Рішення № 98247359, 09.07.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2288/21

2/705/1715/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2021 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторінцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Уманське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Уманське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом директора №143-к від 10.09.2020 його звільнено із займаної посади лісничого Потаського лісництва. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2020 у справі №705/3855/20 позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволено, зокрема, скасовано наказ № 143- к від 10.09.2020 про звільнення його з посади лісничого Потаського лісництва та стягнено з ДП «Уманське лісове господарство» середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі 95482 грн. 14 коп. Постановою Черкаського апеляційного суду від 14.04.2021, апеляційну скаргу ДП «Уманське лісове господарство» залишено без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2020 року залишено без змін. Позивач посилається на те, що стягнена судом сума - це був його втрачений середній заробіток за період з 11.09.2020 по 30.12.2020. Наказом від 29 квітня 2021 року №99-к позивача поновлено на раніше займаній посаді. Таким чином, на думку позивача, рішення Уманського міськрайонного суду від 30.12.2020 не виконувалося з 31.12.2020 по 29.04.2021, що становить 80 днів. Протягом цього часу він би міг працювати та отримувати заробітну плату, мав би гідні умови до існування. Тому позивач звернувся до суду за захистом свої прав. Крім того, позивач у позові просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15000грн., оскільки вищевказані обставини погіршили його умови життя (він не мав коштів для сплати навіть комунальних послуг), спричинило фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання. У зв`язку з цим порушився попередній уклад його сімейного життя. Неодноразово він був змушений звертатися до медичного закладу за допомогою. Крім того, позивач зазначає, що вимушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.06.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

30.06.2021 на адресу суду від представника відповідача ДП «Уманське лісове господарство» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що обставини, що викладені у позові не відповідають об`єктивній дійсності, а суми, які просить стягнути позивач, є необгрунтованими та безпідставно завищеними. У відзиві представник відповідача посилається на те, що 15.01.2021 позивач звернувся до відпвідача із письмовою заявою від 11.01.2021, в якій просив поновити його на посаді лісничого Потаського лісництва. У наданому позивачем витягу рішення з Інтернет ресурсу, відсутні прізвища позивача та відповідача, підпис судді, що приймав рішення, а також печаті суду якими завіряється оригінал. 15.01.2021 позивача запрошено на підприємство де йому роз`яснено, що підставою поновлення є належним чином завірене рішення суду, проте таке рішення на адресу підприємства ще не надходило, а позивачем надано копію витягу яке немає юридичної сили. Також, позивачу роз`яснено, що уразі надходження чи надання рішення суду, йому необхідно надати і трудову книгу для оформлення трудових відносин. 15.01.2021 на адресу підприємства надійшло рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2020, однак в рішенні судом не вказано дати з якої необхідно було поновити позивача на посаді лісничого. 09.02.2021 на адресу підприємства надійшло додаткове рішення Уманського міськрайонного суду від 05.02.2021, в якому вказано поновити позивача на посаді з 10.09.2020. Однак, позивач на підприємство не з`явився та не надав трудову книгу для оформлення трудових відносин. У відзиві вказано, що останніми календарними місяцями роботи позивача, є квітень та травень місяць 2020 року.

Частково травень, повністю червень, липень, серпень 2020 року позивач перебував у відпустках та на лікуванні. Разом з тим, у додатку до особового рахунку позивача за 2020 рік, зазначено, що у квітні місяці 2020 згідно графіку роботи підприємства встановлено 21 робочий день з яких позивач відпрацював 10, за що нараховано оклад по днях в розмірі - 6 523, 81 грн. У травні місяці 2020 року, графік роботи підприємства складався з 20 робочих днів, з яких позивач відпрацював 12 днів, кожний по шість годин, за що нараховано оклад 7 415, 86 грн. Із врахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що позивач не вірно визначив суму середнього заробітку, оскільки вона в дійсності складає 50 689, 60 грн. Тому вважають, що підстав у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 99154,53 грн., не має та сума є завищеною. Також у позові вказано, що наведені позивачем обставини не підтверджені відповідним чином та не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із фактом його звільнення, а відтак не можуть бути належними доказами на підтвердження заподіяння йому моральних страждань. Враховуючи вищевикладене, вважають, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, слід також відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані документи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості в їх сукупності, дійшов такого висновку.

10.09.2020 директором ДП «Уманське лісове господарство» видано наказ № 143-к про звільнення ОСОБА_1 з посади лісничого Потаського лісництва.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2021 визнано незаконними та скасовано накази № 255-аг та 256-аг від 01.09.2020 про оголошення ОСОБА_1 догани та наказ № 143-к від 10.09.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади лісничого Потаського лісництва; поновлено ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва; стягнуто з ДП «Уманське лісове господарство» середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі 95482 грн. 14 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000грн.

