Рішення № 98250676, 02.07.2021, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/841/21

Провадження № 2-а/648/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 4 Білозерського районного суду Херсонської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Адвокат Ігнатов Д.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції першого батальйону роти № 1 Гришаєва О.О. від 22 березня 2021 року серії ЕАН № 3953144 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу за порушення частини 6 статті 121 КпАП України; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення та стягнути з Департаменту патрульної поліції понесені позивачем судові витрати (судовий збір) у розмірі 454 грн за подання позову до суду.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до оскаржуваної постанови від 22 березня 2021 року серії ЕАН № 3953144 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 о 02 год. 16 хв. у місті Нова Одеса Миколаївської області по вулиці Центральній, 50, керував транспортним засобом «Seat Toledo» номерний знак НОМЕР_1 із неосвітленим номерним знаком в темний період доби, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху. За наслідками виявленого порушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Проте позивач з указаною постановою не погодився, посилаючись на те, що постанову було винесено із порушенням приписів статті 279 КпАП України, зокрема інспектор, складаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не оголосив, що ним розглядається адміністративна справа, яка саме справа і відносно кого; крім того не роз`яснив йому його права та обов`язки. Зокрема позивач вважає, що не вчиняв зазначеного правопорушення, оскільки номерний знак був належним чином освітлений. Окрім того, вважає, що його провина у скоєнні правопорушення жодними доказами не доведена: відеофіксацію правопорушення йому пред`явлено не було, також до постанови не долучено інших доказів правопорушення.

Ухвалою судді від 2 квітня 2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Крім того, відповідно до вимог статті 261 КАС України відповідачу було встановлено строк на подачу відзиву та пояснень на позовну заяву з дня отримання ухвали суду.

13 квітня 2021 року на адресу суду від представника відповідача - Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що вимоги статтей 278, 279 КпАП України при розгляді справи інспектором виконані, позивачу були роз`ясненні його права та обов`язки, останній також був ознайомлений на місці зупинки транспортного засобу з фіксацією порушення. Факт правопорушення підтверджується відеозаписом відеореєстратора зі службового автомобіля інспектора та відеозаписами з нагрудного відеореєстратора, постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень. Зауважив, що у справах про адміністративне правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (винесення постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються, оскільки в адміністративному юрисдикційному процесі використання таких доказів забезпечує його оперативність. Щодо оцінки доказів, то таку оцінку орган (посадова особа) здійснює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі викладеного вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, та такою, що не підлягає скасуванню.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що фабула правопорушення сформульована у постанові, не дає можливості встановити, за яке саме порушення Правил дорожнього руху позивач притягнутий до відповідальності. Крім того, відеофайли, які надані відповідачем разом із відзивом не відповідають вимогам допустимості, адже не засвідчені цифровим підписом як того вимагає статті 99 КАС України, а відтак такий електронний доказ не може бути прийнятий судом як допустимий.

Представник позивача у судове засідання не прибув, спрямував до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити повністю, розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, у відповіді на відзив просив справу розглянути без його участі.

Відповідно до частиини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд установив, що 22 березня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенантом поліції першого батальйону роти № 1 Гришаєвим О.О. винесено постанову серії ЕАН № 3953144 від 22 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КпАП України та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн, за те, що ОСОБА_1 о 02 год. 16 хв. у місті Нова Одеса Миколаївської області по вулиці Центральній, 50, керував транспортним засобом «Seat Toledo» номерний знак НОМЕР_1 із неосвітленим номерним знаком в темний період доби, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 6 статті 121 КпАП України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється

керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Відповідно до частини 6 статті 121 КпАП України, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Статтею 280 КпАП України, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху відповідними доказами.

До відзиву на позов відповідачем надано відеозапис відеореєстратора зі службового автомобіля інспектора та відеозаписами з нагрудного відеореєстратора (DVD-R, на якому містяться 5 (п`ять) відеофайлів, зокрема один з яких містить факт керування).

Як вбачається із цього відеозапису на виконання інспектором поліції вимог, передбачених статтями 268, 278 та 279 КпАП України, зокрема інспектор поліції представився; пояснив причину зупинки; роз`яснив права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності; ознайомив із змістом постанови та під підпис вручив; крім того, на місці зупинки на вимогу позивача надав у перегляд (відтворив) останньому відеозапис з відеореєстратора зі службового автомобіля.

Зазначений доказ суд визнає допустимим доказом з огляду на те, що про наявність такого доказу міститься посилання у оскаржуваній постанові (пункт 5 постанови серії ЕАН № 3953144 від 22 березня 2021 року).

В якості доказу порушення відповідачем при винесені постанови прав позивача, останній надав відеозапис на якому зафіксуовано шляхом відеозйомки номерного знаку автомобіля, яким він керував, при цьому такий запис здійснено камерою впритул до автомобіля, а не за 20 метрів, як зазначено в п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, а тому цей запис не приймається судом як належний.

З огляду на доводи заявленого позову, позивач заперечує скоєння ним адміністративного правопорушення, а незаконність винесеної постанови пов`язує виключно із порушенням поліцейським вимог, передбачених статтями 268, 278 та 279 КпАП України.

Суд також звертає увагу на те, що позивач у позові посилається на те, що інспектор поліції, складаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності не оголосив, що ним розглядається адміністративна справа, яка саме справа і відносно кого; не роз`яснив йому його права і обов`язки; не пред`явив йому відеофіксацію правопорушення; до постанови не долучив будь-яких інших доказів правопорушення. Однак, указане не відповідає дійсності, оскільки відповідачем доведено правомірність свого рішення (дії чи бездіяльності), про що об`єктивно свідчать відтворені відеофайли, долучені в якості доказів відповідачем до матеріалів справи.

При ухваленні рішення, суд враховує те, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і не може взяти до уваги доводи позивача щодо порушення його прав, допущених при накладенні адміністративного стягнення, оскільки ці доводи суперечать матеріалам справам.

Оцінив та дослідив усі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 72, 77, 90, 139, 243-244, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя: Сокирко Л.М.