
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
12 липня 2021 року справа №640/12185/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМАЦІЯ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТРАНСФОРМАЦІЯ»)
до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач)
треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТАЙР ЮКРЕЙН» (далі по тексту - третя особа 1, ТОВ «ЕКОТАЙР ЮКРЕЙН»);
2. Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» (далі по тексту - третя особа 2);
3. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України (далі по тексту - третя особа 3);
4. Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово- транспортних споруд в м. Києві» (далі по тексту - третя особа 4)
про визнання протиправним та скасування розпорядження від 05 вересня 2019 року №1588 «Про скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі»
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, зазначаючи про протиправність оскаржуваного розпорядження «Про скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі».
В обґрунтування позовних позивач зазначає, що чинне законодавство не містить такої підстави для скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, як нереалізація, тим більше, якщо реалізація рішення залежить виключно від такого органу. Позивач зазначає, що йому не відмово, що стало передумовою для прийняття оскаржуваного розпорядження.
Крім того, позивач звертає увагу, що відповідно до частини дев'ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого органу комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Однак, Київська міська рада не вирішувала питання про скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі».
Ухвалою від 15 липня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/12185/20 в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
Відповідач подав 14 вересня 2020 року відзив на позовну заяву, підписаний представником за довіреністю Єрміловою О.В., однак представник не надав доказів на підтвердження повноважень щодо самопредставництва інтересів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв'язку із чим такий відзив не приймається судом до уваги.
Згодом 17 травня 2021 року відповідач повторно подав відзив та просив поновити процесуальний строк на подання відзиву у зв'язку із довготривалою процедурою змін до положення про департамент будівництва та житлового забезпечення щодо порядку самопредставництва.
Разом із тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У свою чергу частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В ухвалі про відкриття провадження від 15 липня 2020 року суд встановив відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали. Суд звертає увагу, що повторно відповідач подав відзив більше ніж через півроку від тоді, коли вперше подано відзив не уповноваженою особою.
Як визначено у частині першій статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Разом із тим, суд звертає увагу, що доводи відповідача про довготривалу процедуру процедури встановлення самопредставництва Єрмілової О.В. не підтверджують поважність причин пропуску подання відзиву, оскільки у справі відсутні докази, які б підтверджували неможливість відповідача направити суду відзив підписаний уповноваженою особою у строк, встановлений судом. У свою чергу довготривала процедури затвердження самопредставницвта, на яку посилається відповідач, не є поважною причиною, а лише свідчить про необґрунтовані зволікання відповідача.
Таким чином, відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами та не приймає до уваги поданий 17 травня 2021 року відзив.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій вказав про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві, та наголосив, що право органу місцевого самоврядування не є безумовним, а має бути реалізованим у спосіб, визначений законом та в межах наданих повноважень. Позивач зазначає, що на підставі розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі» виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних прав та інтересів ТОВ «ТРАНСФОРМАЦІЯ», а тому такі правовідносини не можуть бути змінені чи припинені в односторонньому порядку самостійно прийнятим рішенням відповідача без правових підстав та доцільності такої зміни/припинення.
Відповідач у запереченні проти відповіді на відзив знову підтримав мотиви відзиву на позовну заяву та вказав про безпідставність позовних вимог.
Треті особи 3 та 4 подали пояснення, у яких просили відмовити у позові з підстав, правомірності оскаржуваного розпорядження та права органу місцевого самоврядування на скасування власних рішень.
Інші треті особи пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надали.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 вересня 2019 року №1588 «Про скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішено скасувати розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі» як нереалізоване.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Досліджуючи оскаржуване розпорядження на предмет його відповідності вказаним вимогам, суд виходить із таких мотивів.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать зокрема власні (самоврядні) повноваження з організації за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг.
Як визначає частина дев'ята статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
У свою чергу частиною десятою цієї статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 101 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
Наведене свідчить, що відповідач, як виконавчий орган Київської міської ради, не може скасовувати власні рішення, його рішення можуть бути скасовані лише Київською міською радою або у судовому порядку.
