
465/3370/15-а
2-а/465/72/21
РІШЕННЯ
Іменем України
01.07.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Кузя В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Беньо М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та скасування рішень суб`єкта владних повноважень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.05.2015р. заступником директора департаменту - начальником інспекційного відділу у м. Львові Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області винесено постанову №1г/52-ф/пз у справі про адміністративне правопорушення, якою на нього, позивача, накладено штраф в розмірі 15 300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень 00 коп. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96-1 КУпАП. Зазначає, що йому, позивачу, інкриміновано розроблення та передача замовнику ПП «Піраміда» проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «готель з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно - оздоровчого центру по АДРЕСА_1 » ПП «Піраміда» з порушенням вимог законодавства. Вказує на те, що відповідачем не надано підтверджень наявності складу правопорушення в інкримінованих йому, позивачу, діях, а саме відсутності об`єктивної сторони - вчинення дій, які б посягали на суспільні відносини, які охороняються та зазначені у ч.1 ст.96 КУпАП, а також суб`єктивної сторони правопорушення - вини, мотивів та мети.
Матеріали справи поступили до Франківського районного суду м. Львова 22.05.2015 та відповідно до ухвали від 27.05.2015 призначені до розгляду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями , справу передано для розгляду судді Гулієвій М.І.
15 травня 2019 року відбувся повторний авторозподіл справи та на підставі розпорядження керівника апарата справу передано для розгляду судді, визначеному у порядку, передбаченому ст. 31 КАС України.
Судова справа прийнята до провадження суддею Кузем В.Я. з урахуванням рішення зборів суддів Франківського районного суду м. Львова від 25 липня 2019 року, яким підтверджено рішення від 13.05.2019 року.
В матеріалах справи міститься заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за безпідставністю. Зазначає, що перевірка об`єкту була проведена у відповідності до вимог законодавства. Припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності винесені правомірно, а позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували ці обставини.
До матеріалів справи учасниками судового процесу долучені постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. у справі №813/2684/15, та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016р. у справі №876/8501/16.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, звернув увагу на те, що є судове рішення, яке набрало законної сили, предметом розгляду в якій був розглядуваний спір, який вирішений по суті.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, звернув увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, заявлених позивачем.
В чергове судове засідання сторони не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою заступника директора департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області - начальника інспекційного відділу у м. Львові Полюги З.М. №1г/52-ф/пз від 14.05.2015р. позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 15 300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень 00 коп. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 - працівник ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» як головний архітектор проекту будівництва - готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно - оздоровчого центру на АДРЕСА_1 розробив та передав замовнику ПП «Піраміда» проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва - готель з вбудованими приміщеннями ресторану тафізкультурно - оздоровчого центру на АДРЕСА_1 з порушенням вимог, передбачених п.3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», абз. 3 ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі».
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ч.1 ст.7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Закон України «Про архітектурну діяльність» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, є законом, який визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Згідно цього закону, проект - документація для будівництва об"єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об"ємно - планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об"єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, позивач - ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваної постанови з накладенням штрафних санкцій працював в ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» на посаді головного архітектора.
Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», архітектор є суб`єктом архітектурної діяльності, який бере участь, зокрема, в підготовці проектної документації для будівництва.
П.2 ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В матеріалах справи міститься постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року в адміністративній справі №813/2684/15, залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року в адміністративній справі №876/8501/16, згідно якої у задоволенні адміністративного позову ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємства «Піраміда», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування припису, постанови та наказу відмовлено повністю.
Даними судовими рішеннями встановлено, що ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» розроблено та передано замовнику ПП «Піраміда» проектну документацію для виконання робіт на обєкті будівництва готель з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру по АДРЕСА_1 з порушенням вимог законодавства (передачу документації оформлено 20.11.2014 року, накладна №123). Під час розроблення ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» (під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_1 ) проектної документації на будівництво ПП «Піраміда» готелю з будованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на АДРЕСА_1 зазначеною вище проектною організацією було здійснено визначення тривалості інсоляції квартир оточуючих існуючих будинків житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно загального висновку, інсоляція квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 не відповідає нормі тривалості інсоляцій. Під час розроблення ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» проектної документації (під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_1 ) не забезпечено нормативну кількість машиномісць для паркування автотранспорту (в складі ділянки), для потреб вищевказаного проектованого обєкта, що є порушенням вимог передбачених п.3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень», абз.3 ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність, п.5.5; п.5.9; п.5.11; п.5.12 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі».
Колегія суддів дійшла висновку, що при складанні оскаржуваного наказу, припису та постанови зокрема: - наказ №242 від 07.04.2015 року «Про проведення позапланової перевірки» в частині що стосується Державного підприємства «Державний інститут проектування міст «Містопроект»; - припис №10/04-г/3 від 23.04.2015 року про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; - постанова №1г/10пз/1013-6/2050-15 від 12.05.2015 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач діяв виключно в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, відтак, в суду немає жодних підстав для визнання оскаржувальних наказу, припису та постанови протиправними та їх скасування.
Ч.3 ст.26 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства.
Зважаючи на викладене, судом встановлено, що за вчинення адміністративного правопорушення, яке інкримінується позивачу, вже було притягнено винних осіб до відповідальності, зокрема Державне підприємство «Державний інститут проектування міст «Містопроект». Спірні правовідносини вже були предметом розгляду іншого суду, а отже обставини вчинення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення є встановленими та не потребують доказування.
Відтак, наведені доводи ставлять під сумнів справедливість провадження про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Матеріалами справи не встановлено, а відповідачем не доведено обґрунтованості накладення адміністративного стягнення додатково на позивача. Для спростування доводів позову і підтвердження вини безпосередньо позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом, суду не надав.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач не ставить питання та не наполягає на розгляді справи в частині судових витрат, а тому такі судом не досліджуються.
На підставі наведеного, керуючись статтями 55, 62 Конституції України, статтями 9, 72-74, 77, 139, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішень суб`єкта владних повноважень - задоволити.
Постанову №1г/52-ф/пз у справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2015р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96-1 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Згідно зі ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач 1: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, код ЄДРПОУ 37471912);
відповідач 2: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (м. Львів, вул. Генерала Чупринки 71).
Суддя В. Кузь
Судове рішення № 98250139, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 01.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/3370/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: