Постанова № 982544, 13.09.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2007 р.

№ 24/221

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Глос О.І.,

суддів :

Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю

“Холдингова компанія “Єдина будівельна”

на постанову

від 18.07.2007 року Київського апеляційного

господарського суду

у справі

№ 24/221

господарського суду

міста Києва

за позовом

ТОВ “Холдингова компанія “Єдина будівельна”

до

1. Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київреконструкція”;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Марго інвестбуд”;

3. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про

визнання недійсним договору та зобов’язання

вчинити певні дії

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача:

Ніколаєнко І.І. (довіреність від 26.02.2007р.)

від відповідача-1:

не з’явились

від відповідача-2:

від відповідача-3:

Фоя О.В. (довіреність від 11.09.2007р.)

Олійниченко І.В. (довіреність від 19.01.2007р. №158/9/10-107)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Смілянець В.В.) від 26.04.2007 року у справі № 24/221 позов задоволено; визнано недійсним договір про спільну діяльність № 1/06 від 03 березня 2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київреконструкція” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Марго інвестбуд”, з моменту його укладення; зобов’язано Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київреконструкція” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Марго інвестбуд” грошові кошти у розмірі: 1 600 000,00 грн. та повернути цінні папери на суму 11 530 000,00 грн., які були вкладом у спільну діяльність згідно договору про спільну діяльність № 1/06 від 03 березня 2006 року, а саме: простий вексель № 320003 03788 від 01 березня 2006р. емітентом якого є ТОВ “Марго інвестбуд”, на суму 3 000 000,00 грн.; простий вексель № 320003 03789 від 01 березня 2006р., емітентом якого є ТОВ “Марго інвестбуд”, на суму 3 000 000,00 грн.; простий вексель № 320003 03790 від 01 березня 2006р., емітентом якого є ТОВ “Марго інвестбуд”, на суму 3 000 000,00 грн.; простий вексель № 320003 03791 від 01 березня 2006р., емітентом якого є ТОВ “Марго інвестбуд”, на суму 2 530 000,00 грн.; зобов’язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва скасувати реєстрацію договору про спільну діяльність № 1/06 від 03 березня 2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київреконструкція” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Марго інвестбуд”, без затвердження Спостережною Радою ВАТ “Акціонерна компанія “Київреконструкція”, та зареєстрованого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, з моменту його реєстрації; зобов’язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва скасувати довідку про взяття на облік платника податків від 15 березня 2006 року № 37503/10/29-218 та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37119768 видане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 11 квітня 2006 року, з моменту їх видачі; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київреконструкція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Єдина будівельна” 28,30 грн. державного мита та 39,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Марго інвестбуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Єдина будівельна” 28,30 грн. державного мита та 39,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Єдина будівельна” 28,30 грн. державного мита та 39,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Зеленін В.О., судді –Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) від 18.07.2007 року рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2007 року у справі № 24/211 скасовано; прийнято нове рішення; в задоволенні позову відмовлено повністю; стягнуто з позивача на користь відповідача-1 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу та на користь відповідача-2 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 року та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2007 року, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме: п.3 ст.92, ч.2 п.2 ст.207 ЦК України, ст.74 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не надіслали.

Відповідач-2 не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників відповідачів, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 03 березня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київреконструкція” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Марго інвестбуд” було укладено договір про спільну діяльність № 1/06 (надалі за текстом –“Договір”), предметом якого є об’єднання своїх зусиль, та вкладів спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення наступної господарської мети: будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями і паркіногом на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Солом’янська, 17а, а також забезпечення продажу житла (квартир), приміщень та паркінгу в новозбудованому комплексі з метою, у майбутньому, одержання прибутку.

ТОВ “Холдингова компанія “Єдина будівельна” звернулося до суду з позовом про визнання Договору недійсним, обґрунтовуючи його тим, що Договір укладено з боку відповідача-1 головою правління ВАТ “Акціонерна компанія “Київреконструкція” з перевищенням наданих повноважень, що призвело до порушення прав позивача, як акціонера ВАТ “Акціонерна компанія “Київреконструкція”.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив із обґрунтованості позовних вимог.

Апеляційним судом рішення суду першої інстанції було скасоване з прийняттям нового рішення про відмову в позові із зазначенням, що голова правління ВАТ “Акціонерна компанія “Київреконструкція”, укладаючи Договір, діяв без перевищення повноважень; укладення спірного Договору не повинно було затверджуватись спостережною радою відповідача-1.

Касаційна інстанція вважає, що апеляційний суд прийняв вірне рішення про відмову позивачу в позові з огляду на таке.

Позивачем зазначено в позові, що укладення спірного Договору головою правління без затвердження спостережною радою відповідача-1 порушує його право на управління ВАТ “Акціонерна компанія “Київреконструкція”.

Проте така позиція ТОВ “Холдингова компанія “Єдина будівельна” є хибною, оскільки суперечить положенням рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес).

Під час розгляду цієї справи Конституційний Суд України зазначив, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорення чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Як випливає зі змісту ч.2 ст.202 ЦК України, спірний Договір є результатом дій двох осіб: відповідачів по справі.

Предметом договору, як встановлено судом першої інстанції та відзначено вище, було об’єднання зусиль відповідачів, та їх вкладів спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення господарської мети по будівництву житлового будинку з вбудованими приміщеннями і паркіногом, а також забезпечення продажу житла (квартир), приміщень та паркінгу в новозбудованому комплексі з метою, у майбутньому, одержання прибутку.

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київреконструкція” (яке є Стороною-1 за Договором) вносить як вклад у спільну діяльність: право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 17а та потрібна для будівництва комплексу, ділову репутацію, ділові зв’язки, професійні знання, надання робочої сили (у разі необхідності), надання при необхідності наукових співробітників, спеціалістів з необхідними навичками, освітою, знаннями, тощо.

Згідно до статті 12 Закону України “Про господарські товариства” та статі 25 Закону України “Про власність” акціонерне товариство є власником майна переданого йому засновниками і учасниками у власність, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, а акціонер є лише власником акцій.

Згідно з статтею 10 Закону України “Про господарські товариства” акціонери мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених зазначеним Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства, а також можуть мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Отже, в силу положень діючого законодавства позивач не має безпосередніх прав власника або користувача щодо вкладу відповідача-1 за спірним договором та безпосереднього впливу на здійснення відповідачем-1 господарської діяльності.

Законом (ст.ст.35-49 Закону України “Про господарські товариства”, ст.ст.159-161 ЦК України) визначені органи акціонерного товариства, через які діє акціонерне товариство, та, відповідно, через які в певному порядку акціонер реалізує свої права.

В зазначеному вище рішенні Конституційного Суду України зазначається, що легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів.

Відповідно до ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що спірний Договір не перешкоджав в реалізації права акціонера на управління акціонерним товариством. При цьому таким, що не ґрунтується на приписах законодавства, є ототожнення власних прав і інтересів акціонера з правами та інтересами самого акціонерного товариства.

Відсутність порушеного права позивача відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.1, 2 ГПК України є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, тому доводи позивача про невідповідність спірного договору положенням статуту та ЦК України касаційним судом відхиляються.

Стосовно зазначення в касаційній скарзі про не оголошення в апеляційній інстанції складу суду, який розглядав апеляційну скаргу позивача, то, навіть за умови доведеності такого, це не є підставою для висновку, що рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Холдингова компанія “Єдина будівельна” від 18.07.2007 року № 303-01 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 року у справі № 24/221 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 року у справі № 24/221 –без змін.

Головуючий-суддя

О.Глос

С у д д і

С.Бакуліна

Л.Рогач