Ухвала суду № 9825017, 02.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року справа №2а-788/08/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А., суддів: Геращенко І.В. Попова В.В.

при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С

за участю представників сторін:

від позивача Шутов Р.М. за довір.

від відповідача Толстолуцької М.М., Кочкаров В. В. за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі № 2-а-788/08/0570 за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомленьрішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Державне підприємство «Артемвугілля» звернулось до суду з позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції (надалі Горлівська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі № 2-а-788/08/0570 позовні вимоги ДП «Артемвугілля» задоволені частково, а саме визнані протиправними податкові повідомлення-рішення: № 0000222340/3, прийняте Горлівською об'єднаною державної податковою інспекцією 23.10.2007 р., про визначення Державному відкритому акціонерному товариству „Шахта імені А.І. Гайового" податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 14695574,10 грн., в тому числі, за основним платежем - 8189397 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6506177,10 грн.; № 0000232340/3, прийняте Горлівською об'єднаною державної податковою інспекцією 23.10.2007 р., про визначення Державному відкритому акціонерному товариству „Шахта імені А.І. Гайового" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195954 грн., в тому числі, за основним платежем - 130630 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65315 грн.; № 0000242340/3, прийняте Горлівською об'єднаною державної податковою інспекцією 23.10.2007 р., про визначення Державному відкритому акціонерному товариству „Шахта імені А.І. Гайового" податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в загальному розмірі 26667,48 грн., в тому числі, за основним платежем - 22103,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4564,08 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з винесеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати частково, а саме в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Артемвугілля» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: № 0000222340/3 від 16.05.07 р., № 0000232340/3 від 16.05.07 р. та № 0000242340/3 від 16.05.07 р. В інший частині постанову суду просить залишити без змін. Відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції, при винесенні постанови, норм матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, проти чого у судовому засіданні та в письмових запереченнях на апеляційну скаргу заперечував позивач, який просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає її законною та обгрунтованою.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що Позивач - ДП «Артемвугілля» є юридичною особою згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 19.02.2003 р., серії А00 № 298084 та включений до ЄДРПОУ за № 32270533, є правонаступником Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта імені А.І. Гайового", державна реєстрація припинення якого проведена 02.12.2009 р. на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 25.10.2006 р. № 511.

28.04.2007 р. відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка ДВАТ „Шахта імені А.І. Гайового" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 01.03.2007 р., за наслідками якої складений акт № 907-23-3/00175490 (далі «акт перевірки»).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 6.1 ст. 6, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"; п 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість"; п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 р. № 115, п. 5.5 ст. 5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом комітету України з питань геології та використання надр та ДПА України № 105/309 від 23.06.1999 р.

За наслідками перевірки відповідачем 16.05.2007 р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000222340/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 14790887,70 грн., в тому числі, за основним платежем - 8242349 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -6548538,70 грн.

- № 0000232340/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195945 грн., в тому числі, за основним платежем - 130630 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65315 грн.

- № 0000242340/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в загальному розмірі 26667,48 грн., в тому числі за основним платежем - 22103,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -4564,08 грн.

ДПА у Донецькій області було скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000222340/0 від 16.05.2007 р. в частині 52952 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 42361,60 грн. - штрафних санкцій, інші податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

23.10.2007 р. за наслідками апеляційного узгодження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000222340/3, № 0000232340/3, № 0000242340/3, які й оспорюються позивачем.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткову неправомірність податкових повідомлень-рішень з наступних мотивів.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 23.10.2007 року № 0000222340/3 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 14790887,70 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2006 р. в справі № 20/167 з ДВАТ „Шахта імені А.І. Гайового" стягнуто на користь ДП „Укренерговугілля" 38910724,55 грн. боргу за спожиту електричну енергію, реактивну електричну енергію, пеня, судові витрати. Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2007 р. зазначене рішення скасоване, справа передана на новий судовий розгляд. Рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.2008 р. припинено провадження в справі за позовом ДВАТ „Укренерговугілля" до ДП „Артемвугілля" (правонаступник ДВАТ „Шахта імені А.І. Гайового") про стягнення суми боргу в розмірі 38932418,21 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України - у зв'язку з відсутністю предмету спору. Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2009 р. відмовлено ВАТ „Укренерговугілля" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги на рішення суду від 17.09.2008 р.

На думку відповідача, позивачем порушені вимоги п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем не включена сума непогашеної кредиторської заборгованості по ДП „Укренерговугілля" в розмірі 38932418,21 грн. до валового доходу у 3 кварталі 2006 р., що призвело до заниження податку на прибуток в 3 кв. 2006 р. на суму 8242349 грн. та завищено відємне значення обєкту оподаткування за І кв. 2007 р. в сумі 3634484 грн.

Колегія суддів вважає такі висновки перевіряючих необґрунтованими.

Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості визначається ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону в редакції Закону України № 349-ІУ від 24.12.2002 р. визначено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а)або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б)або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Отже, законодавець пов'язує обов'язок покупця щодо збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості з визнанням такої заборгованості у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса.

У випадку з позивачем, такі обставини відсутні, враховуючи, що остаточне рішення щодо стягнення заборгованості, судом не було прийнято.

Крім того, матеріалами справи, а саме випискою з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», станом на 28 листопада 2005 року, підтверджується, що ДВАТ «Шахта ім. А. І. Гайового» є учасником розрахунків згідно цього Закону.

Вказаним законом визначено, що для платників податків учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (п. 22.31 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Норми статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Посилання податкового органу на ненадання позивачем будь-яких відомостей стосовно того, що позивач є учасником розрахунків, визначених цим законом безпідставні, оскільки під час перевірки та до прийняття рішення відповідач повинен був зясувати та перевірити всі необхідні умови для визначення податкових зобовязань, внаслідок допущених порушень. Відповідачем не надано доказів отримання від посадових осіб позивача письмових пояснень стосовно вказаного порушення.

Враховуючи зазначене, наявність відповідного порушення не доведено податковим органом.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 23.10.2007 року № 00000232340/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195945 грн. та порушення позивачем п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

На думку відповідача позивач безпідставно не включив до обсягу продаж товарів вартість безоплатно виданого вугілля працівникам вугільної промисловості та непрацюючим пенсіонерам, які мають стаж роботи на підприємствах галузі не менш як 10 років на підземних роботах або не менш як 20 років на поверхні в сумі 653150 грн., чим були порушені вимоги п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача помилковим з огляду на наступне.

Статтею 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначена база оподаткування, згідно п. 4. 2 якої встановлено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначені обєкти оподаткування, а саме, поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Отже, визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість законодавець пов'язує з поставкою товарів (робіт, послуг) у випадках, визначених цим Законом.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що безоплатна передача вугілля робітникам та пенсіонерам не є обєктом оподаткування податком на додану вартість.

Судом першої інстанції вірно проведено аналіз фактичних обставин справи щодо не відповідності безоплатно наданого вугілля ознакам безоплатно наданих товарів у розумінні пункту 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У ст. 43 Гірничого закону України передбачений обовязок підприємств з видобутку вугілля та вуглебудівних підприємств безоплатно надавати вугілля певним категоріям осіб на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором.

Тобто, безоплатне надання працівникам і пенсіонерам вугілля на побутові потреби є лише соціальною гарантією цих осіб. Позивач в даному випадку позбавлений можливості визначити умови надання цього вугілля і, як наслідок, доходів від його відчуження не отримує.

Таким чином, відсутні підстави вважати відносини між вугільним підприємством та працівниками (пенсіонерами), як відносини направлені на отримання доходу тому відсутні підстави для донарахування відповідачем податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки зазначене вугілля надане в межах виконання соціальних гарантій працівників гірничих підприємств.

За таких умов, відповідач неправомірно визначив позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість та застосував штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2007 року № 00000232340/3 в загальному розмірі 195945 грн.

Стосовно заниження позивачем суми збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 22103,41 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. № 115, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.

Пунктом 12 Порядку та пунктом 3.3 Інструкції передбачено, що збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток корисних копалин, видобуток яких є технологічно вимушеним, у зв'язку з видобутком інших корисних копалин, які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 05.05.1997 р., основні корисні копалини і компоненти - це корисні копалини і компоненти, що визначають промислове значення родовища, надра його промислового використання і назву. Супутні корисні копалини і компоненти - це корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюються разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини.

ДВАТ „Шахта імені А.І. Гайвого" мало спеціальній дозвіл на користування надрами № 1831 від 08.04.1999 р. вид користування надрами - видобування кам'яного вугілля, корисні копалини: основний - вугілля, супутні - германій, метан, дренажні води.

Згідно експертного висновку Державного Макіївського науково-дослідного інституту (а.с. 100), вилучення газу метану з розробляємого вуглеводного масиву на шахті не є видобутком корисних копалин, які залягають супутньо з вугіллям, а є засобом дегазації гірських виробіток, обов'язковим засобом безпеки, тобто, невід'ємною частиною технологічного процесу.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вилучення газу метану під час видобутку вугілля позивачем є технологічно вимушеним, а тому збір за виконані геологорозвідувальні роботи з отримання метану справляться не повинен. Внаслідок чого визначення позивачу податкового зобовязання з цього збору та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі № 2-а-788/08/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі № 2-а-788/08/0570 за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомленьрішень №0000222340/3 від 23.10.2007 р., №0000232340/3 від 23.10.2007 р., №0000242340/3 від 23.10.2007 р., - залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені у судовому засіданні 02 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 07 червня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийС. А. Малашкевич

СуддіІ. В. Геращенко

В.В. Попов