Ухвала суду № 98250258, 12.07.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/6303/21

Провадження № 2-а/591/108/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року м.Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Лисянський П.Л. звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.05.2021 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, за змістом якої вона 04.05.2021 перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово недіючий пункт пропуску Державного кордону «Маринівка». Перетин нею кордону був зумовлений необхідністю проходження медичного обстеження.

При складанні постанови інспектор прикордонної служби майстер-начальник 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Юнаківка» (тип Б) Сумського прикордонного загону Скляр С.А. не з`ясував обставини дій громадянки ОСОБА_1 щодо перетину державного кордону зі сторони РФ 16.05.2021 року, не надав можливість ОСОБА_1 надати пояснення щодо її дій стосовно перетину кордону зі сторони РФ, які були викликані крайньою необхідністю. При складанні постанови позивач не була ознайомлена з жодним доказом, який би встановлював наявність адміністративного правопорушення, вона була позбавлена можливості скористатись правовою допомогою. Заявляла клопотання про відкладення розгляду справи та надання їй можливості скористатися безоплатною правовою допомогою.

Була змушена приїхати в Україну з ОРДЛО через РФ у зв?язку з необхідністю проведення медичного обстеження, оскільки на тимчасово окупованій території неожливо отримати кваліфіковану медичну допомогу. Неодноразово зверталася до представників окупаційної влади у м. Донецьку з вимогою пропустити її, але дозволу не отримала, у зв?язку з чим була вимушена 04.05.2021 здійснити перетин державного кордону тимчасово окупованої території України до Російської Федерації.

Вважає постанову протиправною, оскільки у його діях відсутня вина – обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення. Зважаючи на незаконність постанови, яка прийнята за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення, просить скасувати постанову №068173 від 16.05.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладення штрафу в сумі 1700 грн.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 25.05.2021 направлено справу за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15.06.2021 відкрито спрощене провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позову наяву відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що на момент скоєння правопорушення позивачем пункт пропуску «Маринівка» був закритий та міжнародний рух там припинений. Позивач не був обмежений у праві звернутися засобами електронного зв?язку на адресу адміністрації Держприкордонслужби України для отримання дозволу на в`їзд/виїзд з тимчасово окупованої території і перетнути державний кордон на тимчасово окупованій території відповідно до положень Закону України «Про прикордонний контроль». Правопорушення, вчинене позивачем, не є таким, що вчинено у стані крайньої необхідності відповідно до ст. 18 КУпАП. Позивачем не надано доказів того, що її дії були пов`язані саме з цими обставинами. Просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач проживає на території м.Горлівка Донецької області (а.с. 12), тобто у населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Постановою від 16.05.2021 №068173, складеною інспектором прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Юнаківка» (тип Б) Сумського прикордонного загону, визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 04.05.2021 у пункті пропуску «Маринівка», який непідконтрольний органам влади України, здійснила виїзд з території України на територію РФ, чим порушила вимоги п.3 «Порядку в`їзду, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і в`їзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого Постановою КМУ №815 від 17.07.2019, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП(а.с. 9).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців назва юридичної особи відповідача - Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321759) у зазначеному реєстрі – Військова частина 9953.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З пункту 3 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року за №815, вбачається, що в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Згідно ст. 222-1 КУпАП органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в`їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема,ст. 204-2 КУпАП(у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови став встановлений органами ДПС факт порушення позивачем порядку перетину державного кордону України з тимчасово окупованої території України.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, які доводиться шляхом надання доказів.

В матеріалах справи відсутні будь-які достовірні і достатні докази наявності в діях позивача того складу адміністративного правопорушення, який вказано в оскаржуваній постанові. Зокрема, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач перетнув державний кордон України саме в той спосіб та в тому місці (в пункті пропуску «Маринівка»), які вказані у оскаржуваній постанові. Посилання в постанові на те, що позивач визнав вчинення правопорушення, суд не бере до уваги, оскільки одного визнання вини позивачем було б недостатньо для встановлення в його діях ознак адміністративного правопорушення, адже оскарживши постанову у справі про адміністративне правопорушення позивач фактично відмовився від визнання своєї вини.

Сам факт визнання позивачем вини у скоєнні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів, і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 8 липня 2020 року по справі № 177/525/17.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності. Тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Склад правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, або з необережності, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

За твердженням позивача 04 травня 2021 року з боку тимчасово окупованої території України усі контрольно-пропускні пункти не працювали. Вказана обставина не спростована відповідачем та на спростування не надано доказів. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність вини позивача, як обов`язкової складової складу адміністративного правопорушення, у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів факту порушення позивачем Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №815 від 17.07.2019 року, та наявності вини позивача у вчиненні правопорушення.

Суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно позивача, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

На підставі ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 6-7, 8, 9, 72-79, 90, 139, 229, 241-246, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову від 17 березня 2021 року №068722 Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1700 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9953) (пров. Громадянський, буд. 1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 14321759) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Ніколаєнко