Ухвала суду № 98253357, 12.07.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/10695/16-ц

н/п 6/766/404/21

УХВАЛА

з питання повороту виконання рішення

12 липня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про поворот виконання заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою у якій просила в порядку повороту виконання рішення суду ухвалити рішення яким поновити її право користування та право членів її сім`ї, ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення у вказану квартиру.

В обгрунтування заяви вказала, що вона разом з сім`єю донькою ОСОБА_3 та її неповнолітнім сином ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали у квартирі АДРЕСА_2 . Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року за позовом ОСОБА_2 ухвалено визнати її та членів її сім`ї такими, що втратили право користування спірною квартирою та виселити з нею із зняттям з реєстраційного обліку у Відділі реєстрації місця проживання. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27.06.2017 р. рішення залишено без змін. Але, не дочекавшись виконання рішення суду, в порядку, визначеному розділом VІ ЦПК України, ОСОБА_2 самовільно без постанови виконавчої служби, з групою невідомих осіб здійснили виконання рішення суду, увірвавшись до квартири, викинули її разом з сім`єю на вулицю, в результаті чого вони залишені без житла. Вказує, що оскільки постановою Верховного Суду від 02.09.2020 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову, вважає, що її попередні житлові права на користування спірною квартирою підлягають поновленню.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.03.2021 року заяву прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

Представником заявниці подано заяву про розгляд справи у відсутність, вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити.

Представником Корабельного РВ ДВС м. Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Інші особи в судове засідання не прибули, про причини не явки суд не повідомляли.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального Воєводина Ірина Миколаївна, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", виконавчий комітет Корабельної районної у м.Херсоні ради в особі служби у справах дітей про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про право власності відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та до малолітнього ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволено: визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 ; виселено без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з квартири АДРЕСА_2 , зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.05.2017 року внесено виправлення у вступну та резолютивну частину рішення суду від 29.03.2017 року, зокрема в частині того, що судом розглянуто не заяву представника позивача про забезпечення позову, а справу за відповідними позовами учасників.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27.06.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.08.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 27.06.2017 року залишено без змін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.10.2018 року скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2016 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.11.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 про відстрочення виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 18.04.2019 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року залишенобез змін.

Постановою Верховного Суду від 02.09.2020 року касаційну скаргу Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради в особі Служби у справах дітей задоволено частково. рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18.04.2019 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та до малолітнього ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18.04.2019 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального Воєводина Ірина Миколаївна, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", виконавчий комітет Корабельної районної у м.Херсоні ради в особі служби у справах дітей про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про право власності залишено без змін. Вирішено питання щодо судових витрат.

Відповідно ст. 444 ЦПК України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватись шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.ЦПК України встановлено декілька варіантів вирішення судом питання щодо повороту виконання, одним із яких є також прийняте рішення про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, відмовлення в позові повністю, задоволення позовних вимоги в меншому розмірі, при цьому таке рішення повинне бути прийняте за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3ст.444 ЦПК України).

У рішенні Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 02 листопада 2011 року по справі №1-25/2011 за конституційним зверненням військової частини А1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України, яке є обов`язковим для застосування на всій території України, роз`яснено, що особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо.

Також зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим рішенням). Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого рішення), та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням належного, безпідставного стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права, до яких в тому числі відноситься право власника на вимогу про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення.

Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом, у постанові від 23 січня 2018 року по справі №203/2612/13-ц.

Судом встановлено, що предметом, зокрема, зустрічного позову ОСОБА_2 були вимоги про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Тобто, предметом спору був захист порушеного немайного права, а відтак, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України зазначено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до ч.2 ст.109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Отже, майно, про яке йдеться в заяві, було реалізовано в ході примусових виконавчих дій шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням його переможця та отриманням останнім свідоцтва про право власності; в задоволенні позову в цій частині було відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову про визнання втратившими право користування, виселення та зняття з реєстраційного обліку відмовлено.

Постанова касаційної інстанції є підставою для поновлення реєстрації заявниці за попереднім місцем реєстрації, якщо заявниця була знята з реєстраційного обліку за скасованим касаційною інстанцією рішенням суду. Доказів зняття заявниці з реєстраційного обліку не надано. В разі безпідставної відмови у реєстрації заявниця не позбавлена права оскаржити таку відмову в судовому порядку.

Поворот виконання рішення суду (реституція) у даному випадку не є ефективним способом захисту, оскільки у даному випадку своє порушене право заявниця не позбавлена права захищати відповідно до ст. 16 ЦК України шляхом звернення до суду із самостійним позовом.

Поворот виконання рішення про виселення шляхом вселення у раніше займане приміщення неможливий і включає в себе абсолютно протилежну виселенню вимогу про вселення, яка може бути розглянута лише у позовному провадженні.

Ухвала в повному обсязі складена 12 липня 2021 року.

Керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389, 444 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) про поворот виконання заочного рішення - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус