Ухвала суду № 98249270, 12.07.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/5462/21

2з/303/10/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

09.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме вбудовані приміщення, розташовані на 2- му поверсі літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 268,2 кв.м., номер об`єкта в РПВН: 10066460 та заборонити здійснювати будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.

Заяву мотивує тим, що він має намір звернутись до Мукачівського міськрайонного суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна.

Зазначає, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.07.2021 року йому стало відомо, що 07.07.2021 року було здійснено відчуження належному йому на праві приватної власності нерухомого майна, а саме вбудованих приміщень, розташованих на 2- му поверсі літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 . Відчуження вказаного приміщення було здійснено продавцем ТОВ «Діджи Фінанс» як іпотекодержателем на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна. Однак вказує, що продаж нерухомого майна було здійснено ТОВ «Діджи Фінанс» ТОВ «Міромір Груп» без будь-якого погодження з іпотекодавцем. А тому він має намір оскаржувати зазначені дії ТОВ «Діджи Фінанс».

Зазначає, що якщо заходи забезпечення позову не будуть вжиті, то в такому випадку це може спричинити порушення прав та інтересів позивача до вирішення спору по суті та набрання законної сили рішенням суду по справі, а саме існують ризики, що володілець майна ТОВ «Міромір Груп» зможе здійснити відчуження нерухомого майна іншій особі.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії; (пункт 1,2 частини першої статті 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Установлено, що предметом позову, з яким заявник має намір звернутись до суду, є визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна. Тобто даний спір за своєю сутністю є спором щодо права вланості на спірне майно та відновлення права позивача на спірне нерухоме майно.

Як зазначено у роз`ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 цієї Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчилися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У даній справі позивач має обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження нерухомого майна новим власником, що, безумовно, утруднить виконання можливого рішення суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна.

Тому без вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може бути істотно ускладнено ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи викладене, суд, приходить обґрунтованого висновку про те, що запропонований заявником вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є співмірним із позовом, з яким він має намір звернутись, оскільки відповідає предмету позову.

Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Приймаючи до уваги доводи, викладені в заяві, вивчивши надані матеріали, а також зважаючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду в справі, суд вважає за можливе задоволити заяву про забезпечення позову, а саме накласти арешт на вищевказане нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме вбудовані приміщення, розташовані на 2- му поверсі літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 268,2 кв.м., номер об`єкта в РПВН: 100066460 та заборонити здійснювати будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Роз`яснити заявнику, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2021 року.

Головуюча О.В.Гутій