Ухвала суду № 98248939, 12.07.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/3166/21

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.07.2021 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартишева Т. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про надання дозволу на в`їзд/виїзд неповнолітньої дитини на/з тимчасово окуповану територію України та за кордон без згоди батька до досягнення дитиною повноліття, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2021 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про надання дозволу на в`їзд/виїзд неповнолітньої дитини на/з тимчасово окуповану територію України та за кордон без згоди батька до досягнення дитиною повноліття.

За даним позовом позивачка просить:

- надати їй, ОСОБА_1 , дозвіл, без згоди батька ОСОБА_2 на багаторазові тимчасові в`їзди/виїзди з/на тимчасово окупованої території, їх переміщення вздовж лінії зіткнення в межах Донецької та Луганської областей (територія проведення операції Об`єднаних сил, на тимчасово окуповану територію України), на отримання паспорту громадянина України, закордонного паспорту, на отримання візи, на багаторазовий виїзд за кордон України до усіх країн світу, у тому числі країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Австралії, Арабської республіки Єгипет, Туреччини, Російської Федерації, Білорусії, Грузії, Ізраїлю неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі його матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або уповноваженій нею особи протягом строку з 06 липня 2021 року до його повноліття;

Одночасно, у даній позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення по справі.

Вважаю, що даний позов подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.

Таким чином, відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» судовий збір за подання вказаного позову складає 908 грн. (2270 грн. х 0,4).

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір підлягає сплаті за подання даного позову на розрахунковий рахунок UA438999980313151206000005692, отримувач коштів – Донецьке ГУК/Костянтинів.МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Як вбачається з позову ОСОБА_1 , стороною позивача заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до винесення рішення суду, у зв`язку із форс-мажорними обставинами в країні, повним закриттям кордонів, відсутністю сполучення між окупованою територією, де вона наразі знаходиться, та Україною, наявністю малолітньої дитини.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

В силу ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону).

Позивачем не надано до клопотання будь-яких документів у підтвердження майнового стану, який перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, що повинен враховуватися судом відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (довідка про доходи органу доходів і зборів, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, трудова книжка, тощо).

За таких обставин, вважаю, що клопотання сторони позивача ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Також, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Із поданої позовної заяви вбачається, що позивачка просить надати неповнолітньому ОСОБА_3 дозвіл на в`їзд/виїзд до усіх країн світи, у тому числі, країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу, Сполучених штатів Америки, Австралії, Арабської Республіки Єгипет, Туреччини, Російської Федерації, Білорусі, Грузії, Ізраїлю до його повноліття, тобто багаторазовий і впродовж тривалого часу.

При цьому чинним законодавством передбачено вирішення судом питання про дозвіл на виїзд (одноразовий) неповнолітнього без згоди одного з батьків, а не на неодноразові виїзди невідомо до якої країни та невідомо на який період.

В постанові від 04 липня 2018 року у справі № 712/10623/17 Великою Палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок, відповідно до якого тимчасовий виїзд дитини за кордон передбачений на підставі рішення суду має відповідати найкращим інтересам дитини.

Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 643/1090/17, незазначення позивачем конкретної адреси місця перебування дитини та ненадання доказів на підтвердження повернення дитини на територію України виключає можливість встановити обов`язкові обставини, а саме: чи буде такий дозвіл відповідати найкращим інтересам дитини. Сама по собі можливість поїздки за кордон не є безумовним свідченням того, що така поїздка відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки істотне значення має країна поїздки, мета такої поїздки та період поїздки. Надання дозволу на виїзд дитини за кордон без зазначення конкретної адреси місця перебування дитини за межами України та ненадання доказів на підтвердження повернення дитини на територію України створить ситуацію правової невизначеності та непрогнозованості.

У зв`язку з викладеним приходжу до висновку, що зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є неконкретними і підлягають уточненню.

Так позивачем в її позовній заяві не вказано конкретної держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, не конкретизовано адресу місця перебування дитини за межами України, умови проживання, не зазначено мети конкретної поїздки, дати її початку та закінчення, не зазначено доказів незгоди та ухилення відповідача від надання дозволу на виїзд дитини за межі України та в чому вони полягають, не зазначено доказів на підтвердження повернення дитини на територію України.

Крім того, вказуючи, що вона та її дитина мають близьких родичів, які проживають на окупованій території України, підтримання сімейних відносин з якими має значення для дитини, позивачка не зазначає відомостей щодо цих осіб, адрес їх проживання із наданням відповідних доказів.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, оскільки встановлено, що дану позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про надання дозволу на в`їзд/виїзд неповнолітньої дитини на/з тимчасово окуповану територію України та за кордон без згоди батька до досягнення дитиною повноліття, - залишити без руху, повідомивши про це позивача, запропонувавши їй усунути зазначені в ухвалі недоліки та надавши строк для усунення вказаних недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду, одночасно роз`яснивши позивачу, що вона не позбавлена можливості у відповідності до норм діючого законодавства заявити клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати з наведенням передбачених законом мотивів та підтвердженого документально.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про надання дозволу на в`їзд/виїзд неповнолітньої дитини на/з тимчасово окуповану територію України та за кордон без згоди батька до досягнення дитиною повноліття, – залишити без руху.

Повідомити позивача, представника позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу, представнику позивача.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: