Постанова № 9824697, 11.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1311/10/2370 11.05.2010 р. м. Черкаси

10 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі Чемерин І.В.,

за участю:

представника:

позивача Савчука Р.А. (довіреність від 04.01.2010 р. № 15/01),

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до товариства з обмеженою відповідальністю «Автосміла» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1659 грн. 33 коп. суд

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автосміла» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1659 грн. 33 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 відповідач зобовязаний сплачувати нараховані щомісячні страхові внески до органів Пенсійного Фонду України до 20-го числа наступного місяця. Відповідач нарахував страхові внески за листопад - грудень 2009 року та січень 2010 року, але у встановлений законом строк їх не сплатив. Загальна сума страхових внесків, що підлягає сплаті, складає 1659 грн. 33 коп. Просить стягнути з відповідача борг у вказаній сумі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не надав, представника у судове засідання не направив, про причини не явки суд не повідомив, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2664555 від 07.05.2010р.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосміла»22.11.1996 року зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області, ідентифікаційний код 14188906, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 460547.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.1998р. № 16/98-ВР (у подальшому Основ) загальнообовязкове державне соціальне страхування це система прав, обовязків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ одним із видів загальнообовязкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»09.07.2003р. № 1058 (у подальшому Закон № 1058).

Статтею 2 Закону № 1058 передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень солідарна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, другий рівень накопичувальна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, третій рівень система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообовязкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1058 субєктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Страхувальниками відповідно до статті 14 Закону № 1058 є зокрема роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Взяття на облік юридичних осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»здійснюється на підставі відомостей реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду. Зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», взятий на облік як платник страхових внесків за № 2305031476, тому відповідно до вищезазначених приписів Закону № 1058 є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 статті 18 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Пунктом 2 статті 17 вказаного Закону передбачено обовязок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України № 1058 страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавців на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Із наданих до суду розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад та грудень 2009 р. та січень 2010 р. ( рядок 8 розрахунків) вбачається, що відповідачем у 2009р. нараховані страхові внески: за листопад у сумі 457 грн. 60 коп., за грудень у сумі 589 грн. 95 коп. та за січень 2010 р. у сумі 611 грн. 78 коп., всього на суму 1659 грн. 33 коп.

Пунктами 4 та 5 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду; страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Пунктом 6 вказаної статті передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для страховиків, зазначених у пункті 1 статті 14 цього Закону, є календарний місяць. Пунктом 12 вказаної статті передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Обставина щодо наявності боргу в сумі 1659 грн. 33 коп. підтверджується також картками особового рахунку відповідача, наданими суду.

Пунктами 2 та 3 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання вказаних приписів позивач надіслав відповідачеві вимогу № Ю-121 від 01.03.2010 р. на суму 14107 грн. 19 коп. Вказана вимога відповідачем отримана 01.03.2010р., що підтверджується підписом бухгалтера Іллющенко О.А. на корінці вимоги.

Пунктом 3 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Узгодження здійснюється на підставі заяви страхувальника. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про оплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000р., передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. № 442/6730 передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний сплатити недоїмку за страховими внесками до Пенсійного фонду України за листопад-грудень 2009р. та січень 2010 р. у сумі 1659 грн. 33 коп., тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем-субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автосміла»(20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Б.Хмельницького, буд. 19а, ідентифікаційний код 14188906) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 21366449) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1 659 (одна тисяча шістсот пятдесят девять) гривень 33 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано. Якщо постанову було проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом 20-ти днів після подання заяви на апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11.05.2010 р.

СуддяА.В. Руденко