11.01.2021 позивач звернувся до ДП «Уманське лісове господарство» із заявою про поновлення його на посаді лісничого Потаського лісництва на виконання рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2020.

22.01.2021 на адресу ОСОБА_1 ДП «Уманське лісове господарство» направило листа, в якому вказало, що у наданому ОСОБА_1 витягу з Інтернет ресурсу рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2021, відсутні прізвища сторін у справі, підпис судді, що приймав рішення, а також печатка суду. Крім того, у листі вказано, що у рішенні суду не вказано, з якої дати необхідно ОСОБА_1 поновити на роботі.

05.02.2021 Уманським міськрайонним судом Черкаської області винесено додаткове рішення, яким зазначено дату поновлення ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва, а саме з 10.09.2020.

19.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до директора ДП «Уманське лісове господарство» з заявою про поновлення його на посаді лісничого Потаського лісництва.

29.04.2021 директором ДП «Уманське лісове господарство» видано наказ № 99-к про поновлення ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва, виплату середньої заробітної плати за час прогулу та моральну шкоду.

Позивачем до матеріалів позову долучено довідку про середню заробітну плату № 840 від 16.09.2020, в якій місяці розрахункового періоду зазначені: жовтень та листопад 2019 року.

Відповідач вказує, що позивач не вірно обрахував середню заробітну плату, оскільки подав довідку, в якій зазначено два останні місяці жовтень, листопад 2019 року, однак середня заробітна плата обчислюється за останні два календарні місяці роботи, тому подали довідку про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за квітень, травень 2020.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ст.235 КЗпП, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не тільки з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

У силу вимог ч. ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

За нормами ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 року у справі № 6-435цс15 та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц, за змістом норм статті 236 КЗпП України, затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів/годин, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Що стосується виплати середнього заробітку відповідно до ч. 3 п.2 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», передбачений порядок обчислення середнього заробітку, згідно якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Аналізуючи наведені по справі докази, суд вважає, що саме з вини відповідача відбулася затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді лісничого Потаського лісництва, що відповідно до статті 236 КЗпП України є підставою для стягнення з ДП «Уманське лісове господарство» на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

При цьому, суд зазначає, що рішення про поновлення на роботі позивача, підлягає негайному виконанню, яке полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Вказане повністю узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Розмір середньоденного заробітку позивача встановлений рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року складає 1224,13 гривень.

Період невиконання рішення суду про поновлення позивача на роботі становить із 31.12.2020 року по 29.04.2021 року.

Враховуючи наведене, загальний розмір компенсації за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 становить 97930,41 гривень (80*1224,13).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, доводи позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку саме в сумі 99154,53 гривень є необґрунтованими.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, посилання сторін на мотиви заявлених позовних вимог та їх заперечення, наведені в процесі судового розгляду, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Що стосується стягнення моральної шкоди з відповідача, то слід зазначити наступне.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Судова практика виходить із того, що об`єктивними обставинами, які підтверджують негативний емоційний стан особи, права якої порушені (потерпілого), є, зокрема, неможливість продовження активного суспільного життя, втрата певної роботи, вимушена зміна чи обмеження у виборі професії, погіршення або позбавлення реалізації фізичною особою своїх звичок та бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми тощо.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.

Судом було встановлено під час розгляду справи мали місце порушення відповідачем права позивача в зв`язку з затримкою виконання рішення суду, разом з тим, визначений позивачем розмір шкоди є суттєво завищеним та не відповідає вимогам розумності та справедливості і тому суд вважає можливим задовольнити цю вимогу частково в розмірі 3000 грн.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 1887,30 грн. за заявлені вимоги майнового та немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Уманське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду- задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Уманське лісове господарство»(код ЄДРПОУ 00993389, юридична адреса: вул..Петропавлівська, 1-Б, с.Дмитрушки Уманського району) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) 97930,41 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот тридцять гривень) гривень 41 копійку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Стягнути з Державного підприємства «Уманське лісове господарство»(код ЄДРПОУ 00993389, юридична адреса: вул..Петропавлівська, 1-Б, с.Дмитрушки Уманського району) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Уманське лісове господарство»(код ЄДРПОУ 00993389, юридична адреса: вул..Петропавлівська, 1-Б, с.Дмитрушки Уманського району) на користь держави 1887 гривень 30 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.07.2021.

Суддя О.В. Білик