Рішення № 98242746, 12.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 липня 2021 року справа №826/16957/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «АМЗ-Постач» (далі по тексту - ПП «АМЗ-Постач»)до1. Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач 1, ДФС) 2. Державна податкова служба України (далі по тексту - відповідач 2, ДПС) третя особаГоловне управління ДПС в м. Києві (далі по тексту - третя особа, ГУ ДПС)про1) визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо відмови в прийнятті в реєстрації податкових накладних від 04 липня 2015 року, від 07 липня 2015 року, від 16 липня 2015 року, від 17 липня 2015 року, від 22 липня 2015 року від 31 липня 2015 року №№20, 50, 136, 200, 205, 208, 209, 222, 241, 242, 243, 247, 248, які направлено на реєстрацію ПП «АМЗ-Постач» як електронні документи для внесення до Єдиного реєстру податкових накладних 17 липня 2015 року, 28 липня 2015 року та 01 серпня 2015 року; 2) зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові накладні від 04 липня 2015 року, від 07 липня 2015 року, від 16 липня 2015 року, від 17 липня 2015 року, від 22 липня 2015 року від 31 липня 2015 року №№20, 50, 136, 200, 205, 208, 209, 222, 241, 242, 243, 247, 248, днем коли їх направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладнихВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про безпідставність відмови у прийнятті податкових накладних, оскільки спірні податкові накладні подані у порядку, встановленому чинним законодавством.

Ухвалою від 19 серпня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №826/16957/15, закінчив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду.

Ухвалами від 17 вересня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Держану податкову інспекцію у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві. та зупинив провадження у справі №826/16957/15 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/16041/15.

На підставі розпорядження від 20 січня 2016 року №128, у зв`язку з припиненням повноважень судді Гарника К.Ю., відповідно до підпункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 01 лютого 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу №826/16957/15 до провадження.

Ухвалою від 12 травня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва поновив провадження у справі №826/16957/15; замінив - Державну податкову інспекцію в Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступником - Головним управлінням ДПС в м. Києві; залучив до участі у справі ДПС України в якості співвідповідача.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву зазначив про відповідність своїх дій вимогам чинного законодавства, оскільки станом на момент подання податкових накладних, договір про визнання електронних документів було розірвано.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ПП «АМЗ-Постач» направило засобами телекомунікаційного зв`язку до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04 липня 2015 року, від 07 липня 2015 року, від 16 липня 2015 року, від 17 липня 2015 року, від 22 липня 2015 року від 31 липня 2015 року №№20, 50, 136, 200, 205, 208, 209, 222, 241, 242, 243, 247, 248.

Згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями податкового органу, вказані податкові накладні не прийнято, у зв`язку з порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДФС України від 10 квітня 2008 року №233, а саме: не укладено договір про визнання електронної звітності.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає про таке.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з приводу подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису визначався Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженою наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Розділом 1 Інструкції визначено, що подання податкових документів в електронному вигляді - це подання податкових документів до органів ДФС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі (пункт 1 розділу ІІІ Інструкції).

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Таким чином, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства на підставі укладеного з контролюючим органом договору.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 також затверджено текст Примірного договору про визнання електронних документів.

У відповідності до розділу 6 цього Примірного договору, останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Складання податкових накладних в електронному вигляді та їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних передбачені статтею 201 ПК України, Інструкцією та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов`язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Пунктом 12 Порядку визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

З вищевказаного можна зробити висновок, що підставою для відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є, зокрема, недотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «АМЗ-Постач» та Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів від 11 травня 2015 року №110520151.

Листом від 17 липня 2015 року №6941/10/26-52-10-33 ДПІ у Деснянському районі повідомлено позивача про розірвання вказаного договору.

17 липня 2015 року ПП «АМЗ-Постач» засобами телекомунікаційного зв`язку надіслано договір про визнання електронних документів №170720151, який не прийнято, у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Дії податкового органу щодо відмови в укладенні договору про визнання електронних документів позивач оскаржував в судовому порядку.

За результатами розгляду адміністративної справи №826/16041/15, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними дії ДПІ у Деснянському районі щодо відмови в укладенні договору про визнання електронних документів між ПП «АМЗ-Постач» та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві та зобов`язав повторно перевірити договір про визнання електронних документів, направлений ПП «АМЗ-Постач» 17 липня 2014 року у встановленому порядку з урахуванням висновків суду.

При цьому, у вказаному рішенні суд, зокрема, встановив, що ПП «АМЗ-Постач» не надало суду доказів наявності у нього посиленого сертифіката відкритих ключів та подання податковому органу електронного носія з таким сертифікатом.

З наведеного вбачається, що станом на момент подання засобами електронного зв`язку до ДФС України спірних податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у ПП «АМЗ-Постач» був відсутній договір про визнання електронної звітності, що суперечить вимогам Інструкції.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно і документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач довів правомірність своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП «АМЗ-Постач» не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Приватному підприємству «АМЗ-Постач» у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приватне підприємство «АМЗ-Постач» (02660, м. Київ, вул. Закревського, буд. 22; ідентифікаційний код 39683513);

Державна фіскальна служба України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код 39292197);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 44116011).

Суддя В.А. Кузьменко