Будівництво нерухомого майна проведено власними силами позивача та за власні кошти. Рішенням двадцять дев`ятої сесії шостого скликання Опішнянської селищної ради від 18.07.2014 року позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови; для індивідуального гаражного будівництва загальною площею 0,0050 га, землі не надані у власність та користування в межах населеного пункту за адресою АДРЕСА_2 для передачі у власність. На підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію, права власності, індексний № 37856190 від 21.05.2015 року, за позивачем зареєстровано право приватної власності земельної ділянки площею 0,0050 га, кадастровий номер 5321355400:30:095:0008, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 641002453213 за адресою: АДРЕСА_1 . В зв`язку з тим, що цільове призначення земельної ділянки, - для будівництва індивідуальних гаражів, - не відповідало призначенню самовільно збудованої нежитлової будівлі (офіс), позивач звернувся до Опішнянської селищної ради із відповідною заявою про надання дозволу на зміну цільового призначення вищезазначеної земельної ділянки. Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Опішнянської селищної ради від 09.06.2017 року Позивачу було надано дозвіл на зміну цільового призначення та розробку проекту по зміні цільового призначення земельної ділянки загальною площею 0,0050 га, кадастровий номер 5321355400:30:095:0008 в межах населеного пункту за адресою АДРЕСА_1 із земель для будівництва індивідуальних гаражів на цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. На підставі Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.10.2020 р., номер витягу НВ-5316913942020, за позивачем змінено цільове призначення приватної земельної ділянки з кадастровим номером 5321355400:30:095:0008, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Після завершення будівництва та зміни цільового призначення земельної ділянки під забудовою відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної, інвентаризації об`єктів нерухомого майна фізична особа-підприємець ОСОБА_2 12 січня 2021 р. виготовив технічний паспорт інвентаризаційна справа № 1116-2021. Відповідно до наданої довідки ФОП ОСОБА_2 від 05.05.2021 р. загальна дійсна вартість нежитлової будівлі (офісу) становить 74 440 грн. Новозбудоване нерухоме майно відповідно до виготовленого техпаспорта складається з нежитлової будівлі (офіс) літ. «А» загальною площею 43,4 м2, основною площею 15,0 м2. Побудоване позивачем нерухоме майно повністю відповідає всім будівельним, санітарно-епідеміологічним, протипожежним, та іншим нормам, а також не порушує права суміжних власників. Земельна ділянка позивача згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-5316913942020 від 08.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0050 га, кадастровий номер 5321355400:30:095:0008 з відповідним цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, в особистій приватній власності і відповідно до кадастрового плану межує з гр. ОСОБА_3 , з усих інших сторін із землями загального користування Опішнянської селищної ради. Згідно повідомлення відділу містобудування, архітектури та цивільного захисту виконавчого комітету Опішнянської селищної ради від 14.04.2021 р. за № 13/07-22 самочинно збудована нежитлова будівля (офіс) літ. «А» відповідно техпаспорта № 1116-2021 від 12.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до зони громадського , обслуговування. Місце розташування самочинно збудованого об`єкта відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій". Згідно повідомлення AT «Полтавагаз» від 26.02.2021 р. за № 12/2457/П-601 встановлено, що нежитлова будівля (офіс) по АДРЕСА_1 газопроводу низького тиску та не порушує правил ПБСГ. Згідно повідомлення Зіньківської філії AT «Полтаваобленерго» за №14-01- 5/340 від 16.02.2021 р. самовільно збудована нежитлова будівля (офіс) по АДРЕСА_1 , побудована без порушень, охоронні зони передбачені Правилами охоронних мереж, затверджених Постановою КМУ № 209 від 04 березня 1997 року, не встановлювалися. Повідомленням Зіньківського PC Головного Управління ДСНС України в Полтавській області від 18.02.2021 р. за №20-57/24 зазначено, що відповідність самовільно збудованої нежитлової будівлі (офіс) на дотримання державних будівельних норм не відноситься да компетенції Зіньківського районного сектору, а покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації. Позивач листом від 02.02.2021 року за № б/н звернувся до департаменту ДАБІ у Полтавській області щодо прийняття в експлуатацію самочинно збудовану у 2010 РОЦІ нежитлову будівлю (офіс) літ, "А" по АДРЕСА_1 , без відповідного - документу, який дав право виконувати будівельні роботи. Листом Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області від 23.02.2021 р. за № 1016-1.20/2/21 позивачу відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. В зв`язку з вище викладеним позивач змушений був звернутися з позовом до суду в якому просив ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно ,а саме: нежитлову будівлю ( офіс) "Літ А", загальною площею 43,4 м 2,основною площею 15,5 м 2 ,що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20.05.2021 року відкрито провадження по справі ( а.с.39).

