Ухвала суду № 98250388, 12.07.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2692/21

2-а/583/51/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення без руху

"12" липня 2021 р. Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали адміністративного позовуОСОБА_1 до Охтирського районного відділу поліції ГУНП у Сумській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Охтирський відділ державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що вона 26.04.2021 року перебувала в приміщенні Охтирської міської ради, де за викликом юриста через службу 102 прибув працівник поліції ОСОБА_2 , який виніс відносно неї постанову за порушення карантинних обмежень за ч.2 ст.44-3 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в розмірі 255 грн., з чим вона не погоджується та просить зупинити виконання постанови серії ВАБ № 529183 від 26.04.2021 року, визнати її незаконною та скасувати та стягнути на її користь матеріальну та моральну шкоду.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАСУ в позовні заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вищезазначеної норми позивачкою не вказано повного найменування відповідачів, не вказано код ЄДРПОУ Охтирського районного відділу поліції ГУНП у Сумській області , а також не вірно зазначено назву третьої особи, не вказано код ЄДРПОУ.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАСУ в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Так, ОСОБА_1 просить стягнути на її користь моральну та матеріальну шкоду, однак в позовній заяві не зазначено її конкретний розмір, не викладені обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, із зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину.

Крім того, позивачка не зазначає з кого конкретно необхідно стягнути матеріальну та моральну шкоду.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

У постанові від 18.03.2020 року (провадження № 11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права вказала, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру, в даному випадку відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відповідно до п.3.1 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Законом України "Про судовий збір" для визначення наявності підстав для звільнення особи від сплати судового збору визначено 5-ти відсотковий розмір річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими,дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Заявляючи вимогу про звільнення від сплати судового збору позивачкою до позовної заяви не додано жодних належних і беззаперечних доказів, що свідчать про обставини, котрі підтверджують тяжке матеріальне становище заявниці, що надало б суду можливість прийняти законне та вмотивоване рішення про звільнення від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання позивачки слід відмовити за необґрунтованістю.

При цьому суд зазначає, що додану до клопотання довідку про доходи, суд не бере до уваги, оскільки нею не підтверджується тяжке матеріальне становище позивачки.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір у сумі 454 грн. на рахунок: отримувач коштів ГУК Сум.обл/Охтирська МТГ/22030101, рахунок отримувача UA278999980313121206000018538, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) 22030101 судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за позовом (ПІБ чи найменування), Охтирський міськрайонний суд Сумської області, пункт 3.1 - за вимогу про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, та сплатити 1 % від ціни позову визначивши розмір моральної та матеріальної шкоди, про що надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропущення зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Позивачка просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2021 року, звернулася до суду 09.07.2021 року, клопотання про поновлення строку не надано, доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом суду не надано.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому залишення позовної заяви без руху для того, щоб позивач усунула вказані вище недоліки, не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.

З огляду на викладене вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати позивачці усунути вказані недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Охтирського районного відділу поліції ГУНП у Сумській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Охтирський відділ державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без руху.

Позивачці усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко