Рішення № 98247572, 10.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/291/21

Справа №754/7406/19

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2021 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю

секретаря судового засідання Оверченко Д.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Закаблуковського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення прав споживача, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Укрпошта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення прав споживача, в якій зазначає, що 20 травня 2017 року громадянка Китаю ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) подала оператору поштового зв`язку у відділенні поштового зв`язку № 205 ПАТ «Укрпошта» у відкритому вигляді посилку для відправки з України до Китаю. Її вміст було оглянуто оператором поштового зв`язку без будь-яких зауважень, після чого посилка була прийнята та оформлена як міжнародне поштове відправлення за № СР042515231UA. Позивачем сплачено на користь відповідача 1953,54 грн. за послуги з пересилання міжнародного відправлення, що підтверджується фіскальним чеком. Таким чином, як вказує позивач, між сторонами було укладено договір про надання послуги поштового зв`язку, згідно якого відповідач зобов`язався здійснити пересилання міжнародного поштового відправлення (посилку) позивача до Китаю, що підтверджується фіскальним чеком. Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, оскільки міжнародне поштове відправлення так і не було надіслано до Китаю саме з вини відповідача у зв`язку з істотним порушенням відповідачем вимог і норм закону та Всесвітньої поштової конвенції, що регулює порядок надання послуг поштового зв`язку. Перелік вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України». В той же час на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» наявний перелік предметів, заборонених законодавством України до пересилання у поштових відправленнях до Китаю, в переліку якого міститься листя тютюну та тютюнові вироби. Позивач вказує, що тютюнові вироби не є забороненими чи обмеженими у вільному обігу в Україні, були придбані позивачем у звичайній торговій мережі в м. Києві, тому остання вважала, що не порушує закон при відправленні зазначених товарів до Китаю, куди відсилалось міжнародне поштове відправлення, тютюнові вироби не є забороненими чи обмеженими у вільному обігу. Більш того, позивач не приховувала вміст поштового відправлення та подала посилку оператору поштового зв`язку у відкритому вигляді. Таким чином, оператор поштового зв`язку, отримавши від позивача міжнародне поштове відправлення у відкритому вигляді, в якому знаходились тютюнові вироби, заборонені до пересилання у міжнародних поштових відправленнях Митним кодексом України на стадії приймання та обробки поштового міжнародного відправлення зобов`язаний або не приймати таке відправлення або повернути його відправнику чи вжити заходів до вилучення тютюнових виробів в установленому законодавством порядку. Натомість оператор поштового зв`язку знав про те, що тютюнові вироби, які відправляла позивач заборонено пересилати законодавством України до Китаю, а тому послугу пересилання міжнародного поштового відправлення надано не буде, але всупереч вимог Всесвітньої поштової конвенції та Правил надання послуг поштового зв`язку, прийняв міжнародне поштове відправлення, що містило в собі заборонені предмети, отримав оплату за послугу, після чого пред`явив поштове відправлення митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, внаслідок чого 15.06.2017 року Київською міською митницею ДФС відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил № 0517/10000/17 за ст. 473 Митного Кодексу України, за яким були вилучені товари, які відправляла позивач, а саме тютюнові вироби «PARLAMENT FRESH» у кількості 220 пачок, вартістю - 7700грн. та системи електронного нагрівання тютюнових виробів «IQOS» у кількості 20 комплектів, вартістю 59980,00 грн. 28.07.2017р. постановою Солом`янського районного суду м. Києва закрито провадження про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 473 МК України, у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Однак, постановою Апеляційного суду м. Києва від 07.11.2017р. скасовано постанову Солом`янського районного суду м. Києва та прийнято нову постанову, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України та накладено стягнення у виді конфіскації товару - тютюнових виробів «PARLAMENT FRESH» у кількості 220 пачок, вартістю - 7700грн. та системи електронного нагрівання тютюнових виробів «IQOS» у кількості 20 комплектів, вартістю 59980,00 грн.

В даному випадку, на думку позивача, прийняття митним органом рішення щодо вилучення предметів, які пересилала позивач є наслідком невиконання оператором поштового зв`язку своїх обов`язків на стадії приймання та обробки міжнародного поштового відправлення, який зобов`язаний не приймати відправлення, яке містить в собі предмети, заборонені до пересилання законодавством України та повертати їх відправнику, а за наявності підстав вилучити у передбаченому законодавством України порядку. Таким чином, позивач вважає, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань, що призвело до конфіскації належного позивачу товару було порушено її права як споживача та завдано матеріальної шкоди, у зв`язку з чим просила суд стягнути з відповідача на її користь вартість попередньо оплаченої послуги за відправку міжнародного відправлення в розмірі 1953,54грн., суму збитків в розмірі 67680,00 грн. судові витрати та витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 24 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

02 липня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що категорично не погоджується та заперечує викладені у позовній заяві обставини з огляду на наступне. Так, представник відповідача вказує, що доводи позивача з приводу того, що останньою не приховувався вміст її поштового відправлення не відповідають дійсності, адже позивач приховував вміст свого відправлення і відправляв начебто дитяче харчування, в упаковки з під якого були вкладені пачки з цигарками. Твердження про те, що з огляду на вільний обіг тютюнових виробів позивач не міг знати про те, що даний вид товару може бути забороненим до пересилання не звільняє його від відповідальності. Також, звертав увагу нате, що згідно ст. 18 ЗУ «Про поштовий зв`язок» оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення якщо: поштове відправлення на підставі закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню; поштове відправлення з оголошеною цінністю, прямий контейнер були прийняті від відправника закритими, оболонка поштового відправлення або сам контейнер, печатка чи пломба відправника не пошкоджені, а маса поштового відправлення або прямого контейнера відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання. Виплати відшкодувань за міжнародні поштові відправлення регулюються Актами Всесвітнього поштового союзу, зокрема положеннями Всесвітньої поштової кореспонденції, діяти всупереч міжнародним актам відповідач не може.

01 листопада 2019 року представником позивача було подано відповідь на відзив, згідно з якою представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог на зазначив, що викладені відповідачем обставини у відзиві на позовну заяву, оскільки в даному випадку прийняття митним органом рішення щодо вилучення предметів, які пересилала позивач та їх подальша конфіскація є наслідком саме невиконання оператором поштового зв`язку своїх обов`язків на стадії приймання та обробки міжнародного поштового відправлення, який зобов`язаний не приймати відправлення, яке містить в собі предмети заборонені до пересилання Всесвітньою поштовою Конвенцією та повертати їх відправнику, а за наявності підстав вилучати у передбаченому законодавством України порядку.

06 липня 2020 року протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва було залучено ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні з приводу задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не відомі.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Судом встановлено, що 20 травня 2017 року позивач відіслала міжнародну посилку до Китаю CР 042515231UA з відділення поштового зв`язку № 205 Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта» ( м. Київ, просп. Оболонський, 14).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивач мала намір відіслати посилку до Китаю з відділення поштового зв`язку №205 Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта», оформляючи це відправлення, вказала адресу відправника та отримувача, заповнила належні бланки. Посадові особи зазначеного відділення жодних зауважень щодо оформлення та пакування не мали і прийняли посилку до пересилання, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні та підтверджується копією фіскального чеку №8693 від 20.05.2017 року згідно з яким за надані послуги позивачем було сплачено 1953,54 грн.(а.с.9).

Відповідно до п. 125 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі встановлення перевіркою факту невиконання чи неналежного виконання оператором поштового зв`язку обов`язків з надання послуг поштового зв`язку щодо пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу відправникові/адресату не пізніше десяти днів з дня встановлення перевіркою такого факту в об`єкті поштового зв`язку за місцем приймання або вручення поштового відправлення, прийняття поштового переказу або виплати коштів за ним виплачується відшкодування у розмірі, визначеному законом.

Як передбачено п.129 Правил, оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового відправлення несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом.

15 червня 2017 року відносно позивача старшим державним інспектором відділу митного оформлення МПВ «Укрпошта», пункту контролю на станції «Київ-Пасажирський» м/п «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС Росол Д.В. складено протокол про порушення митних правил № 0517/10000/17 (а.с. 10-11).

З зазначеного протоколу вбачається, що 23.05.2017 року в зоні митного контролю відділу митного оформлення міжнародних поштових відправлень (Укрпошта), пункту контролю на станції «Київ-Пасажирський» м/п "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС, на території цеху № 2 ДОПП ПАТ «Укрпошта» за адресою: м. Київ, вул. Г. Кирпи, 2, до митного огляду було подано міжнародне поштове відправлення, яке переміщувалось з України до Китаю, за міжнародною поштовою митною декларацією CN 23 №CP042515231UA.

Згідно даних, зазначених в митній декларації CN 23 №CP042515231UA та на оболонці посилки: відправником посилки є гр. ОСОБА_3 адреса: АДРЕСА_1 ; одержувачем посилки є Wang ming/Ван мінг, повна адреса (зазначена на китайській мові в митній декларації CN 23 ): quang dong (CXZ), China / місто Гуан Донг, Китай .В митній декларації CN 23 №CP042515231UA, яка є підставою для переміщення через митний кордон України, в графах «Детальний опис вкладення/Кількість/Вартість» відправником міжнародного поштового відправлення, зазначено «jouervity/29/13.5$» без можливості перекладу на українську мову. Відправник міжнародного поштового відправлення громадянка ОСОБА_3 , особисто своїм підписом завірила інформацію, зазначену в митній декларації CN 23 №CP042515231UA.Під час здійснення митного огляду даного міжнародного поштового відправлення, було встановлено, що в ньому знаходяться не зазначені у митній декларації CN 23 №CP042515231UA тютюнові вироби, торгової марки «PARLAMENT FRESH» у кількості 220 пачок по 20 стіків в кожній пачці та системи електронного нагрівання тютюнових виробів «IQOS». Згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2017 № UA100180/2017/000505/1 вартість одного блоку тютюнових виробів «PARLAMENT BLUE», становить - 350 грн., вартість одного комплекту системи електронного нагрівання тютюнових виробів «IQOS» становить 2999,00грн. У протоколі зазначено, що громадянка ОСОБА_3 , яка є відправником міжнародного поштового відправлення № CP042515231UA з України до Китаю, відповідно до вимог Всесвітньої поштової конвенції (Доха, 2012) щодо обов`язкового декларування товарів, які містяться у відправленнях, не зазначила дані стосовно переміщення у міжнародному поштовому відправленні № CP042515231UA тютюнових виробів.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року закрито провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 473 МК України у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року вказану вище постанову від 28 липня 2017 року - скасовано та постановлено нову, якою ОСОБА_3 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст.473 МК України, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді конфіскації товарів - сигарет торгової марки «PARLAMENT FRESH» у кількості 220 пачок по 20 стіків в кожній пачці та системи електронного нагрівання тютюнових виробів «IQOS».в кількості 20 комплектів - в дохід держави.

Відповідно до п. 35, 36 Правил надання послуг поштового зв`язку у міжнародних поштових відправленнях пересилаються предмети, не заборонені до ввозу на територію України та вивозу з території України відповідно до законодавства. Міжнародні поштові відправлення підлягають митному контролю та митному оформленню із сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів) в установленому законодавством порядку. У випадках, передбачених законодавством, фізичні та юридичні особи мають право на пересилання через митний кордон України предметів у межах встановлених норм без сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до п. 37 Правил надання послуг поштового зв`язку у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати: вогнепальну зброю усіх видів і боєприпаси до неї, холодну зброю та інші предмети, спеціально призначені для нападу та оборони (кастети, стилети, балончики з рідиною паралітичної дії тощо), вибухові, легкозаймисті або інші небезпечні речовини, якщо інше не передбачено законодавством; наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, включені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства, та радіоактивні речовини; дозволи на право носіння зброї, трудові книжки, військові квитки, документи, що посвідчують особу (крім паспортів громадянина України для виїзду за кордон); інші предмети, ввезення яких заборонено до країн відповідно до законодавства та актів Всесвітнього поштового союзу; живих тварин тощо; спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 39 Міжнародні поштові відправлення, що переміщуються через митний кордон України, пред`являються операторами поштового зв`язку митним органам для здійснення митного контролю та митного оформлення.

У разі виявлення у міжнародних поштових відправленнях предметів і речовин, які заборонено для пересилання, їх вилучення здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Посилання представника позивача на невиконання з боку відповідача п. 34 Правил надання послуг поштового зв`язку та порушення оператором поштового зв`язку правил суд відхиляє з огляду на те, що вказаним пунктом регламентовано порядок дій оператора поштового зв`язку при оформленні не міжнародних, а внутрішніх поштових відправлень.

Окрім того, в ході судового розгляду позивачем не доведено, що товари, які містились у відправленні, яке відправлялось останньою до Китаю містило предмети, які заборонені до пересилання, в тому числі і згідно із правилами ДП «Укрпошта» та що вказане поштове відправлення повинно було повернуто позивачу оператором поштового зв`язку.

В процесі судового розгляду представник позивача посилався на невиконання відповідачем вимог Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в частині заповнення оператором поштового зв`язку митної декларації.

Разом із тим, згідно із п. 4.4.1.1. вказаного Порядку, для країн, які заявили про необхідність складання митних декларацій іншою мовою (згідно з Керівництвом з приймання міжнародних поштових відправлень), при запису переліку предметів їх назва також повинна зазначатися українською або російською мовою підрядковим перекладом. Невиконання відправником вимоги щодо заповнення митної декларації іншою мовою, не повинно бути перешкодою для приймання міжнародного поштового відправлення.

Представником позивача було надано суду копію самої митної декларації, яка заповнювалась позивачем при здійсненні поштового відправлення, а саме митної декларації CN 23 № CP042515231UA, яка є підставою для переміщення через митний кордон України, в графах «Детальний опис вкладення/Кількість/Вартість» відправником міжнародного поштового відправлення, громадянкою ОСОБА_3 зазначено «couervity/29/13.5$» без можливості перекладу на українську мову

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

Поряд із цим, відповідно до ч. 6 вказаної статті оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо поштове відправлення на підставі закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню.

Так, позивачем не було доведено, що відповідач не надав послуги з перевезення вантажу з власної вини, оскільки затримка відправлення вантажу відбулась через порушення митних правил самим позивачем.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1953,54 грн. вартості поштового відправлення задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Проте позивачем не було доведеного того, що внаслідок саме неправомірних дій співробітників відповідача йому було заподіяно збитки в сумі 67680,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку регулюються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила).

Так, згідно з частиною 1 пункту 23 Правил міжнародні поштові відправлення приймаються для пересилання до країн, з якими встановлено поштовий обмін.

Відповідно до пунктів 35, 36 Правил у міжнародних поштових відправленнях пересилаються предмети, не заборонені до ввозу на територію України та вивозу з території України відповідно до законодавства. Міжнародні поштові відправлення підлягають митному контролю та митному оформленню із сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів) в установленому законодавством порядку. У випадках, передбачених законодавством, фізичні та юридичні особи мають право на пересилання через митний кордон України предметів у межах встановлених норм без сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Пунктом 37 Правил встановлено, що у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати: вогнепальну зброю усіх видів і боєприпаси до неї, холодну зброю та інші предмети, спеціально призначені для нападу та оборони (кастети, стилети, балончики з рідиною паралітичної дії тощо), вибухові, легкозаймисті або інші небезпечні речовини, якщо інше не передбачено законодавством; наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, включені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства, та радіоактивні речовини; дозволи на право носіння зброї, трудові книжки, військові квитки, документи, що посвідчують особу (крім паспортів громадянина України для виїзду за кордон); інші предмети, ввезення яких заборонено до країн відповідно до законодавства та актів Всесвітнього поштового союзу; живих тварин тощо; спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 235 Митного кодексу України, забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил. А також відповідно до пункту 6 частини 1 статті 235 МК України, товарів, що підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД, які переміщуються (пересилаються ) на адресу громадян.

Відповідно до додатку до Закону України "Про митний тариф України" від 19 вересня 2013 року № 584-УІІ до 24 групи товарів належать тютюнові і промислові замінники тютюну, які не відносяться до продуктів харчування.

Міжнародні поштові відправлення, що переміщуються через митний кордон України, пред`являються операторами поштового зв`язку митним органам для здійснення митного контролю та митного оформлення. У разі виявлення у міжнародних поштових відправленнях предметів і речовин, які заборонено для пересилання, їх вилучення здійснюється у порядку, встановленому законодавством (пункт 39 Правил).

Пунктами 69-72 Правил передбачено, що фізичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, відправлення "EMS", дрібні пакети відкритими. Для пересилання дрібних пакетів, мішків "M", міжнародних посилок, міжнародних відправлень з оголошеною цінністю, відправлень "EMS" відправник у встановленому порядку заповнює митні декларації у кількості, що визначена країною призначення у Керівництві з приймання міжнародних поштових відправлень.

У разі подання для пересилання фізичною особою в міжнародних поштових відправленнях товарів, сукупна вартість яких перевищує суму, визначену законодавством, приймання здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для юридичних осіб.

Юридичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінністю, відправлення "EMS" з товарним вкладенням, дрібні пакети закритими. На міжнародні поштові відправлення, для декларування вкладення яких відповідно до законодавства використовувалася митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа, посадовими особами митних органів можуть накладатися засоби ідентифікації.

Аналізуючи наведене, можна дійти висновку, що у відкритому вигляді подається міжнародне відправлення, зокрема посилка, у тому випадку, коли сукупна вартість товарів у відправленні не перевищує суму, визначену законодавством. В інших випадках відправлення подається в закритому вигляді.

З матеріалів справи неможливо встановити вартість міжнародного поштового відправлення № CP042515231UA, що у сукупності з іншими обставин не дає можливості оцінити доводи позивача про те, що подана посилка була передана оператору поштового зв`язку у відкритому вигляді і він мав пересвідчитись у допустимості такого відправлення за кордон.

Крім того, Правилами не передбачено обов`язку поштового оператора повернення міжнародного відправлення з тієї причини, що товари, які у ньому знаходяться заборонені для такого відправлення.

Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити, що вилучення товарів у поштовому відправленні № CP042515231UA відбулося не з винних дій відповідача, а внаслідок порушення позивачем митних правил передбачених статтею 447 Митного кодексу України (пересилання у міжнародних відправлення заборонених товарів).

Як встановлено частино 4 статті 18 Закону України "Про поштовий зв`язок" вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

Разом з цим, відповідно до частини 6 наведеної статті оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо поштове відправлення на підставі закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення прав споживача - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст складено 21.06.2021р.

Суддя