Ухвало суду від 09.06.2021 року призначено по справі судовий розгляд ( а.с.51).

В судове засідання учасники справи не з`явились, від них надійшли заяви в яких позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача територіальної громади в особі Опішнянської селищної ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, третя особа представник департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у судове засідання не з`явився надіслав до суду письмові пояснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, прийнявши до уваги заяви учасників справи, вивчивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Опішнянської селищної ради Полтавської області, третя особа департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Опішня Полтавської області (а.с.5). Відповідно до рішення двадцять дев`ятої сесії шостого скликання Опішнянської селищної ради від 18.07.2014 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови для індивідуального гаражного будівництва загальною площею 0,0050 га, землі не надані у власність та користування в межах населеного пункту за адресою АДРЕСА_2 для передачі у власність( а.с.12). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію, права власності, індексний № 37856190 від 21.05.2015 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності земельної ділянки площею 0,0050 га, кадастровий номер 5321355400:30:095:0008, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 641002453213 за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.14). Згідно рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Опішнянської селищної ради від 09.06.2017 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на зміну цільового призначення та розробку проекту по зміні цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0050 га, кадастровий номер 5321355400:30:095:0008 в межах населеного пункту за адресою АДРЕСА_1 із земель для будівництва індивідуальних гаражів на цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови ( а.с.15). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.10.2020 р., номер витягу НВ-5316913942020, за ОСОБА_1 змінено цільове призначення приватної земельної ділянки з кадастровим номером 5321355400:30:095:0008 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (а.с.16-17). Згідно повідомлення відділу містобудування, архітектури та цивільного захисту виконавчого комітету Опішнянської селищної ради від 14.04.2021 р. за № 13/07-22 вбачається, що самочинно збудована нежитлова будівля (офіс) літ. «А» відповідно техпаспорта № 1116-2021 від 12.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до зони громадського , обслуговування. Місце розташування самочинно збудованого об`єкта відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" ( а.с.21). Згідно повідомлення AT «Полтавагаз» від 26.02.2021 р. за № 12/2457/П-601 встановлено, що нежитлова будівля (офіс) по АДРЕСА_1 газопроводу низького тиску та не порушує правил ПБСГ ( а.с.22). Згідно повідомлення Зіньківської філії AT «Полтаваобленерго» за №14-01- 5/340 від 16.02.2021 р. самовільно збудована нежитлова будівля (офіс) по АДРЕСА_1 , побудована без порушень, охоронні зони передбачені правилами охоронних мереж, затверджених Постановою КМУ № 209 від 04 березня 1997 року, не встановлювалися ( а.с.23). З повідомлення Зіньківського PC Головного Управління ДСНС України в Полтавській області від 18.02.2021 р. за №20-57/24 вбачається, що відповідність самовільно збудованої нежитлової будівлі (офіс) на дотримання державних будівельних норм не відноситься да компетенції Зіньківського районного сектору, а покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації ( а.с.24). Згідно листа Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області від 23.02.2021 р. за № 1016-1.20/2/21 ОСОБА_1 відмовлено в прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та рекомендовано звернутися до суду ( а.с.26). З звіту ФОП ОСОБА_2 від 12.01.2021 року про проведення технічного обстеження будівництво нежитлової будівлі ( офіс) по АДРЕСА_1 вбачається, що за результатами проведення технічного обстеження об`єкта нежитлової будівлі ( офіс) по АДРЕСА_1 замовником якого є ОСОБА_1 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації (а.с.27-35).

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з п. 14. Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" На підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі. Частина 2 цієї норми передбачає особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно.

Виняток з загального правила набуття права власності на новостворене майно особою, яка його створила, передбачений, зокрема ч. 2 ст. 376 ЦК України.

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 30.03.2012 року. Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) при вирішенні позову про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України суд не повинен враховувати час передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, або укладення договору суперфіцию, у тому числі в період розгляду справи, оскільки такі дії свідчать про визнання за позивачем права на забудову з боку власника (користувача) земельної ділянки.

У п.п. 9, 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» (далі Постанова) роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Згідно з пунктом 12 вказаної Постанови у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність (абзац 3 п. 22 Постанови)

Відповідно до п. 14 Постанови на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

В силу ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належить земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що самочинно збудована нежитлова будівля (офіс) "Літ А", гараж-2, як було встановлено судом, придатний для надійної та безпечної експлуатації, тому суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позову

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376,381,392 ЦК України, п.п.14,18 Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", ст.12,13, 81, 210, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (офіс) "Літ А", загальною площею 43,4 м2, основною площею 15,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Суддя -