Відповідно до статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність зокрема перед юридичними особами.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Як свідчить зміст оскаржуваного рішення, відповідач вирішив скасувати раніше прийняте ним розпорядження від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі» через його нереалізованість.
Проте, суд звертає увагу, що у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законі України «Про столицю України - місто-герой Київ» не передбачено такої підстави для скасування раніше виданого рішення у зв'язку із тим, що його не реалізовано.
Крім того, відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі» виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «ТРАНСФОРМАЦІЯ», яке заперечує проти їх зміни чи припинення.
Так, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі» вирішено здійснити будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі.
Суд встановив, що ТОВ «ТРАНСФОРМАЦІЯ» є власником дванадцяти земельних ділянок із цільовим призначенням - будівництво і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд по провулку Бастіонному, 5А - 13Б у Печерському районі міста Києва.
Разом із тим, позивач вказує, що у нього немає доступу до вказаних земельних ділянок у зв'язку відсутністю проїзду (доступу) до цих ділянок, у зв'язку із чим подав відповідне звернення до Київського міського голови про необхідність будівництва внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі.
Як зазначено у пояснювальній записці до проекту розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі», це розпорядження прийнято, враховуючи звернення ТОВ «ТРАНСФОРМАЦІЯ».
У свою чергу відповідач не надав доказів, які б свідчили про узгодження із ТОВ «ТРАНСФОРМАЦІЯ» питання скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі».
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 липня 2019 року у справі №182/2428/16-а(2-а/0182/102/2016), ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Така правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду України від 04 червня 2013 року у справі № 21-64а13 та від 25 травня 2016 у справі № 21-5459а15.
За таких підстав відповідач не мав повноважень скасовувати розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі».
Суд відхиляє безпідставні посилання представника відповідача на те, що розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі» суперечило законодавству, оскільки питання правомірності такого розпорядження не є предметом цього спору.
Крім того, суд звертає увагу, що рішення виконавчого органу ради може бути скасоване виключно у встановленому законом порядку, а не на свій розсуд за відсутності правових підстав.
Враховуючи викладене, розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 вересня 2019 року №1588 «Про скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі» прийняте не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені законом, а тому є протиправним підлягає скасуванню.
В частині дотримання позивачем строку звернення до суду слід звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач зазначає, що дізнався про оскаржуване розпорядження із листа Департаменту будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 травня 2020 року №056/934-17427, копія якого міститься у справі.
У свою чергу до суду позивач звернувся вже 03 червня 2020 року, тобто приблизно через два тижні після того, як дізнався про порушення свого права, а тому у межах строку звернення, встановленого у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому у справі відсутні докази, які б свідчили, що позивач дізнався про існування оскаржуваного розпорядження раніше ніж у травні 2020 року.
Таким чином, позивач подав позовну заяву з дотримання строку звернення до суду, що не потребує його поновлення.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів відповідність оскаржуваного розпорядження вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, враховуючи дату поновлення позивача на посаді адміністративний позов ТОВ «ТРАНСФОРМАЦІЯ» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМАЦІЯ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 вересня 2019 року №1588 «Про скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року №1024 «Про будівництво внутрішньоквартального проїзду від будинку №11 у провулку Бастіонному до будинку №10 на вулиці Мічуріна у Печерському районі».
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМАЦІЯ» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок асигнувань Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМАЦІЯ» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Лазаретна, 79; ідентифікаційний код 39326739);
Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 00022527);
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТАЙР ЮКРЕЙН» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Лазаретна, 79; ідентифікаційний код 38286287);
Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» (04080, м. Київ, Богуславський узвіз, 5; ідентифікаційний код 38506165);
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України(01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1; ідентифікаційний код 05417228);
Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд в м. Києві» (01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 6; ідентифікаційний код 05445267);
Суддя В.А. Кузьменко
Судове рішення № 98242744, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 12.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/12185/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: