Рішення № 98248046, 23.06.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8193/21

пр. № 2/759/4347/21

23 червня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суду м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновська О.В.,

секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у загальному позовному провадження цивільну справу за позовними вимогами Житлово-будівелього кооперативу «Алмаз-6» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 11) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за спожиті комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

у квітні 2021 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

18.05.2021 від представника позивача надійшла заява про призначення справи у відкрите судове засідання з викликом сторін

Ухвалою суду від 18.05.2021 розпочато розгляд справи в загальному позовному проваджені та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.06.2021, закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Звертаючись до суду з позовом до відповідача, позивач просив стягнути заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційного нарахування за період з 01.11.2016 по 01.03.2021 року та 3 % річних з врахуваням інфляційного нарахування у розмірі 41724,32 грн.; судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6480,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач проживає та зареєстрованана за адресою: АДРЕСА_1 та є співвласниками даної квартири, користуються наданими позивачем комунальними послугами, при цьому відмовляються приймати участь в утриманні будинку та прибудинкової території, внаслідок чого має зазначену заборгованість, чим грубо порушують права позивача.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, причини неявки суду не відомі. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів по справі.

В судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. ст. 128-130 ЦПК України, Відзив на позов відповідач до суду не направив. Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяву про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв`язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, в порядку заочного розгляду справи. Відповідно до ч. 4 вказаної статті, заочний розгляд справи проводиться у разі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с. 38).

ЖБК «Алмаз-6» забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та сприяє в наданні споживачам комунальних послуг (постачання теплової енергії і гарячої води, централізоване водопостачання і водовідведення).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що основними обов`язками члена кооперативу є: сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно статуту ЖБК «Алмаз-6» затвердженого протоколом Загальних зборів ЖБК «Алмаз-6» п. 6.2.1. член кооперативу зобов`язаний виконувати вимоги статуту кооперативу, рішення Загальних зборів (зборів учасників) членів кооперативу і Правління кооперативу.

13.10.2013 року загальними зборами ЖБК «Алмаз-6» було затверджено кошторис витрат на управління будинком на 2013 рік, відповідно до якого тариф для першого поверху становить 2,37 грн./м.кв., для інших поверхів - 3,04 грн./м.кв.

20.09.2017 року загальними зборами ЖБК «Алмаз-6» було затверджено кошторис витрат на управління будинком на 2017 рік, відповідно до якого тариф для першого поверху становить 3,97 грн./м.кв., для інших поверхів - 5,20 грн./м.кв.

07.02.2019 року загальними зборами ЖБК «Алмаз-6» було затверджено кошторис витрат на управління будинком на 2019 рік, відповідно до якого тариф для першого поверху становить 5,39 грн./м.кв., для інших поверхів - 6,36 грн./м.кв.

12.02.2020 року загальними зборами ЖБК «Алмаз-6» було затверджено кошторис витрат на управління будинком на 2020 рік, відповідно до якого тариф для першого поверху становить 6,60 грн./м.кв., для інших поверхів 7,20 грн./м.кв.

Згідно розрахунку заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, комунальних послуг, заборгованість відповідачів за період з 01.11.2016 року по 01.03.2021 року становить 41724,32 грн., яка складається: заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, комунальним послугам в сумі 26697,13 грн., інфляційної складової в сумі 10091,81 грн., 3 % річних в сумі 1935,38 грн.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення вимог законів та Статуту Кооперативу відповідачами не виконуються обов`язок щодо сплати внеску.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

В той же час, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за спожиті комунальні послуги, в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення судових витрат, зокрема правової допомоги у орієнтовно у розмірі 6480,00 грн. слід зазначити наступне.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Досліджуючи питання щодо співмірності розміру таких витрат із реальними адвокатськими послугами, наданими позивачу у цій справі, суд зазначає таке.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте у матеріалах справи такий відсутній.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано статтями8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення під 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).

У постанові від 01.10.2002 по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

До матеріалів справи додано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, яки поніс позивач під час розгляду справи, вартість яких складає 6480,00 грн. При цьому, належних та допустимих доказів оплати позивачем вказаних витрат, відповідних фінансових документів, у відповідності до положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженому в Постанові Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01. 2005 р. за № 40/10320), до матеріалів справи не додано, а тому стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; ст. ст. 322, 509, 526, 610, 512, 625 ЦК України; ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273,280 354, 355 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Житлово-будівелього кооперативу «Алмаз-6» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 11) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за спожиті комунальні послуги задовльнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Алмаз-6» (код ЄДРПОУ 22934192, юридична адреса: м. Київ, вул. Симиренка, 11) заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційного нарахування за період з 01.11.2016 по 01.03.2021 з урахування інфляційного нарахування та 3 % річних у розмірі 41724 (сорок одну тисячу сімсот двадцять чотири ) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Алмаз-6» (код ЄДРПОУ 22934192, юридична адреса: м. Київ, вул. Симиренка, 11) судовий збір по спрвві у розміір 2270 (дві тисячі сімдесят) грн 00 коп.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 01.07.2021.