Вирок № 98246007, 09.07.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5886/21

Провадження №1-кп/359/540/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Левченка А.В.,

при секретарі Макаренко Я.В.,

з участю прокурора Бондаренка О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Джербінова М.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною аудіо та відео фіксацією в залі суду угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні №22020000000000280, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.333 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 333 КК України, за наступних обставин.

27.10.2020 о 04 год. 57 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні терміналу «Д» державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, умисно вчинив порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Згідно з ч. 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі - Закон) державний експортний контроль - комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов`язань України.Міжнародні передачі товарів - експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України. Експорт - це продаж або передача на інших законних підставах товарів іноземним суб`єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі, зокрема фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України. Дозвіл - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт товарів.

Відповідно до ст. ст. 1, 12 Закону суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів - зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, державний замовник у сфері оборони та суб`єкт господарювання України, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність.

Таким чином фізична особа не є суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів та не має права на здійснення їх експорту.

Згідно зі ст. 8 Закону порядок здійснення контролю за міжнародними передачами товарів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів України, актів Президента України залежно від конкретних груп товарів та видів їх міжнародних передач.

Відповідно до ст. 9 Закону найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - списки).

Списки складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об`єднань.

Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807 затверджено «Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення» (далі - Порядок № 1807) та «Список товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю» (далі - Список товарів), який є додатком до Порядку № 1807.

Згідно з п. 3 Порядку № 1807 міжнародна передача товарів може здійснюватися суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів (далі - суб`єкт) або іноземним суб`єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Пунктом 4 Порядку № 1807 передбачено, що експорт та імпорт товарів може здійснюватися суб`єктами підприємницької діяльності, які в установленому порядку отримали відповідні повноваження.

Отже для здійснення міжнародної передачі зазначених товарів військового призначення та подвійного використання суб`єктом необхідно було отримати від Державної служби експортного контролю України відповідні дозвільні документи на здійснення такої операції.

Відповідно до вимог абз. 2 ст. 24 Закону здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості є порушенням вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

Попри це, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що він не є суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів та не має права на здійснення їх експорту без одержання установленого Законом дозволу на експорт товарів військового призначення, вчинив їх переміщення через митний кордон України з порушенням встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Так, 27.10.2020 о 04 год. 57 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, громадянин України ОСОБА_1 , який відлітав з України до міста Глазго Королівства Великої Британії і Північної Ірландії через аеропорт міста Амстердам Королівства Нідерландів літаком авіакомпанії «KLM» рейсом № KL 1390, для проходження митного контролю обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», чим, відповідно до ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари, в тому числі і переміщувані в супроводжуваному багажі, не підлягають письмовому декларуванню,оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після усного опитування працівниками митних органів проведено добровільний огляд ручної поклажі та багажу ОСОБА_1 під час якого серед іншого виявлено товар військового призначення, а саме: танковий прилад спостереження ТНП-165А, який вилучено.

У подальшому 05.02.2021 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.01.2021 у приміщенні митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці Державної митної служби України у ході тимчасового доступу було вилучено зазначений предмет, спробу переміщення через митний кордон якого 27.10.2020 вчинено ОСОБА_1 .

Під час досудового розслідування слідчим направлено запит до Міністерства оборони України та Державної служби експортного контролю України з метою отримання інформації щодо можливої приналежності виявлених під час митного огляду виробів до товарів, міжнародна передача яких підлягає державному експортному контролю.

Згідно з відповіддю Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України від 11.01.2021 № 403/3/2/161 танковий прилад спостереження ТНП-165А використовується у військовій сфері (на зразках бронетанкового озброєння та техніки Т-64, Т-72, Т- 80УД, БМ «Оплот», БМП-1, БМП-2, БТР-80, БТР-4Е їх модифікаціях і машинах на їх базі) та за своїми ознаками відповідає позиції ML6.a Списку товарів.

Також відповідно до листа Державної служби експортного контролю України від 17.03.2021 № 1779/33-21 за результатами основної експертизи, проведеної Держекспортконтролем на підставі документів, наданих суб`єктами здійснення міжнародних передач товарів, прилад спостереження з маркуванням «ТНП-165А» ідентифікований як товар військового призначення, що відповідає опису товарів за позицією ML6.a Списку товарів.

Звернень від громадянина України ОСОБА_1 з метою проведення реєстрації як суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів в Держекспортконтроль не надходило та відповідних дозвільних документів на здійснення вказаною особою міжнародних передач контрольованих товарів, у тому числі зазначеного в запиті виробу, Держекспортконтроль не надавав.

Позицією ML6.a Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, передбачено, що «наземні транспортні засоби» та «компоненти» до них, «спеціально призначені» або модифіковані для військового «використання» є товарами військового призначення та використовуються у військовій сфері, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями порушив встановлений порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 333 КК України.

Вчинення обвинуваченим указаного кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження і під час розгляду даного кримінального провадження в суді. Доказами вчинення даного злочину, є особисті показання обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

30 червня 2021 року в даному кримінальному провадженні між прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора Бондаренко О.П. та підозрюваним ОСОБА_1 в присутності захисника - адвоката Джербінова М.М. укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрюваний в присутності захисника виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 333 КК України, які ніким не оспорюються. Також зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.

В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрюваний в присутності захисника, узгодили призначення покарання за ч. 1 ст. 333 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Угода укладена в присутності захисника, про що свідчить його особистий підпис.

У судовому засіданні обвинувачений свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч.1 ст.333 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Зазначив про обставини вчинення ним злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.

Захисник не заперечував проти укладення угоди та затвердження її судом, про що зазначив в судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Санкція ч. 1 ст. 333 КК України, в редакції, яка діяла на час скоєння злочину, передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, що дає можливість підписання даної угоди, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, той факт, що до кримінальної відповідальності він не притягувався та не має судимості.

Обставини, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України, відсутні.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 333 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст. 333 КК України, в редакції, яка діяла на час скоєння злочину.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Даних про наявність в провадженні судових витрат та речових доказів при судовому розгляді справи сторонами не надано. Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 369-376, 474-475 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 30 червня 2021 року в кримінальному провадженні за №22020000000000280, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2020 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора Бондаренком Олексієм Петровичем та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника - адвоката Джербінова Марлена Мамутовича.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.333 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України в місячний термін з моменту вступу вироку в законну силу.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Суддя підпис А.В. Левченко