Ухвала суду № 98249545, 12.07.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.07.2021

Справа № 320/4587/18

Провадження № 1-кп/937/115/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«12» липня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

судді – Колодіної Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Арифової Л.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Щербини О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 (в дистанційному режимі),

захисника обвинуваченого адвоката - Ненашевої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140000577 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 12018080140000577 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судове засідання з`явилися прокурор Щербина О.О., захисник обвинуваченого – адвокат Ненашева Я.В.

Обвинувачений ОСОБА_1 приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 червня 2021 року клопотання прокурора від 29 червня 2021 року задоволено частково міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено до 12 липня 2021 року включно (до наступного судового засідання).

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обрана раніше міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 12 липня 2021 року. На час проведення судового розгляду у кримінальному провадженні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не відпали, а тому слід продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, але не більше 60 днів.

Захисник обвинуваченого – адвокат Ненашева Я.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що прокурором жодним чином не доведено та необґрунтовано існування ризиків, на які він посилається в клопотання. Крім того, прокурор також не надала жодного доказу на підтвердження існування ризиків того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів суду, або може вчинити нове кримінальне правопорушення. У зв`язку з викладеним захисник обвинуваченого – адвокат Ненашева Я.В. просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд розглянувши питання щодо доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_1 дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 20-5 Розділу XI Перехідних положень КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Члену колегії – головуючому судді Редько О.В. надано 12 липня 2021 року вихідний день за раніше відпрацьований час, у зв`язку із чим питання продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 20-5 розділу XI Перехідних положень КПК України підлягає вирішенню суддею колегії суддів, оскільки справа розглядається колегіально.

В обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя серед іншого посилався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, являється особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та наявні такі ризики як те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Обставини, на які посилався слідчий суддя при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суттєво не змінилися, тому суд вважає що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, являється особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, офіційно не працевлаштований, може вплинути на свідків та потерпілу, у судовому засіданні не допитані усі свідки.

Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Також, відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, а саме вчинення умисного вбивства, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за яке передбачено покарання в тому числі й довічне позбавлення волі, в цьому полягає суспільний інтерес.

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим незаконний вплив на потерпілу, свідків, ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.

На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є й забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров`я.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Що стосується ризиків, то на думку суду наявний обґрунтований ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що можливість призначення покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі, в тому числі й довічне позбавлення волі, його сімейний стан, відсутність офіційного місця роботи. може викликати загрозу втечі обвинуваченого, про що також викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Отже, на підставі вищевикладеного слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не приймає доводи захисника та обвинуваченого щодо звільнення його з-під варти, або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Також суд вважає, що дійсно сама по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але станом на день розгляду справи продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілу, та більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.

Таким чином, згідно з вимогами ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора. Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки прокурором доведено, що обвинуваченому обґрунтовано оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили свого існування, а тому для запобігання ризиків, передбачених ст.177 ч.1 КПК України, вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 09 вересня 2021 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Щербини О.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Термін запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, у вигляді тримання під вартою, продовжити строком на 2 місяці (60 діб), тобто з 12 липня 2021 року по 09 вересня 2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Колодіна Л.В.